Все почалося з локального протесту проти подорожчання яєць. Незабаром акції непокори охопили найбільші міста Ірану. На вулиці вийшли люди, яких обурила висока інфляція, масове безробіття та зубожіння.
До економічних вимог одразу ж додалися політичні. В Ірані великі поклади нафти і народ міг би жити заможно. Та "нафтові мільярди" в кишені звичайних громадян не потрапляють. Влада інвестує їх ядерну програму, ідеологічні структури та – у зміцнення позицій в регіоні.
Читайте також: ООН проведе екстрену нараду з ініціативи США
Значні суми йдуть на підтримку Башара Ассада в Сирії, Хезболли у Лівані, шиїтів в Іраку та повстанців-хуситів у Ємені. А тим часом десятки тисяч проектів розвитку в самому Ірані – хронічно недофінансовані.
Влада повинна приймати рішення, враховуючи інтереси народу. Тому, перше, що вона повинна зробити – відкрити політичний простір країни. Мають діяти синдикати та асоціації, які виконують роль посередників. В іншому випадку – люди будуть відстоювати свої права на вулицях,
– житель Тегерана Пурія Борбарманеш.
Експерти кажуть – народне повстання в Ірані виникло не стихійно. Користуючись економічними негараздами, човен розгойдали консерватори. Так хотіли відтіснити реформаторів з ключових позицій. Та ситуація вийшла з-під контролю.
Інші фахівці наголошують - в Ірані вже кілька десятиліть відбувається боротьба духовенством, і людьми, які прагнуть вестернізації. І зараз - лише черговий її виток. Фактично Іраном править релігійний лідер.
А його політика - суперечить геополітичним інтересам низки країн, зокрема, західних. І вони можуть бути зацікавлені у поваленні такого режиму.
Про причини і наслідки повстань – дивіться сюжеті.