Сталкерами можуть бути незнайомці або колишні партнери – це найпоширеніший вид такого насильства. Інтернет-видання "Заборона" 2021 року розповіла класичну історію сталкінгу в Україні, де постраждала довго залишалася сам на сам зі своєю проблемою, а держава просто ігнорувала її.
До теми Булінг, сталкінг та інші страшні слова: як розпізнати психологічне насилля
Часто сталкерами стають колишні
Після розриву стосунків з Олександром життя харків'янки Софії Шнайдерман стало нестерпним. Хлопець спершу почав маніпулювати дівчиною та шантажувати її, погрожував зробити щось із собою.
Згодом Софії почали надходити повідомлення від сестри її колишнього, про те що він у лікарні. Однак, писав сам Олександр. Коли дівчина змінила номер телефону, він переслідував її, як це роблять закохані сталкери: розклеював записки, ходив під вікнами будинку, дзвонив у двері о 6 ранку, залишав букети квітів.
У поліції ніхто не реагує
Софія звернулася до поліції, але справу ніхто не збирався відкривати. Життя родини дівчини теж було неспокійним: хтось намагався зламати замки у квартирі бабусі, на адресу батьків замовляли дорогу їжу з ресторанів, але не оплачували рахунок. Крім того, Олександр погрожував, що Софію зіб'є машина, що до неї додому прийдуть "гості", щоб зґвалтувати.
Загалом дівчина та її сім'я написали 16 заяв до поліції. Тільки за останнім зверненням у квітні 2021 року відкрили справу – дівчина домоглася цього через суд.
Сталкерів ніхто не покарає, поки не вчинять злочин
Сталкерів наразі неможливо покарати, аж поки вони не здійснять злочин, передбачений або кримінальним, або адміністративним кодексами. Наприклад, погроза життю, оприлюднення особистої інформації або фізичний напад.
Тому переслідування лишається "невидимою проблемою", яка від того не стає менш серйозною. Однак, певні зрушення в законах все ж є, якщо проблема стосується колишніх родичів чи співмешканців.
В Україні почали діяти норми про терміновий заборонний припис у разі домашнього насильства. Відтак поліція отримала право забороняти кривднику контактувати з постраждалою особою у будь-який спосіб впродовж 10 днів. Але, звісно, цього замало.
Читайте також Врятувати себе: чи реально допомогти жертвам домашнього насильства у Києві
Також у разі, якщо персональні дані тих, кого переслідують, були оприлюднені, закон може захистити постраждалих. Однак, у законодавстві має бути прописана конкретна відповідальність за конкретний злочин – сталкінг. Лише тоді є можливість реально захистити себе.
Насильство в Інтернеті
Окрім сталкінгу, трохи інший, але не менш болючий бік проблеми – насильство в інтернеті. Булінг, поширення інтимних фото з метою помсти та решта. Соціальні мережі подарували безмежні можливості для спілкування, але разом із тим створили ще більше можливостей для цькування, шантажу й погроз онлайн.
За даними опитування, яке правозахисна організація Amnesty International провела у листопаді 2017 року – 23% жінок у світі хоча б раз у житті зазнавали насильства онлайн. Таке явище має чітко виражений гендерний компонент. Тобто жінки значно частіше стикаються з різними формами насильства в Інтернеті.
Публікування та поширення інтимних фото, булінг або цькування із погрозами фізичного та сексуального насильства – часто використовуються не просто, як спосіб особистої помсти, але і як інструменти тиску на активних жінок.
Жінки частіше піддаються булінгу в інтернеті / Фото Pixabay
Хвиля образливих коментарів чи поширення порно-фейків (несправжніх відео або фото порнографічного характеру) можуть не звучати як "достатньо серйозний злочин" для того, аби звернутися до поліції. Втім, вони можуть зруйнувати як репутацію, так і соціальне життя жінки.
Інтернет-булінг змусив журналістку покинути дім
Показовий випадок такого онлайн-тиску і публічного цькування в мережі відбувся у 2020 році. Один з українських журналістів розмістив на своїй публічній сторінці допис і в принизливій манері описав подробиці приватного життя колеги та співзасновниці видання "Заборона" Катерини Сергацкової.
Це була свого роду відповідь на один із публіцистичних матеріалів "Заборони". Пізніше допис видалили через скарги, але його автор не зупинився і продовжив писати про Катерину пости в подібній принизливій манері.
До теми "Не годиться плакати": чоловіки також страждають від насильства, але рідко зізнаються
Після цих дописів Сергацкова почала отримувати погрози фізичного насильства та навіть убивства. Окрім того, у відкритий доступ виставили її особисті дані: адресу, фото помешкання та світлини п'ятирічного сина.
У зв'язку з цією хвилею ненависті та агресії журналістка була змушена на певний час покинути Київ разом зі своєю родиною. Порушити справу в поліції їй вдалося лише після звернення до суду.
ЛГБТ-спільноти часто піддаються булінгу в інтернеті
Не рідко жертвами онлайн насильства стають люди, що належать до вразливих категорій населення. Зокрема, ЛГБТ-люди. Тобто лесбійки, геї, бісексуали та трансгендери, а також активісти та активістки за права ЛГБТ-спільноти.
У різних анонімних телеграм-каналах періодично з'являються дописи, де поширюють особисту інформацію про них: мобільні номери, сторінки у соціальних мережах і навіть домашні адреси. Підписників закликають "перевиховувати" таких людей, що означає погрози, фізичне насильство, приниження і цькування.
Як захиститися від сталкінгу
Насамперед поясніть переслідувачу, що він порушує ваші особисті кордони. Часом вистачає звичайної розмови.
Якщо ж контроль продовжується:
- змінюйте свої маршрути, за якими вас переслідують;
- намагайтеся постійно перебувати з кимось або серед інших людей;
- збирайте докази (скриншоти листувань або аудіозаписи телефонних розмов);
- розкажіть про свою ситуацію близьким;
- обов'язково зверніться до поліції, аби, принаймні, засвідчити факт сталкінгу.
У разі онлайн насильства необхідно також зібрати докази та звернутися до кіберполіції. Сьогодні бракує як розуміння загрози сталкінгу й онлайн насильства всередині суспільства, так і правових механізмів для боротьби з ним.
Актуально Сексуальне насильство підвищує ризик інсульту і деменції у жінок
У наслідку, люди, яких переслідують і цькують, опиняються без підтримки держави та соціуму. Водночас проблема продовжує бути невидимою для держави, адже поки немає такого злочину в законодавстві – немає статистики по ньому.
Держава повинна криміналізувати сталкінг
У 2019 році Amnesty International Україна запропонувала відзначати День протидії сталкінгу 14 травня, аби привернути увагу суспільства до проблеми й розпочати дискусію для боротьби з цим явищем.
Організація також закликає владу нарешті ратифікувати Стамбульську конвенцію, яка зобов'яже державу криміналізувати сталкінг. Тобто визнати таке переслідування як злочин і дати можливість постраждалим захиститись від нього.