Бізнес 24 підбиває підсумки того, як держава дослухалася до прохань підприємців упродовж року та які нововведення з боку влади посприяли тому, аби бізнеси мали здатність продовжувати діяльність в умовах повномасштабної війни. Про прийняті Верховною Радою важливі закони, ініціативи й те, чого бізнес очікує від нардепів вже наступного року – у матеріалі.

Читайте також Посилюємо кіберфронт: як українському бізнесу захиститися від атак

Ще 15 березня парламент ухвалив закон №7137-д, за яким компаніям з обігом до 10 мільярдів гривень було дозволено переходити на спрощену систему оподаткування з пільговою ставкою у 2% єдиного податку. За даними ДПС, з 5 на пільгові 2% перейшли, зокрема, й 252 тисячі ФОПів.

Проте через зловживання механізмом, зокрема букмекерами та компаніями з азартних ігор, а також значні збитки для бюджету країни пільгову ставку у 2% планують скасувати. Відповідний законопроєкт Верховна Рада, найімовірніше, прийме з 1 липня 2023 року.

Крім того, фізичним особам-підприємцям 1 – 3 груп дозволили не сплачувати ЄСВ на період воєнного стану. Це, зокрема, дозволило людям, які припинили отримувати дохід, не ліквідовувати свої ФОПи. Щоправда, слід зауважити, що за умови несплати ЄСВ страховий стаж підприємцю за цей період також не нараховується. Наразі про скасування цієї норми не йдеться.

У другій половині 2022 року нардепи активно обговорювали ймовірну податкову реформу за формулою "10-10-10%". Концепція передбачала зниження ставок податку на доходи фізосіб та податку на додану вартість до 10%. При цьому, за проєктом, повністю скасовується єдиний соціальний внесок, а ставка військового збору зростає вдвічі: з 1,5 до 3%.

Проте, як зауважив нардеп Ярослав Железняк, впровадження реформи найближчим часом не відбудеться. Про це, зокрема, свідчить проєкт бюджету України на 2023 рік: жодних змін у напрямку "все по 10" там не закладено.

Що змінилось у податковій системі під час повномасштабної війни / Фото Урядовий портал

Ще одна законодавча ініціатива, яку, ймовірно, можуть прийняти наступного року, стосується ФОПів 3 групи без найманих працівників. Мовиться про проєкт Smart-ФОП, розроблений Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно із цим законопроєктом, окремим ФОПам не потрібно буде власноруч сплачувати податки, вручну подавати декларації чи стежити за термінами сплати податків й подання звітності. Натомість необхідно буде відкрити спеціальний рахунок у банку через Дію, після чого 5% ЄП та мінімальний ЄСВ сплачуватимуться автоматично.

На початку повномасштабного вторгнення органи державної влади фактично впровадили мораторій на проведення позапланових перевірок бізнесу податковою.

Проте вже 27 травня набрав чинності закон №2260-IX, за яким регулятору надається дозвіл на проведення камеральної, документальної та фактичної перевірок. Детальніше ознайомитись із кожним різновидом можна за посиланням.

Зверніть увагу Це марафон, у якому виживуть найсильніші, – юрист та ресторатор про бізнес під час війни

Релокація бізнесу

Мінекономіки з перших тижнів повномасштабного вторгнення Росії почало реалізовувати програму з релокації українських підприємств. У межах ініціативи чимало бізнесів з прифронтових територій за підтримки держави перемістилися у більш безпечні регіони України, а саме в одну із 9 областей на Заході країни.

Так, підприємства могли безкоштовно перевезти власні потужності залізницею та за допомогою національного поштового оператора. Держава допомагала підібрати місце розташування й сприяла у розселенні працівників.

Вже під час повномасштабної війни Україна стала офіційним кандидатом у члени ЄС. Впродовж року наша держава долучилася, зокрема, до митного, транспортного, енергетичного й економічного "безвізів" з Європейським Союзом.

Бізнес особливо привітав перші два, адже транспортний та митний безвізи значно спрощують торгівлю з країнами-членами Євросоюзу та ліквідовують складні бюрократичні механізми на митниці.

