Під час будівництва різного роду інфраструктурних об’єктів в Криму Російська Федерація, грубо порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, здійснює фактичне розкриття пам’яток археологічної спадщини та виїмку з них археологічних артефактів. Мають місце незаконні розкопки, пошкодження та знищення об’єктів археологічної спадщини України в Криму.
До теми Чому Німеччина стала партнером токсичного російського Ермітажу
Дана стаття присвячена проблемам присвоєння, пошкодження та знищення окремих об’єктів археологічної спадщини України, що мали місце під час будівництва окупаційною владою автомобільної дороги "Керч – Феодосія – Білогорськ – Сімферополь – Бахчисарай – Севастополь", так званої траси "Таврида".
Росія – порушник
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України від 08.06.2000 р № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" всі пам'ятки археології, у тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи рухомі предмети, є державною власністю.
Разом з тим за нормами міжнародного гуманітарного права державі-окупанту, яка зайняла територію іншої держави, категорично заборонено знищувати культурні цінності, історичні пам'ятники, місця відправлення культових обрядів і об'єкти, що становлять культурну та духовну спадщину народів, а також використовувати їх з метою досягнення успіху в бойових діях. Зокрема, це положення закріплено в Гаазьких конвенціях 1954 року, у статті 16 II Додаткового протоколу 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року.
Додатково стаття 8(2)(b)(ix) Римського статуту кваліфікує факт пошкодження та/або знищення культурних пам'яток як військовий злочин.
Проте, одразу після окупації Кримського півострова Російська Федерація розпочала свій наступ на культурну спадщину України у Криму і без дозволу України організувала, і через мережу наукових установ Російської Федерації, незаконно здійснила археологічні розкопки, привласнила археологічні цінності, присвоїла та знищила пам'ятки археологічної спадщини України.
Крадії під маскою археологів
Протиправні дії так званих "археологів Російської Федерації" у Криму виключають можливість контролю з боку не тільки держави-суверена України, а й міжнародного співтовариства.
Особливо яскраво порушення міжнародного гуманітарного права проявилися під час реалізації великих інфраструктурних проєктів.
Так, під час будівництва "траси Таврида" (автомобільна дорога "Керч – Феодосія – Білогорськ – Сімферополь – Бахчисарай – Севастополь"), загальна протяжність якої становить 253,5 км, так звана "археологічна діяльність" проводилися в період 2017 – 2018 років на ділянці загальною довжиною трохи менше 300 км. Незаконну археологічну діяльність проводили співробітники чотирьох інститутів археологічного профілю Російської Федерації під науково-методичним керівництвом Російської академії наук: Інституту археології РАН, Інституту історії матеріальної культури РАН, Інституту археології та етнографії Сибірського відділення РАН та "Інституту археології Криму РАН". До незаконної археологічної діяльності залучалися і представники інших наукових установ Російської Федерації.
Безпосередньо незаконні археологічні розкопки проводилися на площі понад 90 га. За їх результатами знищено понад 90 археологічних пам’яток різних епох. Опис об'єктів, місце їх розташування представлено на мапі.
Карта основних археологічних пам'яток України, зруйнованих під час будівництва "траси Таврида" в 2017 – 2018 років (за інформацією Інституту археології Російської академії наук)
Грабунок серед білого дня
На момент проведення будівельних робіт автомобільної дороги по маршруту "Керч – Феодосія – Білогорськ – Сімферополь – Бахчисарай – Севастополь" (втім, як і на сьогоднішній момент) ні Україна, ні міжнародні організації здійснювати прямий моніторинг якості археологічних досліджень можливості не мали.
До теми Єдине місце для скіфського золота – не окупована РФ територія України
У той же час аналіз даних, які знаходяться у відкритому доступі дозволив українським дослідникам виділити окремі факти порушень і зробити викладені нижче висновки.
Відповідно з чинними у Російській Федерації будівельними нормами під час будівництва так званої "траси Таврида" вилучалася велика кількість грунту (для доріг І категорії по 12 метрів з кожного боку дорожнього покриття), роботи проводилися широкими площами. Обраний Російською Федерацією маршрут і спосіб будівництва траси виключив можливість зберегти пам'ятки археологічної спадщини України по маршруту будівництва траси.
