Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

100 днів влади: вгору по ескалатору, що їде вниз

20:15, 11 березня 2015 8186 Читать новость на русском
Володимир Гройсман, Петро Порошенко та Арсеній Яценюк
Володимир Гройсман, Петро Порошенко та Арсеній Яценюк / УНІАН

Цього тижня Верховна Рада та Кабінет міністрів України відзначили стоденне перебування при владі. Три ключові для країни реформи – конституційна, адміністративно-територіальна та судова – поки що практично не зрушили зі стадії анонсування.

Конституційна реформа

3 березня Президент України Петро Порошенко підписав указ про створення Конституційної Комісії, яка візьметься за розробку змін до Основного Закону. Ця комісія стане вже третьою за останні десять років – внести зміни до Конституції намагались і Віктор Ющенко, і Віктор Янукович, однак жодного разу ці спроби не були реалізовані.

Планується, що до четверга, 12 березня Президент має затвердити особовий склад комісії, яка розроблятиме системні поправки до Основного закону.

Рішення щодо зміцнення судової гілки влади, її незалежності, рішення про антикорупційні кроки влади мають бути доповнені дуже важливою складовою — реформою місцевого самоврядування, реформою про децентралізацію влади, — пояснив голова держави.

Попри те, що озвучений Порошенком дедлайн на затвердження складу комісії, спливає менше ніж за добу, про неї досі відомо лише те, що її очолить спікер Верховної Ради Володимир Гройсман.

Планується, що до комісії мають увійти представники парламентських груп і фракцій, уряду, Верховного суду, Ради суддів, профільних університетів та науковці. Вірогідніше всього, нова комісія скористається напрацюваннями попередників. Але допоки не буде затверджений список учасників комісії, говорити про те, на чому вони сфокусують свою увагу та які поправки до Конституції запропонують – важко.

Адміністративна реформа

Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут не очікує, що склад цієї комісії сильно відрізнятиметься від конституційної асамблеї за часів президентства Януковича. В інтерв'ю DW він також зазначив, що зараз не можна очікувати комплексного перегляду основного закону України. На його думку, створена Порошенком комісія обмежиться децентралізацією, реформою судочинства й прокуратури.

"Ніхто зараз не візьме на себе перегляд прав і свобод громадянина, розділами з організації державної влади та законодавством, що пов'язане з виборами", — припустив він.

Але поки що навіть у цих напрямках реформування просувається вкрай повільно. За словами голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушко, ситуація з конституційною реформою нагадує стан людини, яка стоїть на ескалаторі, що їде вниз – чим довше вона стоїть, тим нижче її завозить. Якщо ж хочеш вибратися нагору – мусиш починати бігти швидше, ніж тебе везе ескалатор. Подібна ситуація складається і з адміністративною реформою.

Тільки тут стосовно центрального рівня – зрозумілі причини. Кабмін не хоче нічого реформувати — їм і так дуже добре правити волюнтаристськими, кучмівськими методами. Вони так звикли і бояться будь-яких змін,
— зазначив експерт.

При цьому, за його словами, процес децентралізації та адміністративно-териториальної реформи потроху просувається в позитивному напрямку. "З власної ініціативи Гройсман більш-менш конструктивно пробує зараз зрушити з мертвої точки цю ситуацію. Але, знову ж таки, багато часу втрачено, мало часу залишається до виборів, і знов ми потрапляємо в цейтнот і є великий ризик, що можуть прийняти рішення "Ні, ми вже не встигаємо". Хоча ця реформа так само є життєво необхідною для України. Тому що без децентралізації, без створення інституційних умов для реалізації ініціативи громадян знизу, ми не матимемо шансів розвиватись", — наголосив він.

Тим не менш, за даними Мінрегіонбуду, які були оприлюднені на "Європейській правді", адмінреформа в країні вже запущена, хоч і під іншою назвою.

1 квітня 2014 року Кабмін схвалив рамкову Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, за якою буде проводитися зміна розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади. В рамках реформи мають розпочатися принципово нові для України процеси співробітництва громад та добровільного об’єднання територіальних громад (перший закон прийнято у 2014 році, другий – в лютому 2015 року). Режим "об'єднання" громад означає, що органи місцевого самоврядування декількох населених пунктів об'єднуються в один. Депутати та персонал органів самоврядування при цьому втрачають роботу, але з'являється можливість надавати послуги за рахунок економії коштів.

