Законодавці, розуміючи, що не можна скасовувати постачання ліків, ввели обов'язкову умову: заборонені препарати мають бути представлений в Україні як мінімум двома аналогами.
Читайте також Що має бути в домашній аптечці під час війни: перелік від МОЗ
Побоюватися дефіциту ліків не варто
Згідно з поправками до закону про ліки, які вступили в дію у травні цього року, Україна на час воєнного стану може припинити продажі препаратів, які повністю або частково виготовлені в Росії та Білорусі, але за умови, що такі препарати представлені як мінімум двома замінниками.
Після цього в експертному, громадському та фармацевтичному середовищі пролунали побоювання щодо можливого дефіциту ліків та монополізації ринку через недосконалість Закону "Про лікарські засоби". За даними ЗМІ, рішення Комісії, як і сам закон у діючій редакції, не призведе до нестачі ліків та суттєвого перерозподілу ринку.
Передусім через відсутність розрахунків, як саме перерозподілиться український фармринок і чи дійсно є ризик монополізації.
Монополізацію треба аналізувати не загальними фразами, а детально. Однак замість цього у дискусійному полі знов з’явилася стара як світ теза: українські виробники намагаються витіснити з ринку іноземних. У цьому випадку все те саме повторюється знову і знову, лише привід інший,
– пише "РБК-Україна".
На думку авторів матеріалу, так само не існує даних про вірогідність дефіциту, адже припинення продажів ліків з Росії та Білорусі не запроваджується, якщо такі ліки не мають як мінімум два замінники.
Водночас у жовтні Комісія МОЗ ухвалила рішення щодо 35 препаратів угорської компанії "Гедеон Ріхтер", яка має виробництво у Росії. Важливо, що всі вони мають аналоги інших виробників, і не лише українських.
"З точки зору національної безпеки Україні дуже пощастило, що вона має сучасну розвинуту фармацевтичну індустрію. Як би її не було, навряд чи хтось взагалі наважився б вводити обмеження для іноземних компаній на продаж ліків, які вироблені в Росії. В іншому разі ми опинилися б у такому саме становищі, як і Німеччина, яка на 40% залежала від російського газу, не маючи власного", – говориться у публікації.
Автори статті також підкреслюють, що Комісія МОЗ приймає рішення колегіально. До її складу входять також дві профільні громадські організації з правом голосу.