На ситуацію, яка склалася, може вплинути Китай. Але йому потрібно зробити таку пропозицію, від якої він не відмовиться. Про це 24 каналу сказав американський політолог та ексголова апарату уряду Азербайджану Раміс Юнус.

Варте уваги Відродження Європи та двополярна система з Китаєм: як 2022 та війна змінили світ

"У 2023 році усе залежатиме від того, як домовляться США та Китай. Сьогодні на вашому боці передовсім США, а потім усі інші. А на боці Росії – нікого. Китай ні на чиєму боці. Однак його нейтральність може стати ближче до Заходу", – запевняє Юнус.

Що потрібно Китаю

У 70-ті роки в радянсько-афганській війні Китай став на бік США, тому що в нього зіпсувалися відносини з Радянським Союзом. Політолог зауважив, що тоді Ден Сяопін приїхав в Америку й зустрівся з Генріхом Кіссінджером. Потім був Річард Ніксон, а згодом – Джиммі Картер. Лідери створили "китайське диво" на зло Москві. Це вдалося завдяки тому, що в Радбезі ООН Пекін і Тайвань замінили місцями. Цю умову висунув Китай.

Якщо зараз вони як розмінну карту знову зможуть домовитися про Тайвань, адже для Китаю це, знов-таки, сакральна тема, тоді можна буде зіграти. У січні Ентоні Блінкен їде туди. Якщо Китай отримає те, що йому потрібно, гарантії від США, тоді він повинен буде дати гарантії американцям, що в цій тематиці (російсько-українській війні) зробить усе необхідне,
– стверджує Юнус.

У такому випадку тиск у Росії значно збільшиться, адже Китай більше не буде нейтральним. Так, він почне "закручувати гайки" по своїх напрямках, а уся азійська територія дивиться не на Кремль, акцентує політолог, а на Пекін.

На боці Росії нікого – Раміс Юнус про кінець війни: дивіться відео

Інші варіанти

Як зауважує Юнус, його величність випадок також може відбутися. Варто згадати, як це було з Радянським Союзом.

Щось на кшталт ДКНС (Державний комітет з надзвичайного стану), коли усе розвалилося. У національних республіках це також може бути. Подивіться, як це було у Дагестані. Сьогодні – завтра це може спалахнути у Чечні,
– каже політолог.

Очевидно, що чеченський народ не вітає усе те, що відбувається в країні. Ба більше, чимало чеченців воюють на боці України проти своїх співгромадян, яких до нас відправив Рамзан Кадиров.

"Національні республіки також піднімуться, особливо тюркський та мусульманський світ. Мусульмани у тій самий Росії не підтримують війну. Не дивіться на Кадирова і тих, хто кричить від імені Аллаха. У мусульманському світі усе це категорично засуджується. Вони на боці сатани, а прикриваються іменем Аллаха. За це колись доведеться відповідати", – резюмував політолог Раміс Юнус

Навіщо Путін дзвонив Сі Цзіньпіну

  • Напередодні Владімір Путін подзвонив Сі Цзіньпіну, хоча й хотів зустрітися особисто. Як зауважує політолог Ігор Рейтерович, диктатор розповідав, що росіяни та китайці – брати навіки, а також особливо тиснув на те, що між країнами має бути дуже потужне військово-технічне співробітництво. На що Сі Цзіньпінь відповів: Китай зберігатиме високий рівень політичних відносин з Росією і подивиться, як розвиватиметься ситуація у 2023 році. Відтак Путін не почув того, чого хотів.
  • Втім, про те, що Китай приєднався до ключових санкцій проти Росії, Путін не сказав ані слова. Рейтерович акцентує: КНР зберігає обличчя і не збирається товаришувати з державою-агресоркою.
  • Усі ці події й сама тональність конференції, каже політолог, явно не пішла на користь Путіну. Він рознервувався, тому що очікував на якій інші заяви з боку очільника Китаю, а по факту отримав загальні фрази, якими Китай оперував і раніше.
  • "За 2022 рік Китай "зайшов і сів" у тих азійських країнах, які раніше вважалися сателітами Росії. Фраза Сі Цзіньпіна про те, що Китай буде на сторожі національних інтересів і територіальної цілісності Казахстану як найближчого партнера КНР – це був навіть не ляпас Росії, а дуже смачний удар з розвороту", – сказав Ігор Рейтерович.
  • Він додає, що взаємовідносини Китаю та Росії – це відносини суверена з васалом. "Просто цей васалітет поки що не знайшов формального підтвердження у вигляді конкретних міждержавних документів. Але на рівні економіки це вже давно відбулося, і Росія цю залежність поглиблює з кожним місяцем", – резюмував політолог.

.