При цьому, фахівці Ради Європи, які підготували список рекомендацій для України, наголошують, що головна перепона на шляху до реформи – недостатнє розуміння реформи, і, відповідно, спротив на місцях - не змінилася з 2005 року. Тому – попри те, що назва ухваленого закону каже виключно про "добровільне об’єднання" – експерти Ради Європи рекомендують включити до процесу також "напівдобровільні та обов’язкові форми" об’єднання громад, або ж "поєднання всіх типів на різних етапах реформи".

Окрім того, на думку європейських експертів, Україні доведеться провести ще чималу роботу із роз’яснення суті та цілей реформування, переведення кадрів до нових структур, організації навчальних програм для політиків усіх рівнів та інформування населення щодо змін в наданні адміністративних послугах.

Судова реформа

У четвер, 26 лютого, в парламентській газеті "Голос України" було опубліковано закон "Про забезпечення права на справедливий суд". Цей документ вважають тим законом, який поклав початок судовій реформі у державі.

За офіційною версією, закон передбачає конкурсний відбір суддів, тотальну їх переатестацію, чіткий перелік можливостей відсторонення суддів та притягнення до дисциплінарної відповідальності, закладає правові основи для проведення судової реформи, яка б забезпечила ефективний захист прав і свобод громадян, інтересів юридичних осіб у судовому порядку, практичну реалізацію права на справедливий суд.

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда, коментуючи прийняття даного документу зазначив, що закон створив можливості для оновлення суддівського корпусу. При цьому, за його словами, важливо, щоб на звільнені місця прийшли судді, спроможні ухвалювати справедливі та неупереджені рішення, незалежно від будь-яких протиправних впливів.

Також експерт зазначив, що з документу не вдалось прибрати головний його недолік – можливість політичного впливу на кар’єру суддів. За Президентом і надалі збережено сумнівні під кутом зору Конституції і європейських стандартів повноваження – переводити суддів та ліквідовувати суди, приводити суддів до присяги.

Крім того, Президент матиме додаткові повноваження, яких досі в нього не було – він підписуватиме посвідчення головам судів і їхнім заступникам. Повноваження переводити суддів зберегли і народні депутати.

Разом з тим, як пояснила адвокат, керівник судової практики Pavlenko Legal Group Олена Перцова, критикувати закон за те, що він начебто не усуває корупційної складової з судової системи і не передбачає глобальних змін у сфері процесуального права — м'яко кажучи, деструктивно.

По-перше, за словами юриста, процес реформування судової системи не може зайняти всього кілька місяців — для повного перезавантаження системи необхідно вносити зміни до Конституції, наприклад, в частині змін повноважень Вищої ради юстиції. Аналогічно неможлива і уніфікація всіх процесуальних норм за місяць-два - для цього потрібно, як мінімум, півроку.

З цієї причини Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" - це лише перший крок на шляху, і крок за своєю суттю правильний. Зокрема, даний закон нарешті передбачає нову прозору процедуру добору суддів та їх атестацію, значно розширює перелік випадків притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлює нові правила переведення суддів з одного суду до іншого, фактично вводить градацію суддів залежно від їхнього професійного рівня,
— сказала Перцова.

Вона також додала, що деякі з зазначених нововведень перевершили всі очікування. Наприклад, явним заграванням із суспільством виглядає норма про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за "недобросовісну поведінка, в тому числі за здійснення суддею або членами його сім'ї витрат, які перевищують їхні доходи; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам". Подібна підстава для притягнення до дисциплінарної відповідальності, за її словами, виглядає алогічною, оскільки в такому випадку оцінку "рівню життя" судді повинні давати правоохоронні органи.

По-друге, яка каже адвокат, новий закон також передбачає певні позитивні зміни у процесуальному законодавстві. Йдеться про обов'язкове застосування висновків Верховного Суду України судами нижчих інстанцій, а також про розширення повноважень вказаного суду - незабаром Верховний Суд знову стане судом вищої інстанції і зможе приймати рішення по суті спору.

"Варто відзначити, що на цьому законодавець зупинятися не планує — вже анонсована уніфікація всіх процесуальних кодексів, але цей процес об'єктивно займе багато часу, тому до кінця року новинок явно не буде. Природно, вищевказані новели Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" не претендують на роль "бомби". Але такий закон на даному етапі реформування цілком впорався зі своєю роллю - знизив градус загальної ненависті до судів і дав надію на послідовне викорінювання корупції в рядах Феміди", — наголосила Перцова.

Читайте також: Експерти незадоволені роботою нової Верховної Ради

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук