Станом на початок 2024 року в Україні через атаки Росії зруйновано майже 400 шкіл, кожна сьома школа – пошкоджена. Адже для Росії немає різниці, це військова інфраструктура чи соціальна. Руйнування шкіл порушує доступ українських дітей до освіти, а також впливає на якість навчання, соціалізацію дітей та загалом інтеграцію до суспільства.

Велика частина українських шкіл, зокрема пошкоджених, – це типові радянські проєкти 1950-их – 1980-их років, розповіла 24 Каналу CEO урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова. Бюро є учасником пілотного проєкту уряду з трансформації шкіл, які мають перетворитися на "маленькі офіси Google".

Які проблеми є в наявних українських школах, якими вони мають стати та чий досвід враховано – читайте в матеріалі 24 Каналу.


Вікторія Тітова / Фото надано Big City Lab

З боку бюро історія почалася з того, що команда шукала відповідь на питання, що означає Build Back Better – "відбудувати краще, ніж було". Два роки тому, на початку повномасштабного вторгнення, коли архітектори побачили дуже багато руйнувань, стало зрозуміло, що це все потрібно буде відбудовувати, ділиться Вікторія Тітова.

Тоді часто повторювали фразу, що ми маємо відбудувати краще, ніж було. І в якийсь момент це перетворилося на мем серед професійної спільноти, адже коли ти повторюєш щось дуже багато разів поспіль, воно починає втрачати сенс. У Big City Lab вирішили подумати, як можна краще відновлювати саме школи, і як це має стати системним для держави.

Читайте також Генератори та онлайн-уроки: як у МОН готують школи до навчання без світла й тепла взимку

Тоді ми працювали над візією відбудови Маріуполя – шар за шаром досліджували інфраструктуру міста. Саме тоді ми побачили, що всі школи виглядають однаково – на мапі це все однакові літери Н, С, П, О. У випадку Маріуполя, 70% шкіл міста – це п'ять однакових проєктів будівель,
– розповідає Тітова.

Так у команди народилась ідея: один раз зробити п'ять дійсно крутих проєктів і таким чином створити новий стандарт для шкільної інфраструктури. Big City Lab разом з МОН провели дослідження, де проаналізували всі пошкоджені школи в семи областях, які найбільше постраждали від воєнних дій. З'ясувалося, що в цих областях більш ніж половина шкіл побудовані в радянські часи. І з них 30% – це ті самі п'ять однакових проєктів.

Трансформація школи типу Q / Матеріали надано Big City Lab

Ідея реконструкції полягає в тому, щоб знайти певну архітектурну логіку та відбудувати ці школи за однаковими принципами. Так, щоб під час реконструкції там не просто відремонтували дах, вставили вікна, утеплили фасад і купили нові меблі. У бюро прагнуть трансформувати школи таким чином, щоб вони після реконструкції відповідали освітнім програмам та сучасним потребам дітей та вчителів.

Наш стиль життя сильно змінився з радянських часів, зокрема змінилися й освітні програми, а школа, в якій це все відбувається, залишилась такою, як і була,
– каже співрозмовниця.

Ідею Big City Lab розробили в партнерстві з міжнародним архітектурним ГО Rebuild te Wonderful під час роботи над візією Маріуполя. Після чого міська влада запропонувала МОН і віцепрем’єру Михайлу Федорову цей досвід.

Цю ідею підтримали, що дозволило запустити національну програму пілотування. У п'яти регіонах України ми обрали по школі, кожна з яких належала до одного з п'яти типових проєктів. Знайшли донорів, після чого почались роботи над пілотами трансформації шкіл,
– пояснює Вікторія Тітова.

Для вибору шкіл команда працювала з обласними адміністраціями та місцевими радами. Є величезна таблиця міністерства інфраструктури по всіх пошкодженнях з безліччю критеріїв, розповідає Вікторія, – з них відсіяли всі школи, які вже були залучені в інших проєктах.

Далі відсіяли школи з сильними пошкодженнями, адже тоді весь бюджет пішов би на підсилення фундаментів та конструкції. Також більше дивилися школи, в яких навчається багато дітей – в багатьох "пілотах" діти навчаються навіть у дві зміни.

До теми Мільйон дітей і дистанційка: як уряд хоче відновити уроки офлайн і що зміниться для вчителів

Важливим критерієм була готовність та відкритість громади. Також проводили інтерв'ю з директорами шкіл. "Нам потрібні були люди, відкриті до нового, готові до співпраці", – каже Вікторія. Три з п'яти "пілотів" – це заклади в маленькому селі або містечку. Так, багато їхніх працівників ніколи не виїжджали за кордон або, наприклад, не були в приватних школах у великих містах.

Також провели дослідження з фокус-групами з дітей, опитали пів тисячі вчителів, поговорили з десятками експертів освітнього сектору – як українського, так і іноземного, додає Тітова.

"Всі ці трансформації мають сенс тільки тоді, коли вони економічно доцільні", – зауважує співрозмовниця. Інакше можна знайти грант на декілька об'єктів, але тоді проєкт не перетвориться на національну програму, яку можна реалізувати, коли завершиться активна фаза війни.

