До речі, цього року у бікіні ювілей – 65 років. Створив цей купальний костюм французький модельєр Луї Реар.
Щоправда, мене здивував той факт, що свою назву купальник запозичив у атола Бікіні, на якому за кілька днів до цього США провели ядерні випробування.
Як на мене, поява купальників бікіні у 1946 році стала для громадськості не меншим вибухом, щоправда, цього разу вже у свідомості. Продемонструвати такий відвертий купальник серед тодішніх моделей охочих не було. Зголосилась одягнути на себе чотири трикутники, на які витратили усього лиш 76 сантиметрів тканини, стриптизерка Мішелін Бернардіні з «Казино де Парі».
Тоді світ ще не був готовий до такої приголомшливої презентації, європейські жінки були тоді більш консервативними і не поспішали одягати такий відвертий купальник. Зараз важко у це повірити, але колись за носіння бікіні в Італії, Португалії та Іспанії узагалі могли кинути за грати. Але таке табу на відверті купальники тривало перші кілька років. Кажуть, що усе змінила французька актриса Бріджит Бардо. У 1950-х роках вона знялася у бікіні у фільмі «І Бог створив жінку».
Зараз важко уявити пляжі, на яких немає дівчат у бікіні. А ще півстоліття тому (до речі, на фото у відеоролику помітно) на жінку у такому купальнику усі повертали голови. Зрозуміло, що час на місці не стоїть, і вже сучасні дизайнери придумують все нові різновиди бікіні. Щоправда, чомусь з кожним разом тканини для пошиття цих купальників використовують все менше і менше.
А знаєте від чого найбільше б ошаленіла громадськість 50-х років – від чоловічих бікіні, які до речі, тепер набувають шаленої популярності. Їх називають манкіні. Подейкують, що в моду вони ввійшли після появи фільму «Борат».
Фото:
onlady.com.ua
gzt.ru