Про те, як війна вплинула на завод "Пожмашина", що виготовляє техніку для ДСНС, розповів CEO та власник підприємства Олег Авер'янов у межах проєкту СВОЇ на 24 каналі.
Важливо Війна почалася набагато раніше, – кримчанин Олександр про життя в окупації та сутність росіян
Олег Авер'янов – власник заводу "Пожмашина". Це материнська компанія, основна діяльність якої – виробництво пожежної аварійно-рятувальної техніки. Майже вся аварійно-рятувальна техніка, яку ви бачите на вулицях України, виготовлена на цьому заводі.
Розмова з Олегом Авер'яновим у відеоформаті: дивіться відео
Чим жило виробництво до війни
Розкажіть більше про підприємство "Пожмашина". Чим ви займалися до війни?
Наша компанія має 2 напрямки виробництва: пожежна аварійно-рятувальна техніка та сільськогосподарська техніка. Для того, щоб не залежати від державних замовлень, ми останні 5 – 6 років напрацювали і освоїли нову лінійку виробництва, і, в принципі, достатньо успішно й ефективно працювали у Прилуках Чернігівської області над виробництвом цієї техніки.
Але за своєю складовою пожежна техніка і сільськогосподарська техніка – це абсолютно різні ринки. І ще до повномасштабної війни у нас з'явилась потреба у тому, щоби розділити ці виробництва. І ми для себе на стратегічних сесіях обговорювали питання, що треба ділити виробництво, тому що якщо працівник пів дня працює над виробництвом пожежної техніки, інші пів дня – на виробництві сільськогосподарської техніки, він втрачає свою ефективність.
Олег Авер'янов – власник заводу "Пожмашина" / Фото 24 каналу
Знаєте, як кажуть, було б щастя, та нещастя допомогло. Коли почалася війна, то бойові дії були й на Прилуччині, і тут постало питання, зокрема і диверсифікації ризиків. Я, як власник, ухвалив рішення частину виробництва, в основному те, яке виготовляло сільськогосподарську техніку, перемістити на Львівщину. Так і з'явилася компанія Egritech. А виробництво пожежної техніки залишити в Прилуках на Чернігівщині.
Техніка українського виробництва компанії Egritech / Фото з фейсбуку Egritech
Ми розділили технологічні процеси таким чином, що сьогодні маємо можливість, що якщо, не дай Боже, поновляться бойові дії на Чернігівщині, виготовляти пожежну техніку на Львівщині.
Ви працюєте на внутрішній чи зовнішній ринок?
Оскільки Україна – аграрна країна, ми планували 80 – 90% працювати на український ринок. Але коли вже освоїли цю лінійку, то експортуємо приблизно 30%.
Компанія хоче збільшити експорт до Євросоюзу, а тому брала участь у найбільшій виставці техніки просто неба. Вона відбулася у польському місті Беднари.
Виставка техніки Egritech у Польщі / Фото з фейсбуку Egritech
"Вантажили техніку у вагони і їздили всім Заходом": як компанія тікала від окупації
Що ви робили, коли почалася війна?
Коли були бойові дії на Чернігівщині, то взагалі було складно ухвалити рішення, куди їхати. Ми вантажили обладнання у вагони, поки я їздив по всьому Заходу України і дивився багато підприємств. Спершу ми вивантажували обладнання на зберігання, а потім визначилися з локацією, куди саме треба переїжджати.
Зауважимо, що Чернігівщина сильно постраждала з початку повномасштабного вторгнення Росії. У лютому та березні 2022 року там точилися запеклі бої, а до 1 квітня росіяни окупували частину області. Обстрілами вони знищили приблизно 3 500 будинків, з них майже всі — житлові. Окупанти вбивали цивільних і мародерили. У селах, що опинилися в епіцентрі бойових дій, уцілілих будинків не залишилось.
На цьому виробництві, де ми зараз перебуваємо, є все. І я впевнений, що ми далі будемо розвиватись в інших напрямках машинобудування тут. Я хочу окремо подякувати Львівській облдержадміністрації. Бо дійсно по-дружньому нас прийняли, показали виробництва, порадили.
Завод переїхав на Львівщину / Фото 24 каналу
"Ніхто не розумів, що їм робити": про перші дні повномасштабної війни
Коли почалося повномасштабне вторгнення, чимало українців відповідали за себе та своє життя. Натомість ваша сфера відповідальності була ширшою: на ваших плечах була відповідальність за існування цілої компанії та її працівників. Було важко?
Ну, звичайно. Всі були спочатку в такому шоковому стані. І ніхто не розумів, що їм робити. Я зібрав працівників, і кажу: мужики, треба працювати поки що без грошей, але нічого страшного, ми зробимо продукцію і будемо відновлювати наше виробництво.
Так і вийшло. Люди повірили. Спочатку ми перевезли на Львівщину весь склад працівників "Пожмашини". Це приблизно 100 працівників. Сьогодні ж на підприємстві Egritech працює 150 працівників. 50% – це місцеві, львів'яни, а інші 50% – це внутрішньо переміщені особи.
Олег Арев'янов об'їздив весь Захід України у пошуках місця для свого заводу / Фото 24 канал
"Працювати у кафе – це взагалі не їхнє, вони – виробники": про працевлаштування переселенців
Для вас важливо, щоб на вашому підприємстві працювали переселенці?
Запрошуючи працівників до нас на роботу, ми, звичайно, також цьому приділяли увагу. Розумієте, коли люди переїжджають, вони залишають все на тимчасово окупованих територіях.
Водночас Захід України втратив напрямки машинобудування. На Львівщині можна на пальцях перерахувати підприємства, які працюють над машинобудуванням. А люди, які приїжджають зі східних областей, – виробники. І працювати десь у торгових центрах чи в кафешках – це взагалі не їхнє. Тому вони із задоволенням ідуть до нас і працюють на тих професіях, які їм близькі.
Цю тезу підтвердив і працівник Egritech Анатолій, який через росіян був змушений переїхати з рідного Миколаєва. Він разом з іншими працівниками допомагав розгортати потужності заводу.
Коли я прийшов, тут (на території заводу – 24 канал) не було того, що ви бачите зараз. Натомість було багато металобрухту. Ми це трошки перемістили і зробили ось таке містечко, де можна виробляти таку продукцію,
– зазначив Анатолій.
Він зізнався, що йому дуже подобається новий колектив.
"Тут працюють різні люди з різних міст, але всі дуже класні", – додав працівник Egritech.
Ось так Олег Арев'янов зміг не лише зберегти виробництво, що є критично важливим для України, але й взяв "під крило" переселенців з інших регіонів, які тікали від російської агресії. Він дав їм роботу та зарплату, а головне – можливість будувати сучасну, потужну та дуже необхідну для України техніку.