Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Битва за "Корвалол": як нечесні суди забирають в України право на інвестиції

      В Україні тривають судові баталії навколо добре відомої назви ліків "Корвалол". Нещодавно Київський апеляційний господарський суд ухвалив неоднозначне рішення на користь фармацевтичної фірми "Дарниця".

      Відтак ПАТ "Фармак" буде відстоювати своє ексклюзивне право на використання добре відомої назви лікарського засобу "Корвалол" у Верховному суді.

      Як з'явився "Корвалол"

      ПАТ "Фармак" – українська фармацевтична компанія. Є правонаступником Київського хіміко-фармацевтичного заводу ім. М.В. Ломоносова, який почав випуск ліків ще 1925 року.

      А назву "Корвалол" вигадали працівники заводу ще у 1960-му році.

      "Назва "Корвалол" була вигадана працівниками Київського хімічного заводу ім. Ломоносова ще в 1960 році, і з того часу тільки завод ім. Ломоносова і його правонаступник – акціонерне товариство "Фармак" є єдиними виробниками лікарського засобу "Корвалол", – розповів керівник юридичного департаменту ПАТ "Фармак" Дмитро Таранчук.

      Корвалол
      Назву "Корвалол" вигадали ще у 1960-му році

      Слова правника підтверджує Ольга Онатій, яка пропрацювала на підприємстві 40 років.

      Тільки завод Ломоносова виробляв Корвалол. У ті часи, звичайно, попит був великий на нього,
      – каже пані Ольга.

      Юристи "Фармаку" взялись за захист інтелектуальної власності компанії вже за часів незалежності – у 1993 році подали заявку у Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. І у 1996 компанія отримала свідоцтво на торговельну марку "Корвалол". Це означає, що лише Фармак має право виробляти препарат під торговою маркою "Корвалол" в Україні та за кордоном.

      Виняткове право компанії "Фармак" на "Корвалол" підтверджено у Вірменії, Азербайджані, Болгарії, Казахстані, Латвії, Узбекистані, Польщі, Молдові, Таджикистані, а також в низці інших країн.

      "Корвалол" має як реєстрацію торгової марки, так і визнання її добре відомою ТМ в Україні. Перше визнання добре відомою ТМ в Україні відбулося в 2004 році. Друге визнання відбулося в 2017 році, коли апеляційна палата Міністерства економічного розвитку і торгівлі України визнала "Корвалол Corvalolum" добре відомою ТМ в Україні щодо компанії "Фармак", – розповів керівник юридичного департаменту ПАТ "Фармак" Дмитро Таранчук.

      "При визнанні знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим члени колегії Апеляційної палати визнали доречними і розглянули п’ять із шести факторів, визначених Законом. Наданої ж заявником інформації (про обсяги використання знака, просування продукції, обізнаність споживачів, успішне відстоювання заявником прав на знак в інших країнах), на думку членів колегії Апеляційної палати, було цілком достатньо для такого визнання, з урахуванням також того факту, що знак "Корвалол Corvalolum" був варіантом виконання (використання) вже визнаного добре відомим знака "Корвалол" на ту ж саму особу (ПАТ "ФАРМАК")", – йдеться у повідомленні Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 17 липня 2018 року.

      Надання цього свідоцтва було обґрунтованим, і таким чином ПАТ "Фармак" захистив своє право на використання цієї торговельної марки,
      – зазначив заступник директора НДІ Інтелектуальної власності НАПН України Олександр Дорошенко.

      Боротьба за "Корвалол"

      Українська влада та фахівці із захисту інтелектуальної власності в один голос стверджують: "Корвалол" – не загальновживана назва, а добре відомий товарний знак. І ексклюзивне право на його використання має саме "Фармак". Конкуренти, зокрема фармацевтична фірма "Дарниця", не погоджуються.

      "Згодом з’явилися виробники у фармацевтичній галузі, які вирішили підхопити цей достатньо популярний бренд, точніше назву лікарського препарату, тому що препарат дуже поширений і достатньо ефективний у своєму секторі лікарських засобів. Таким чином з’явився препарат під назвою "Корвалол-Дарниця" і так далі", – розповів Олександр Дорошенко.

      Вже понад 10 років фармацевтична фірма "Дарниця" намагається оскаржити ексклюзивність "Фармаку" щодо "Корвалолу". Дарниця ще 2004-го розробила свій седативний препарат. Назвала його "Корвалол-Новий-Дарниця". Але через те, що торговельна марка була зареєстрована на "Фармак", його довелося перейменувати в "Дарвілол".

