За п'ять років вивезти із в'язниць на окупованих територіях змогли менше, ніж дві сотні українців.
Читайте також: В окупованому Донецьку "на підвал" кинули "командира гвардії "ДНР": фото
Олександр потрапив за ґрати за півроку до початку війни: там він провів найжахливіші роки свого життя. Вийшов із 124 виправної колонії окупованого Донецька він тільки у жовтні 2018 року.
Колишній ув'язнений приховав обличчя, адже боїться за рідних, які лишились за лінією розмежування. Проте не хоче мовчати про знущання над 16 тисячами в'язнів, які стали заручниками війни. Після її початку під контролем бойовиків на Донбасі опинилися 28 в'язниць.
Так, вони вчинили злочин та відбувають за нього покарання. Та раніше у них було право на амністію, право на дострокове звільнення, зараз у них немає нічого,
– пояснив Олександр.
Син Катерини Савицької Роман також сидить у в'язниці в Донецьку. У березні 2018 року його засудили до дев'яти років позбавлення волі за умисне вбивство. Мати розповіла, що син захищався від грабіжника.
Роман Савицький з дружиною
Поки тривало так зване слідство, Роман п'ять років сидів у СІЗО та домагався, щоб його перевели на підконтрольну Україні територію. Проте тамтешній самопроголошений Верховний суд щоразу відмовляв.
Зараз хлопця утримують в Мічуринській колонії №57. Її тимчасових мешканців терористи не шкодують, для них вони – гарматне м'ясо.
Від початку військового конфлікту з'явилась практика використання в установах виконання покарань в якості "живого щита". Це означає, що під установу приїжджала військова техніка, з якої здійснювалися обстріли, а потім їхали, наражаючи цим на небезпеку стрільби у відповідь. Про це нам розповідали 90 % ув'язнених,
– повідомила експерт з прав людини громадської організації Донбас SOS Наталія Мельник.
Через це гинули в'язні. Тепер в колонії розбиті вікна, немає опалення, температура у камерах інколи падає до нуля. Засуджені гріються, спалюючи меблі та одяг, а про нормальну їжу лише мріють. Непокірних кидають в ізолятор та на важкі роботи.
Мічуринська колонія №57
Та навіть тут деколи ризикують життям, щоб продемонструвати презирство до самопроголошеної влади.
Єнакієвська колонія №52 одна з останніх перейшла під контроль незаконних збройних формувань. Коли там повісили прапор так званого ДНР, то троє засуджених залізли та зняли його,
– розповіла Мельник.
Евакуювати ув'язнених з Донбасу намагались одразу у 2014 році. Та Міністерство юстиції не впоралось: у хаосі недооцінили загрози. З того часу з окупованої території вивезли лише одну колонію – Червонопартизанську №68.
Про переведення на підконтрольну Україні територію ув'язнений повинен попросити письмово Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та адміністрацію колонії. Тоді його мають внести до списків. Втім окупанти блокують такі листи: то марок нема, то бланків.
Вже майже дев'ять місяці ми проводимо перемовини з так званими уповноваженими з прав людини Донецької та Луганської областей. Зараз ми вже дійшли до згоди щодо кількості людей, яких нам повернуть. Думаю, що найближчим часом ми це зробимо й заберемо частину наших громадян,
– переконана уповноважена з прав людини Людмила Денісова.
Поки що з захопленої сепаратистами Донеччини за час війни вдалось забрати лише 186 в'язнів. З окупованої Луганщини – жодного.