Таку думку 24 Каналу висловив політолог Володимир Фесенко додавши, що швидких рішень у цій справі не існує. Україна одноосібно не може вплинути на хід подій на кордоні.
До теми Зерно розбрату․ Як Росія охолодила відносини Польщі й України та хто стоїть за блокадою кордону
Чому по всій Європі протестують фермери
Ситуація з протестами є складною не тільки у Польщі. Схожий конфлікт ми бачимо у Франції, Німеччині та інших європейських країнах. Причиною цього є загальне падіння цін на аграрну продукцію, незадоволення деякими рішеннями, зокрема Єврокомісії та національних урядів.
Наприклад, мовиться про субсидії на дизельне пальне чи так званий "зелений курс", який має на меті зробити європейський континент кліматично нейтральним. Але все це супроводжується додатковими проблемами та витратами для фермерів. У Польщі об'єктом цих проблем став український кордон і загалом Україна.
Я розмовляв з деякими польськими журналістами й вони самі дивуються, як взагалі на прикордонну, закриту територію могли потрапити сторонні люди, ще й розсипати збіжжя. Це просто хаос, тому виникає питання, хто контролює кордон – польська влада чи фермери,
– сказав Володимир Фесенко.
Розв'язання проблеми треба шукати не в Україні
Факт розсипання українського зерна політолог назвав злочином. Особливо, якщо було знищено десятки тонн збіжжя. Це не тільки злочин, але й величезні збитки, які хтось має компенсувати. Тому виникає дедалі більше питань до польської влади та її дієздатності.
На жаль, у цьому випадку ми побачили слабкість нинішнього польського уряду, внутрішню політичну слабкість. Це коаліційний уряд і вони намагалися просто "дотягнути" цей конфлікт до місцевих виборів. У цьому був інтерес деяких політичних сил в уряді,
– зауважив політолог.
Зараз ми бачимо, що агресія посилюється, і це створює багато проблем всередині самої Польщі. Отже, залишається єдиний вихід – шукати компроміси. Щобільше, ціла низка вимог стосуються не України, а Європейської комісії. Вона вже провела переговори з польським урядом, начебто рішення знайдені, тепер треба очікувати на їхнє виконання.
"Але якщо такий агресивний шантаж продовжиться, то це підриває довіру з боку України до нашого дуже важливого партнера – Польщі. Підриває нормальні, дружні стосунки між польським та українським народами й матиме негативні наслідки для самої Польщі", – сказав політолог.
Чому на цю ситуацію не реагують інші країни
Зерно, яке розсипали польські протестувальники, прямувало до інших країн, зокрема до Німеччини. Тобто, логічною була б реакція держав, які мали отримати українське збіжжя.
Також питання в тому, чому не працює механізм Європейського Союзу про єдиний, спільний ринок, адже спершу ЄС створювали саме на цій основі, а вже потім оформили як єдину політичну спільноту.
Насправді ми бачимо, що кордони перекривають. Це ненормально й з цим треба щось робити. Я думаю, найперше мають зреагувати країни, до яких везли зерно. Хай звертаються до організаторів протесту й вимагають відшкодування,
– наголосив Фесенко.
Наскільки відомо, то мовиться про справді великі суми відшкодування, які мають бути виплачені. Адміністративно-правова система Польщі має працювати. А загалом ситуація на кордоні стала вироком внутрішній польській проблематиці й проблематикам всередині Європейського Союзу.
Поляки блокують кордон: актуальні новини
- Польські фермери блокували рух не тільки вантажівок, але й легкових автомобілів і автобусів. У держприкордонслужбі України заявили, що так поляки перетворюють людей у заручників, адже навіть на власних авто вони не можуть перетнути кордон. Крім цього, мітингувальники вдавалися до вандалізму на залізниці, висипаючи з вагонів зерно.
- Польські фермери 26 лютого заблокували один пункт пропуску на кордоні з Німеччиною. Автомобілістам і пасажирам порадили оминати автобан A12. Крім цього, 25 лютого у німецькому місті Франкфур-на-Одері було заблоковано рух тракторів, фургонів і вантажівок. Німецькі фермери також протестують.
- Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський заявив, що відповідальність за ситуацію лежить на Європейській комісії. За його словами, фермери не підтримують політику "зеленого курсу", тому її впровадження треба відтермінувати. Також варто переглянути підходи до співпраці з Україною.