Півтора місяці тому генпрокурор просив дозволити притягнути Ярослава Дубневича до кримінальної відповідальності.
Читайте також: Навіщо потрібен ще один закон про зняття недоторканності з депутатів: пояснення Разумкова
Голосів тоді ледь вистачило, а все тому, що народного обранця й досі можуть арештовувати лише за згодою більшості його колег.
Що таке депутатська недоторканність?Це гарантія того, що депутата не будуть притягувати до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту. Завдяки недоторканності депутати мали захист від можливого тиску з боку виконавчої і судової гілок влади – вона убезпечувала від немотивованих кримінальних переслідувань.
Так, у минулому скликанні генпрокурор 13 разів звертався до парламенту з поданнями на депутатів. Однак, згоду давали лише тоді, коли була політична воля.
Втім з 1 січня всі нардепи стануть доторканними, однак в законодавстві так і залишився обов'язок генпрокурора просити дозволу Ради на їхній арешт. Тож це вирішили виправити.
Якщо зараз комітет регламентний мав свою роль і питання мали розглядатися на пленарному засіданні, то зараз фактично ми дозволяємо правоохоронним органам повністю перейняти цю роботу,
– пояснила народна депутатка від "Слуги народу" Галина Янченко
Тобто для арешту буде достатньо лише підпису генпрокурора. Але водночас лише він зможе відкривати кримінальну справу проти нардепа. Коли зараз це може зробити будь-який правоохоронний орган.
Руслан Рябошапка
Це не зняття недоторканності, а ще більший захист для депутатів, враховуючи те, що генеральний прокурор – це завжди ставленик коаліції, тобто більшості в Раді, тим паче зараз. То це людина, яка буде захищати всіх своїх і розправлятися зі всіма неугодними,
– сказала народна депутатка від "Голосу" Олександра Устінова.
Водночас це затягуватиме проведення слідчих дій, вважають експерти. Адже якщо народний депутат раптом зіб'є людину чи його спіймають на отриманні хабаря, правоохоронці не зможуть відкрити кримінальну справу, а спочатку проситимуть дозволу генпрокурора
Це зможе зайняти декілька днів і за цей час не можна буде проводити адекватно слідчі дії, не можна буде затримати цього нардепа, нічого не можна буде зробити. Це ставить в залежність від однієї особи в принципі взагалі розслідування справи,
– наголосила юрист Центру протидії корупції Олена Щербан.
Нині законопроєкт опрацьовують в комітеті до другого читання. Та прибирати абсолютну владу генпрокурора поки не збираються. Водночас в документі прописують індемнітет для нардепів. Це такий привілей депутата, його право на свободу думки, який означає, що народного обранця не будуть переслідувати за його політичну позицію.