Час важливих національних новин. Дочитайте до кінця, будь ласка. "Борщ – це російський суп" – так росіяни кажуть за кордоном. Не знаю, як у вас, але у мене 2 роки тому очі на лоба повилазили, коли я це дізнався.
Читайте також Шкільне харчування від Євгена Клопотенка: нові страви у меню
То чий же борщ?
Треба було захищати борщ, бо мова вже йшла не про їжу, а про культурну ідентифікацію нації. Я почав копатися. Спочатку дізнався, що за 1500 років борщ ні разу не вважався українським. Тобто перші згадки про борщ йдуть з України, його готує та їсть кожний українець, але на законодавчому рівні борщ не є українським. Ми просто не подумали, що то треба документально зареєструвати.
Півтора роки тому я створив Громадську організація "Інститут культури України" та відправив свою команду в борщову експедицію по всій країні. Треба було зібрати родинні рецепти борщу з усіх куточків. Тоді я зрозумів просту істину: всі українці різні, але нас об'єднує любов до борщу. Паралельно з експедицією я почав проходити 12 кіл пекла (перекреслено). 12 етапів підготовчої роботи по збору та затвердженню документації. Більше року щоденної та монотонної роботи.
Вчора я взяв 5 літрів борщу, прийшов з ним в Експертну раду, поставив каструлю на стіл та сказав, що саме це ми повинні підтримати сьогодні. Дві с половиною години дискусії і одноголосно.
Вперше в історії України борщ офіційно зареєстрований у Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини.
Це також дуже смачно Як приготувати бограч: домашній рецепт
Дякую Олександрі Фідкевич за роботу в документальному тилу та особисту підтримку у розробці ідеї. Дякую Марині Соботюк та всім членам моєї ГО за роботу над матеріалами експедиції, всім членам Експертної Ради, Світлані Фоменко за те, що підтримали це важливе для України рішення.
То лише початок. Тепер нехай весь світ дізнається, чий насправді Борщ. Це стане нашим наступним кроком.
Слава Україні!