Надважливим для українських аграріїв тим часом був запуск зернової угоди. Завдяки домовленості наша держава вже експортувала 13 мільйонів тонн агропродукції.

Водночас бізнес закликає владу розширити угоду, створивши безпечні морські коридори не лише для зернових, а й для інших українських вантажів. Те ж стосується й промислового безвізу з ЄС: після підписання угоди підприємці просять про розширення дії документа на нові сектори й продовження дерегуляції.

З 1 грудня в Україні запрацювали нові правила бронювання військовозобов'язаних співробітників під час мобілізації. Це те, до чого передусім великий бізнес спонукав владу впродовж декількох місяців.

Так, співробітники підприємств, що відповідають щонайменше 3 із 6 пунктів перелічених вимог, можуть отримати відтермінування від призову.

Водночас після прийняття необхідного законодавства щодо бронювання працівників влада відмовилась від ухвалення рішення щодо ще одного важливого проєкту. Мовиться про ініціативу "єВідрядження", яка передбачає можливість виїзду військовозобов'язаних чоловіків у короткотривалі бізнес-поїздки за кордон.

За словами виконавчої директорки Європейської бізнес асоціації Анни Дерев'янко, проєкт "єВідрядження" відклали "у довгу скриньку". Чи доб'ється бізнес поступок з боку влади у цьому питанні наступного року, наразі спрогнозувати важко.

Військовозобов'язаним поки не дозволили виїжджати у короткотривалі бізнес-поїздки за кордон / Фото Unsplash

Цікаво Залежатиме від ситуації на фронті: що чекає на український авторинок у 2023 році – прогноз

У грудні Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкти №8196 та №8197, які є надважливими для бізнесу в умовах масованих ракетних ударів росіян по енергетичній інфраструктурі та відключень електроенергії.

За документами, бізнес тепер може ввозити в Україну Starlink, генератори, технічну допомогу від Energy Community та інше обладнання без сплати мита та ПДВ. Крім того, для підтримки функціонування генераторів, суб'єкти господарювання отримали дозвіл зберігати до 2 тонн (2 тисячі літрів) палива без будь-яких ліцензій.

Водночас якщо бізнес має намір зберігати більше, ніж 2 тонни палива, про це необхідно повідомити Державну податкову службу за декларативним принципом.

Підприємцям дозволили ввозити генератори без сплати мита та ПДВ / Фото "Укрінформ"

Попри те, що низка законодавчих ініціатив для підтримки бізнесу вже була прийнята, підприємці очікують на подальші зміни у законодавстві. Зокрема, Європейська бізнес асоціація просить від влади:

  • якнайшвидше підписати постанову про "єВідрядження" або ж інший подібний дієвий механізм;
  • сприяти розбудові прикордонних пропускних пунктів та впровадити електронну чергу для авто перевізників задля покращення пропускної здатності залізничних та автомобільних західних прикордонних переходів;
  • розширити зернову угоду та низку "безвізів" з ЄС на нові сектори та вантажі;
  • провести реформу системи сплати відрахувань з техніки та носіїв інформації;
  • оновити законодавство про захист прав споживачів;
  • оновити трудовий кодекс та провести пенсійну реформу;
  • збільшити ліміти безготівкових розрахунків за кордоном і спростити умови здійснення переказів валютних коштів;
  • спростити систему звітування за платіжними операціями, здійсненими із застосуванням корпоративних платіжних карток;
  • звільнити підприємства від сплати екоподатку та оновити процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля тощо.

До слова, 2022 рік безумовно став для українського бізнесу роком надскладних випробувань в умовах повномасштабної війни. Втім, конструктивний діалог з суспільством та владою допоміг досягти важливих змін у законодавстві, які посприяли тому, що бізнес, як і всі українці, вистояв.

Існує ще чимало речей, щодо яких доведеться дійти консенсусу вже у наступному році, проте, завдяки гуртуванню підприємців, українців та політичній волі законотворців, український бізнес продовжать свій розвиток та залишаться стійкою ланкою нашої економіки вже і після Перемоги України.