Жителі Херсона опинилися у самому епіцентрі історичної події. Вони поділились спогадами про звільнення міста на онлайн-платформі Svidok.org, передає 24 Канал.
Дивіться також Прапори у банках і на горищах, шок та ейфорія․ Як два роки тому звільняли Херсон
Як Україна повертала Херсон
Херсон звільнили 11 листопада. Втім, перші повідомлення про деокупацію населеного пункту почали з'являтися 10 листопада.
Так, одна із жительок міста розповіла на "Свідку", що вона натрапила на інформацію про звільнення прилеглих до Херсона сіл.
Вже тоді було ясно, що Херсон – наступний. Читаючи і розуміючи це, я не могла стримати сліз,
– поділилась вона.
Інша очевидиця пригадує, як росіяни тікали з міста. Було чути, як пізно увечері 10 листопада окупанти перекидали техніку, а наступного ранку, відступаючи, підірвали Антонівський міст.
А о 12 годині ми дізналися, що наші рідненькі ЗСУ вже на Тавричеському районі. Святкували 3 дні,
– ділиться херсонка.
Росіяни підірвали Антонівський міст / Фото з відкритих джерел
Інша користувачка онлайн-платформи Svidok.org каже, що ніхто спершу не вірив у швидку декокупацію. Люди налаштовувалися до того, що зимувати доведеться у підвалах під обстрілами. Але вже 10 листопада можна було спостерігати велику метушню серед росіян. Вони крали усе, що можна було винести: пожежні авто, швидкі допомоги, промисловий старий принтер, катери, човни, навіть папір з відділення "Укрпошти".
Зруйнована телевежа / Фото з відкритих джерел
Незадовго до відходу російські війська підірвали об’єкти інфраструктури, зокрема, ТЕЦ, телевежу з центрами мовлення, розподільчу станцію тощо. 5 днів херсонці жили без світла, зв’язку та інтернету, перебували в інформаційному вакуумі.
А вже у ніч проти 11 листопада прогриміли вибухи, було чути роботу авіації.
Настала ніч. Повний треш: вибухи повсюди, літаки, артилерія, "Хаймарс", підриви. Ночуємо у ванній всією сім'єю,
– пригадує одна із містянок.
Вранці херсонці не одразу збагнули, що сталося. Вони ще не усвідомлювали, що росіяни відступили, а місто вже під контролем ЗСУ.
Але раптом після обіду дізнаємось, що на площі Свободи наші люди з прапорами вже святкують. Це шок і недовіра в перемішку з радістю та захопленням! Виїхали на вулицю Перекопську, і тут було неймовірне: люди радіють, махають, всі авто сигналять, український прапор побачили за стільки часу! Перехоплює подих від щастя! Трепет, що це правда, що скоро побачимо наших Героїв! Сльози на очах рікою! Ми вижили! Ми дочекалися!,
– зазначає містянка.
Вона пригадує, як неймовірна подія об'єднала незнайомих людей: "Свято вселенського масштабу! Всі люди, незнайомі, ніби фанати однієї команди, обіймаються, цілуються, фотографуються! Відчуття, що ми перемогли в Чемпіонаті світу чи вийшли з полону!"
Люди спершу не могли повірити, що окупація закінчилася / Фото з відкритих джерел
Інші жителі Херсона також зазначили, що спершу не зрозуміли, що сталось. Через брак зв’язку люди не могли прочитати чи переглянути новини, що заполонили всю мережу.
Пішла вигулювати собаку, дивлюсь, люди з прапорами рідненькими стоять на вулиці, радіють. Спочатку злякалася, думала: "От дурні, їх же за це зараз к*ц*пи на підвал відправлять". Від когось почула, що наші зайшли… Не вірила, доки 12 числа не поїхала у центр міста та не побачила власними очима. То була ейфорія, сльози щастя… Я ридала і питала у військових: "Ви ж нас тепер не покинете?" Окупація – то страшне,
– пригадала інша херсонка.
11 листопада я йшла на базар. Біля поліклініки Водників на проспекті Ушакова побачила авто з нашими хлопцями і синьо-жовтим прапором. Я і жіночка з поліклініки просто одночасно заплакали від щастя, ми чекали, але не знали, що так раптово. Не обіймались, просто плакали від радощів, стиснувши кулаки. А наші саме їхали до поліції на Лютеранській закріпити прапори,
– розповідає ще одна жителька Херсона.
Жінка каже, що почала повідомляти про звільнення міста сусідам, однак ті ставилися до новини із недовірою. Те, що у деокупацію Херсона місцеві жителі не повірили одразу, підтвердили й інші дописувачі Svidok.org.
11 листопада, десь о 12 годині дня, я, як завжди, сидів у кав’ярні та пив смачну каву. Заходить чолов’яга і вітається: "Слава Україні!" Тоді я йому сказав: "Дуже сміливий вчинок!" На що він мені: "Так ви що ще не знаєте? Нас звільнили, на майдані наш прапор!" Не повірив, подумав, що це черговий провокатор. Піднявся, розрахувався і пішов до центрального майдану Свободи. На моє здивування там побачив синьо-жовтий прапор. Було багато людей, усі раділи, співали гімн України, обіймалися,
– пригадує херсонець.
11 вересня 2022 року по одній з вулиць міста проїхалась машина з прапором України, всі спочатку подумали, що це провокація (адже всім відомо, як Росія любить робити провокації). Потім я направився до Чорнобаївки, коли нічого не побачив, пішов до міста. А вже потім побачив їх, наших титанічних "котиків" ЗСУ з українським прапором, і просто впав на землю, почав плакати, бо знав, що цей страх нарешті закінчився,
– пригадав інший житель міста.
На жаль, після звільнення Херсон перебуває під постійними обстрілами. Росіяни застосовують по місту різні види озброєння, тому щодня є новини про нові прильоти.
Довідка: Svidok.org – захищена соціальна платформа спогадів, де люди анонімно описують свій досвід життя під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Її створили українські IT-фахівці за підтримки фундації AI for Good. До платформи вже долучились понад 4000 українців.