      У 2005-му році компанія таки зареєструвала торговий знак "Корвалол-Дарниця". У фірмі стверджують, що все зробили у відповідності до законодавства України.

      Але законність реєстрації торгового знаку "Корвалол-Дарниця" – сумнівна, наголошує Олександр Дорошенко. Науковець вже 20 років працює з питаннями захисту інтелектуальної власності. Він вважає, що "Корвалол" і "Корвалол Дарниця" – схожі торгові знаки. Відтак, реєстрація нової назви – помилкова.

      Ці знаки є схожими між собою, схожими настільки, що їх можна сплутати. Зрозуміла ситуація: коли ми приходимо в аптеку, ми не питаємо "Корвалол-Дарниця" чи "Корвалол-Фармак" і т. д. Ми питаємо "Корвалол", і нам видають. У нас було проведено кілька судових експертиз з цього приводу. Ми притримувалися у своїх висновках саме тієї позиції, що ці знаки є схожими настільки, що їх можна сплутати. І такої реєстрації не повинно було бути,
      – зазначив науковець.

      Та в "Дарниці" наполягають, що корвалол – загальновживана назва, і тому компанія має право його виробляти саме під назвою "Корвалол-Дарниця".

      "Лікарський засіб корвалол свого часу широко вироблявся на території СРСР впродовж десятків років. А відсутність схожості знаку "Корвалол-Дарниця" із знаком "Корвалол Corvalolum" була визнана кількома експертизами в рамках судових слухань", – запевняють у прес-службі "Дарниці".

      "Виробляти сам препарат, але під іншим брендом, під іншою назвою може будь-який суб’єкт господарювання. Тому тут насправді компанія "Фармак" бореться за свій бренд, який є на ринку майже 60 років. В який вкладено зусилля, робота працівників, ті системи якості, які забезпечують якість лікарського препарату "Корвалол". Усе це роками, десятиліттями вкладалося у створення цінності цього бренду", – пояснює керівник юридичного департаменту "Фармаку" Дмитро Таранчук.

      Компанія інвестувала у свій "Корвалол" мільйони гривень, бренд упізнаваний. А от урожаї збирає чомусь "Дарниця", скаржаться представники "Фармаку".

      У 2017 році обсяги роздрібних продажів "Корвалолу" виробництва ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" склали 43 млн гривень. Це фактично половина усього ринку випуску "Корвалолу". Адже ПАТ "Фармак" за 2017 реалізувало продукції на 44 млн гривень.

      Торгова марка – це засіб продати свій товар. Якщо відома торгова марка, відомий бренд, то є велика спокуса його вкрасти і продати свій товар під цим брендом і на ньому заробити,
      – розповідає директор об’єднання підприємств "Український музичний альянс" Павло Калиниченко.

      Подібна ситуація виникла свого часу між двома фармацевтичними гігантами – компаніями Bayer та UPSA. Фірми боролись за право називати свої ліки аспірином. Препарат винайшли ще 1897 року науковці саме Bayer. Компанія також зареєструвала торговий знак. Але в UPSA наполягали: аспірин – загальновживана назва, відтак зареєстрували свій препарат "Аспірин-УПСА".

      "Власник ТМ фірма "Баєр" по всьому світу розвернула таку кампанію щодо захисту, щодо відновлення дистинктивності, розрізняльної здатності свого знаку і досить успішно захищає свої права. Тобто "Аспірин" сьогодні належить лише "Баєру" і більше нікому", – пояснив науковець Олександр Дорошенко.

      Українські судові реалії

      Ситуація з "Аспірином" дуже нагадує боротьбу за "Корвалол", кажуть фахівці. Різниця одна: німецький фармацевтичний гігант через європейські та американські суди відстояв своє право на торговий знак. Компанія УПСА була змушена перейменувати свій препарат. А от "Фармак" наштовхнувся на сувору реальність української судової системи.

      26 червня 2018 року Київський апеляційний господарський суд за апеляційною скаргою ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" скасував рішення про визнання добре відомим позначення "Корвалол Corvalolum" щодо ПАТ "Фармак", прийняте Апеляційною палатою Міністерства економічного розвитку України. Хоча у грудні минулого року суд першої інстанції відмовив "Дарниці" в позові.

