Тому в цьому році ми зосередили зусилля на створенні умов для працевлаштування та ефективної роботи українців, перенавчанні й економічній безбар'єрності та створенні нових робочих місць через розвиток підприємництва. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Читайте також Що чекає на гривню у 2025 році й чому основна загроза – у 2026-му
Відновлення економіки, яке ми спостерігаємо вже другий рік, потребує рук, передовсім у робітничих сферах. Попит на працівників досяг довоєнного рівня. В середньому від місяця до місяця на Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості розміщено понад 200 тисяч вакансій зі щоденною динамікою – +10 – 15 тисяч оголошень.
Найчастіше роботодавці шукають продавців, водіїв, кухарів, інженерів, бухгалтерів, лікарів, електромонтерів, вантажників, слюсарів та інших. Часто вакантними є самі ті професії, де раніше статистично переважали чоловіки.
Усі ці фактори спричинили структурне безробіття, коли є високий запит роботодавців на кваліфіковані кадри, є люди, які шукають роботу, але вони не відповідають запитам одне одного.
Дослідження EasyBusiness показує, що якщо у жовтні 2023 року 55% роботодавців відчували нестачу кадрів, то вже у квітні 2024-го – 74%.
Новий трудовий кодекс
Перший пріоритет для подолання цього виклику – працевлаштування і створення належних умов для ефективної роботи тих, хто вже знайшов себе на ринку праці.
Передовсім системні законодавчі зміни. Ми напрацювали проєкт нового трудового кодексу, який очікує ухвалення у парламенті. Нині Україна живе за Кодексом законів про працю ще з 70-х років минулого століття. Він не відображає викликів війни, ба більше, часто є дискримінаційним.
У проєкті закону ми впроваджуємо 8 видів трудових договорів, зокрема щодо надомної, дистанційної роботи. Проєкт закону посилює спроможність людей з інвалідністю та сприятиме подоланню гендерного розриву в оплаті праці, коли жінки на аналогічних із чоловіками посадах отримують менше. Загалом трансформує підходи так, аби вони відповідали викликам сьогодення, а не радянським рудиментам.
Створення умов для роботи – це також і можливість забронювати критичних для підприємства працівників. Цьогоріч ми запустили можливість бронювання через портал Дія, дозволили бронювати працівників на рік, зняли обмеження щодо бронювання працівників дефіцитних військово-облікових спеціальностей.
До теми Які підприємства можуть забронювати працівників у Дії: як це зробити
За цей рік бронювання показало, що це необхідна умова для ефективної роботи економіки. Дуже показові цифри: лише 12% українських підприємств мають статус критично важливих, але саме вони є основним джерелом надходжень коштів для оборони держави, адже у 2022 – 2023 роках вони генерували близько 67% доходів всіх підприємств країни. У перерахунку на одного заброньованого працівника виходить близько 1,2 мільйона гривень податків на рік. Приблизно стільки потрібно для забезпечення одного військового за рік.
Оборона потребує не тільки людей, але й грошей для забезпечення бійців зарплатою, зброєю і всім необхідним. Тому механізм бронювання має працювати й забезпечувати можливість підприємств продовжувати роботу, виробляти потрібну продукцію і сплачувати податки.
Економічна безбар'єрність
Другий пріоритет – економічна безбар'єрність, аби всі, хто хоче бути активним на ринку праці, мав таку можливість. Це і програми з перенавчання, і створення умов для працевлаштування людей з інвалідністю, ВПО, підтримка ветеранів і ветеранок, "срібного покоління", молоді. Тобто всі ті інструменти, які дають змогу залучити в економіку більше людей.
За цей рік ми перенавчили близько 100 тисяч громадян. Спільно із партнерами запустили понад десяток програм, частина із яких доступна і досі. Ще частина стане доступною вже у 2025 році. Наприклад, Skills Alliance на 700 мільйонів євро, завдяки якому прагнемо впродовж наступних 3 років перенавчити 180 тисяч українців.
Запустили також реформу Центрів профтехосвіти від Державної служби зайнятості. Вперше бізнес може доєднуватися до наглядових рад ЦПТО і впливати на те, як і за якими програмами навчають слухачів курсів.