Під час незаконних розкопок були виявлені споруди, призначені для житла та виробничі комплекси. Розкопки проводилися і на територіях окремих поховань і поховальних комплексів.
"Дослідження" могильника римського часу Олександрівські Скелі 1, розташованої в 10 кілометрах на північний захід від міста Керч
На більшості місць знаходження культурних пам'яток роботи проводилися до повного розкриття/викопування об'єкта. Неузгодженість дій будівельників і осіб, які виконували незаконні археологічні розкопки, (корекція проходження траси, видача технічного завдання) кілька разів приводили до початку будівництва на нерозкритих частинах пам'ятників. Наприклад, некрополь Кирк-Азизлер був розкритий на площі меншій, ніж площа проведення будівельних робіт. А на городище скіфського часу Кермен-Бурун був розкритий тільки посад – саме городище потрапило під насип дорожнього полотна.
Могильник та поселення Кирк-Азизлер. Фото з квадрокоптера, зроблене групою російських археологів
Розкопки проводилися поспішно, особами, які не мають достатнього досвіду роботи з кримським матеріалом, у край обмежені терміни, які за словами українських експертів не дозволяють належним чином вивчити досліджуваний об'єкт. Атрибуція артефактів здійснювалася не у відповідності загальноприйнятими в науковому середовищі правилами.
Загальна кількість артефактів, які є об'єктами власності України, вилучених під час незаконних розкопок під час будівництва так званої траси Таврида не відомо. За словами одного з керівників незаконних розкопок тільки в районі восьмої ділянки так званої траси Таврида на могильнику Кіль-Дере під Інкерманом з місця розкопок було вилучено понад одну тисячу артефактів.
Науковці України вважають, що велика частина предметів археологічної спадщини України вивозиться Російською Федерацією з Криму для того, щоб в подальшому її передати до колекцій російських музеїв.
Віцепрезидент Російської академії наук, директор Інституту археології РАН не приховує, і прямо підтверджує факт переміщення предметів археологічної спадщини України з Криму до Російської Федерації та протиправного привласнення власності України науковими установами Російської Федерації: "Матеріали розкопок у Криму стали найважливішою складовою двох найбільших археологічних зібрань Росії – Державного Ермітажу та Державного історичного музею".
Як зупинити злочинців
Як бачимо – Російська Федерація ігнорує будь-які норми та принципи, встановлені міжнародним правом та надалі проводить свою державну політику, яка спричиняє багато шкоди для культурної спадщини України та Криму зокрема.
До теми Крим чий, Баста?
У зв'язку з протиправною діяльністю зазначених установ науки Російської Федерації та їх співробітників, яка завдає шкоди національним інтересам України Указами Президента України в 2019 та 2020 роках щодо Інституту археології РАН, Інституту історії матеріальної культури РАН, так званого "Інституту археології Криму РАН", а також окремих їх співробітників та інших вчених Російської Федерації застосовані персональні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Невизнання Російською Федерацією факту окупації Кримського півострова і, відповідно, дії норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права про захист культурної спадщини, наочно демонструє тенденцію продовження в подальшому грубого й істотного порушення Російською Федерацією прав України як безумовного власника об'єктів культурної спадщини у Криму.
Росія грабує Крим:
Для того аби зупинити Російську Федерацію й припинити подальше вчинення злочинів проти культурної спадщини України в Криму необхідно щонайменше належно розслідувати абсолютно всі факти зазіхань на об’єкти культурної спадщини, виявляти і оприлюднювати порушення як міжнародного права, так і національного, встановлювати винних осіб, притягати їх до кримінальної відповідальності.
Активна співпраця нашої держави з міжнародними партнерами, залучення їх до протидії Російській Федерації, висвітлення протиправної діяльності російської як політичної, так і наукової спільноти, оприлюднення конкретних прізвищ осіб, що відповідальні за знищення/пошкодження нашої культурної спадщини, має зробити таких осіб (як фізичних, так і юридичних) токсичними для будь-якої цивілізованої країни світу.
Автори: Сергій Мокренюк, Дарина Підгорна, Микола Кіккас – ГО "Регіональний центр прав людини"