Саме в Києві, Львові та Харкові розташовані 90% найкращих факультетів України, 95% – частина державних університетів. Попри це ситуація змінюється на користь приватних ЗВО до прикладу першого у країні приватного політехнічного університету у Маріуполі. Метінвест запланував його відкриття на 2022 рік.
Одним із найбільш популярних серед абітурієнтів залишається юридичний фах. Іван Шемелинець, експерт фундації DEJURE вважає головною причиною такої популярності – гіперболізована престижність. Водночас рівень випускників дедалі менше влаштовує роботодавців.
Масі Найєм, партнер юридичної компанії Miller, каже, що
Варто акцентувати увагу на практичні заняття, а не на виховання "загальних юристів",
– поділився партнер юридичної компанії Miller Масі Найєм.
Факультет соціології Харківського національного університету у рейтингу Forbes посів перше місце із соціальних наук.
Завдяки достатній базовій підготовці найкращих соціологів готують у Могилянці, Харківському та Київському Національних університетах, вважають експерти.
Серед гуманітарних факультетів найвище оцінили Інститут філології КНУ. Фахівці стверджують, що люди з гуманітарною освітою чудово знаходять себе в IT‑сфері, HR.
Ми найбільше цінуємо гуманітаріїв з НаУКМА та КНУ,
– розповів засновник PR‑агентства Newsfront Володимир Дягтярьов.
Попри велику конкуренцію за найкращих випускників економічних факультетів тільки зростає, багато роботодавців нарікають на зниження рівня підготовки спеціалістів. Частим є явище виїзду українських спеціалістів за кордон.
Економфак КНУ ім. Тараса Шевченка став лідером економрейтингу, а найбільша конкуренція за бюджетне місце – на факультеті міжнародної економіки й менеджменту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана.
Під розгляд експертів попались і факультети точних наук. Українських технічних спеціалістів у всьому світі цінують за сильну фундаментальну підготовку.
Ми 25 років намагаємося тримати фундаментальний фізико-технічний рівень. Я не чув, щоб наші студенти, які добре навчалися, не могли знайти роботи, – розповів Олексій Новіков, науковий керівник Фізико-технічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Як розповідають в Інституті високих технологій (ІВТ) КНУ ім. Тараса Шевченка, фахівці природничих наук дуже цінуються, а особливо ті, хто стажувалися за кордоном. Серед понад 300 студентів інституту, майже десяток щороку їдуть на навчання або стажування у закордонні виші.
Перше місце серед медичних факультетів посів факультет біомедичної інженерії КПІ. Як розповідає декан Віталій Максименко, у його лабораторіях розробляються методи експрес‑діагностики онкологічних захворювань. 10% студентів факультету – іноземці, за середнього для українських вишів показника 3%.
Щодо рейтингу факультетів з комп'ютерних наук та IT, фахівці зазначають: навіть якщо взяв разом найкращі українські університети, то вони не в змозі підготувати стільки спеціалістів, скільки потребує ринок. Вагомим фактором є ще виїзд на роботу за кордон.
Заснований 52 роки тому факультет КНУ працює на межі можливостей: щоб набирати більше студентів, потрібні нові корпуси і викладачі. Через це випускники замість наукової кар'єри обирають роботу в IT або власний бізнес. Наприклад, за даними DOU.UA, середня зарплата розробника в Україні складає 2 500 доларів.
Менеджерів-фахівців готують майже у всіх вишах: від Львівського політеху та Національного авіаційного університету в список 10 найкращих увійшли аж по два факультети, які вчать управлінської діяльності.
Хоча існує проблема: більшість викладачів менеджменту в державних вишах не мають досвіду управління реальним бізнесом. Проте в українських шкіл менеджменту є і світла сторона – нетворкінг.
Фахівці зазначають, що в Україні формуються нові освітні можливості в промисловій діяльності для майбутніх машинобудівників.
У компанії Метінвест Ріната Ахметова вже озвучили свої амбітні плани – відкриття у 2022 році в Маріуполі гірничо‑металургійного університету.
Навчальні програми будуть орієнтовані на конкретні запити українського бізнесу,
– заявляє ректор "Метінвест‑Політехніки" Олександр Поважний.
Бізнес-освіта
Експерти Forbes присвятили цьому напрямові окрему номінацію та визначали п'ятірку найкращих бізнес‑шкіл, серед яких – Київська школа економіки (KSE) – єдиний в Україні економічний факультет "західного типу"
Києво‑Могилянська бізнес‑школа (kmbs) – функціонує при державному університеті і являється єдиною у цьому роді. Заклад готує лідерів трансформаційних процесів, спеціалістів у сфері безпеки та оборони.
Міжнародний інститут менеджменту (MIM‑Kyiv) ставши першою бізнес‑школою УРСР, вже наступного року випустив перших магістрів бізнес‑адміністрування.
Львівська бізнес‑школа (LvBS) Українського католицького університету – єдиний заклад у нашій країні, де запроваджено бізнес‑програми у сферах технологій та HR.
Міжнародний інститут бізнесу (IIB) пропонує міжнародні програми з маркетингової освіти та управління виробництвом.