      "На наш погляд, це рішення є вкрай упередженим, без дослідження всього спектру доказів, суд не здійснив належну оцінку доказів, суд неправильно застосував норми як матеріального, так і процесуального права", – пояснює Дмитро Таранчук, керівник юридичного департаменту ПАТ "Фармак".

      11 липня 2018 року Господарський суд м. Києва відмовив ПАТ "Фармак" у вимозі скасувати державну реєстрацію знаку для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця".

      Останнє рішення ухвалювали за відсутності позивача – юристів "Фармаку". А це критичне порушення норм процесуального права, каже Дмитро Таранчук.

      "Позивач, а це компанія "Фармак" у цій справі, і неосновний відповідач не змогли належним чином захистити свої права, а відповідач, напевно, не мав можливості надати якісь фінальні додаткові пояснення в судових дебатах, і тому ми теж вважаємо це рішення упередженим", – каже юрист.

      Серйозний удар по інвестиціях

      Останні судові ухвали – це ще один удар по ситуації із захистом інтелектуальної власності в Україні, каже Таранчук. Рішення можуть стати прецедентами.

      "На мій погляд, така практика може призвести до того, що будь-який недобросовісний суб’єкт господарювання на певному ринку може використати цю практику, щоб оскаржити дійсно добре відомий ТМ, наприклад, "Лексус", чи "Кока-Кола", чи ще щось", – вважає Дмитро Таранчук.

      Атака на інтелектуальну власність і неможливість захистити свої права – негативний сигнал іноземним інвесторам, каже відомий економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

      "Сучасна економіка – це не економіка сировини, це перш за все економіка інтелектуальна. Інтелектуальна економіка не може працювати нормально, якщо ти не оберігаєш права власності на той товар, на той продукт, який був вироблений компанією. Тому якщо ти зробив товар, який раптом став надбанням в цілому всіх просто тому, що ти не захистив права або країна не захищає інтелектуальну власність, то навряд чи ти захочеш взагалі інвестувати в економіку", – зазначив Устенко.


      Олег Устенко: Атака на інтелектуальну власність – негативний сигнал інвесторам

      "Справи із захистом інтелектуальної власності у нас поганенькі. Інвестор не готовий іти в країну де у нього: а) рейдерським чином заберуть бізнес; б) вкрадуть його інтелектуальну власність і він не зможе її захистити", – переконаний директор об’єднання підприємств "Український музичний альянс" Павло Калиниченко.

      А ще бізнесмени не інвестуватимуть в країни, де немає прозорого та справедливого суду, пояснюють фахівці. Розповіді про реформу судової системи – це банальний піар. У першій та апеляційній інстанції нічого не змінилось з часів Януковича, каже Іван П’ятак.

      Там так само залишилися ті проблеми які й були, оскільки ті ж самі судді, що були 4 роки тому, залишилися й досі в судовій системі. Тобто очікувати від них якихось інших рішень, іншої якості неможливо, тому що вони вже себе дискредитували. І щодо таких суддів громадськість має дуже багато питань щодо порушення критерій доброчесності,
      – наголосив старший аналітик кампанії "Чесно. Фільтруй суд" Іван П’ятак.

      В Україні й досі працює телефонне право, продовжують експерти. Суди і далі ухвалюють рішення за чиїмось замовленням.

      "Суд нагадує певну таку рулетку, де невідомо яке рішення буде, ніхто не може гарантувати з певною правовою визначеністю, що буде в такій ситуації: коли порушене таке-то право – буде таке-то рішення. І це, власне, створює оцю інвестиційну невизначеність – чи буде захищено його право власності, чи ні", – зазначає Іван П’ятак.

      Цього року Україна отримає 2,5 мільярда доларів прямих іноземних інвестицій. Це учетверо менше, ніж 10 років тому, каже Олег Устенко. Причини: небажання інвестувати в держави, де не працюють закони. А без іноземних інвестицій – про стабільний розвиток можна, на жаль, забути.

      "Більш якісний інвестиційний клімат дає можливість залучати більший потік прямих іноземних інвестицій. А ось ці залучені гроші дають можливість забезпечити більш високі темпи економічного зростання. А темпи економічного зростання – це і соціальні програми, це і бюджет, це врешті-решт, якщо хочете, рівень щастя, який в Україні такий низький", – пояснив Устенко.

      В компанії "Фармак" вже готують касаційну скаргу. Збираються захищати свої порушені права у Верховному Суді. До подальшого протистояння готові і в фармацевтичній фірмі "Дарниця".

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук