У часи, коли про імунітет ніхто й не чув, Мечников уже писав свою дисертацію. На ідею наштовхнула личинка морської зірки. Увівши в неї шип троянди, дослідник помітив, що його починають огортати клітини. Пізніше їх назвуть лейкоцитами. З українцем категорично не погоджувався Пауль Ерліх, який саме відкрив роль антитіл.
Нобелівський комітет вирішив примирити затятих противників і прийняв рішення присудити премію обом. Після всесвітнього визнання Мечникова обрали почесним членом Паризької, Віденської та Нью-Йоркської академій наук.
До речі, Ілля Мечников винайшов і перші ліки від сифілісу. Його обурювала позиція моралістів, які сприймали хворобу як кару Божу, та на кошти від власної премії розпочав багаторічну роботу над спеціальною маззю.
Наприкінці життя всесвітньо відомий учений захопився вивченням старіння й смерті. Аби віддалити їх, пив кип'ячену воду, ретельно мив плоди, не вживав алкоголю, не грав в азартні ігри. Вчений вважав, що старість, як і будь-яку хворобу, можна лікувати.