Вже маємо перший ЦПТО з наглядовою радою за участі представників бізнесу всеукраїнського масштабу. Тепер вони зможуть навчати людей для себе й одразу ж їх працевлаштовувати.
Удосконалили програму ваучерів. Це, по суті, 30 тисяч гривень, які людина може витратити на навчання за тією спеціальністю і в тому навчальному закладі, де сама забажає. Розширили кількість доступних професій і спеціальностей до 155. У наступному році плануємо розширити категорії людей, яким доступний ваучер. Нині це люди 45+, учасники бойових дій, люди з інвалідністю та ВПО.
Усі навчальні програми показали схожі тенденції
1. Роботодавці все частіше працевлаштовують людей 45+, тому запит на навчання у цій категорії зростає. Понад 63% отримувачів ваучерів – саме люди віком від 45 років.
2. Жінки хоч і не масово, але все частіше готові обирати ті професії, де раніше домінували чоловіки. Близько тисячі клієнток Державної служби зайнятості цьогоріч обрали такі професії, як верстатниці, машиністки насосних установок, слюсарки, водійки, вантажниці та чимало інших робітничих професій.
Цьогоріч ми навіть запустили окремі ваучери для жінок, які прагнуть опанувати професії, де раніше статистично домінували чоловіки. А щоб їм не бракувало впевненості руйнувати "скляні стелі", запустили масштабну комунікаційну кампанію "Звісно.Зможеш".
3. Все більше компаній готові надавати перевагу ветеранам. Work.ua навіть створив для цього окрему категорію. Та при цьому дослідження Українського ветеранського фонду свідчить, що 30% ветеранів зараз не можуть знайти роботу. У 2023 році ми запустили пілотний проєкт з безплатного перенавчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на базі служби зайнятості.
Для тих, хто потребує адаптації робочого простору, продовжили програму компенсацій за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю. Завдяки їй цьогоріч підприємці адаптували під потреби працівників 1,9 тисячі робочих місць, а держава компенсувала їм за це 120 мільйонів гривень. Тобто майже 2 тисячі людей з інвалідністю покращили свої умови роботи або навіть знайшли нову роботу.
Розвиток підприємництва
Третій вектор роботи – створення нових робочих місць через розвиток підприємництва. Якось один із грантерів сказав мені: "Я не зміг знайти роботу у своєму місці, тому сам собі її створив". Цій меті сприяє політика підтримки українських виробників "Зроблено в Україні".
Наведу лише один приклад програми "Шкільний автобус": дані Федерації роботодавців України показують, що торік щонайменше 10 тисяч працівників автобусних заводів і суміжних підприємств мали роботу. Все тому, що для виробництва одного вітчизняного автобуса додатково залучається понад 200 українських компаній. Тому, коли держава купує автобуси, вироблені в Україні, це забезпечує тисячі людей роботою і створює нові робочі місця.
Чи інший приклад – грантові програми. За два роки завдяки всім програмам в межах єРобота вдалося створити понад 40 тисяч нових робочих місць. Цьогоріч ми розширили програми "Власна справа" й гранти для ветеранів, ветеранок, їхніх дружин і чоловіків. Тепер фінансування доступне і для підприємців, які працюють на території активних бойових дій.
Запустили й цілком нові програми – гранти для молоді з можливістю отримати до 150 тисяч гривень і грант "Створюй" для жінок, які займаються виробничим бізнесом.
А для тих, хто потребує підтримки у написанні бізнес-планів чи оформленні документів на грант, за підтримки партнерів запустили 71 офіс "Зроблено в Україні" для малого і мікробізнесу.
Сподіваємось, що всі ці кроки не лише зроблять вклад у стабілізацію ситуації на ринку праці, але й сприятимуть ще одній меті уряду – поверненню українців. У 2024 році ми навіть запровадили пілотний проєкт Create Ukraine, який допомог талановитим українцям повернутися на 9 місяців додому, щоб працювати в урядовій команді. Маємо амбіцію розширити цей проєкт у наступному році, як і всі інші програми, масштабувати навчальні продукти й перезапустити трудове законодавство.