Трансформація школи типу C / Матеріали надано Big City Lab

Метою Big City Lab був бюджет на 30% менший за будівництво нової школи. Звичайний ремонт школи – побілка та фарбування – та закупівля нових меблів коштує 600 – 800 доларів за квадратний метр, наводить приклад співрозмовниця.

За її словами, бюджет на школу загалом немає сенсу називати, оскільки вони різні за площею. Будівництво нової школи вартує 1500 – 1800 доларів за "квадрат". Команда Big City Lab поставила собі ліміт у 1000 доларів за квадратний метр – і вдалося спроєктувати трансформації в цих рамках.

Але при цьому ми отримуємо за якістю, простором, дизайном і функціоналом школу, яка дотягує до нової. Водночас вона на 30% дешевша – тут ми знайшли свою золоту середину,
– каже директорка бюро.

За словами Вікторії, трансформації – це не лише про архітектуру, а й про інженерні мережі. До прикладу, в школах зазвичай немає вентиляції. А вентиляція – це один з чотирьох показників, які за міжнародними дослідженнями напряму впливають на якість навчання.

Читайте також Металодетектори та право на адвоката: на школи в Україні очікують серйозні зміни

Якість проєкту радянської школи залежить від того, в яке десятиліття його було розроблено, каже Вікторія Тітова. Якщо це школи кінця 1970-их та 1980-их, які є як у великих містах, так і в центрі сільської громади, то там є широкі коридори та холи. У таких школах проєкт Big City Lab не передбачає практично жодних добудов, лише змінюється планування.

"Там є з чим працювати, простір набагато більш людяний", – каже Вікторія.

Інша справа – повоєнні проєкти 1950-х років, де була мета швидко збудувати школу та відправити туди дітей, щоб батьки пішли на роботу.

Там все дуже складно, сумно, мало простору. Радянська школа загалом дуже сильно запрограмована. Що таке запрограмований простір? Це коли дитина приходить в школу, вона в кожен момент часу, в кожній конкретній кімнаті робить конкретну дію. В класі – навчання, коридор це транзитний простір, де не можна бігати та стрибати. У холі порожньо, у кращому випадку там гардероб та охоронець. До їдальні можна потрапити лише у конкретний час, а актова зала зачинена,
– пояснює співрозмовниця.

Бібліотека ж, за словами Вікторії, це книгосховище, де дуже мало простору на те, щоб зробити реальний читальний зал. А до спортзалу можна потрапити лише під час уроку фізкультури.

Простір дуже сильно моделює поведінку. І це ознака модерністської архітектури, фльор тоталітарної держави. Тоді так жили люди, зараз же ми живемо в інакшій державі з ринковою економікою. Ми вільні собі обирати роботу,
– каже Вікторія.

Мета трансформації – виховання українців, що можуть вільно думати та приймати рішення, відповідати за своє життя, не покладатися на державу, а рухатися самостійно по життю.

За словами Вікторії Тітової, програми Нової української школи (НУШ) включають такі речі, як роботу в групах на уроках. До цього наявні школи не адаптовані – немає простору для спільної взаємодії поза межами класу. Наприклад, відсутні місця для уроків на вулиці, передбачених НУШ.

Є такі речі, які потрібно змінювати і додавати. Архітектура дуже сильно впливає на те, як ми себе поводимо, на те, як ми себе відчуваємо. Ми це бачимо на прикладах будівель суду, які завжди масивні, грандіозні будівлі, щоб ти себе відчував маленьким перед обличчям закону. Те саме з культовими будівлями, де ти маєш відчуття наближеності до бога, з поліцейськими відділками, де завжди дискомфортно,
– наводить приклади CEO Big City Lab.

Саме тому проєкт трансформації шкіл передбачає створення місць як для взаємодії, відкритості, так і для усамітнення. Для того, щоб у вчителів з'явився нормальний робочий простір і своє місце для відпочинку. Такі речі – це звичайні людські потреби, які закриваються в сучасних офісах, наголошує співрозмовниця, адже всюди є кухні, лаунжі, переговорки.

За зиму Big City Lab спроєктували 5 пілотів і за весну знайшли фінансування на побудову першого пілоту. У Берліні на Міжнародній конференції з питань відновлення України команда підписала меморандум з представниками Бельгії – Enabel. Вони фінансують перший пілот трансформації шкіл, зараз проєкт проходить всі необхідні процедури.

Трансформація школи типу H / Матеріали надано Big City Lab

Big City Lab працює з партнером Rebuild the Wonderful – асоціацією східноєвропейських архітекторів. В їхніх країнах такі самі радянські школи, каже співрозмовниця, і кожен з п'яти пілотів проєктували команди у колаборації з європейськими архітекторами. Це представники бюро з Литви, Угорщини та Естонії.

Дуже талановиті архітектори. Вони всі цього року номіновані на премію Міс ван дер Рое. Багато хто з них вже вигравав до цього цю премію – це головна архітектурна премія Європи, такий собі "Оскар",
– каже Вікторія.

За кожною школою закріплений європейський архітектор, а українські архітектори та інженери адаптують проєкт до українських норм і розробляють всю інженерну частину.