Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Згадати Все. Тотальна цензура

      У Союзі існувало поняття "залітувати" – тобто отримати дозвіл на публікацію в цензора Головліту. Таку процедуру проходили всі книги, журнали та сценарії. Та що там література: цензурування не оминали ні лірики, ні фізики. Але радянська цензура не розрослался би до таких масштабів, якби не підтримка з боку ідеологічно благонадійних громадян.

      Державна цензура на початку 20 сторіччя – явище звичне для країн, які потім назвуть західними демократіями. Імперська Росія не була винятком. Але повз вуха та очі царських цензорів все ж проходила маса шкідливої для самодєржавія інформації. А от молода тоді ще радянська держава до питань цензури підійшла набагато ґрунтовніше.

      Читайте також: Згадати Все. Туризм по-радянськи

      У цей період створюють Головне управління у справах літератури та видавництв. Скорочено – Головліт. Без дозволу цього державного органу в публічний простір не могли потрапити жодна книга, малюнок, пісня чи вірш. У двадцяті роки з бібліотек масово вилучають дореволюційні та іноземні книжки. В свідомості людей формують нову радянську дійсність, абсолютно відірвану від реального стану речей. Під гільйотину цензури потрапляють навіть ті, хто ще недавно уособлював більшовицьку ідею

      Це почалося в 1930 роки, коли Троцького почали вилучати. Воно продовжувалося до кінця 1980-х років, коли вилучалися з бібліотек за списками навіть твори Леніна, тому що окремі твори не збігалися з тим, що треба було про нього знати,
      – зазначив історик Георгій Касьянов. 

      Таку процедуру проходили всі книги, журнали та сценарії. Як писав дослідник радянської цензури Арлен Блюм, "без дозвільної візи органів Головліту не міг з'явитися жоден друкований твір, що мав хоча б відтінок вербального сенсу, – навіть поштова марка, візитна картка, сірникова наклейка чи запрошення". Часто цензори умудрялись розгледіти критику радянської дійсності там, де на неї не було й натяку.

      В СРСР поза законом – Булгаков і Пастернак, Хемінґвей і Орвелл. Свого часу навіть дитячим творам Корнія Чуковського приписували сатиру на радянську владу. Будь-які публікації про Голодомор – під забороною аж до кінця вісімдесятих років. Цензура вилучала всі українські твори, де вбачала натяки на критику устрою та буржуазний націоналізм.

      хемінгуей
      Радянська цензура забороняла книги 

      Щупальця радянської цензури не оминули і науку. В середині тридцятих років під проводом псевдовченого Трохима Лисенка почалася кампанія проти генетики. І до 1964 року її взагалі не визнавали як науку на офіційному рівні. Відкидались також ідеї загальної теорії відносності та квантової механіки. А соціологія взагалі була заборонена як наукова дисципліна.

      З початком хрущовської відлиги класичним композиторам дали спокій. Радянська цензура знайшла новий об’єкт для цькування та заборони – рок-н-рол. Якщо в музичному творі знаходили хоча б натяк на "буржуазну мелодику", його автору двері до великої сцени ставали зачиненими.

      Навіть Володимира Висоцького, якого потайки слухали у владних кабінетах, засуджували на державному рівні та висміювали в сатиричних мультфільмах про стиляг.

      Що ще забороняла радянська цензура – дивіться у програмі.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук