У жовтні американське Національне бюро економічних досліджень виклало результати цікавого дослідження. Науковці вивчали, як склалася кар'єра випускників Ліги плюща. Слід сказати, що ці елітні університети спершу були спортивним об'єднанням.
Дивіться також Шкільна програма зміниться: учнів навчатимуть керувати дронами
Шляхи, які ми обираємо
У США розповіли про результати дослідження: там порівняли, як залежать кар'єрні смаки від спортивних зацікавлень. Для цього співставили інформацію про всіх спортсменів Ліги Плюща з 1970 по 2021 роки та дані резюме всіх випускників Ліги Плюща.
Дані за 50 років дозволили вивчити питання на певній вибірці, адже за цей час економіка зазнала карколомних змін: з'явилися нові професії, багато людей почали працювати віддалено, а діджитал став звичним. Утім, є дещо незмінне.
Заняття спортом в університетські роки корелюють із подальшою самореалізацією в бізнесі. А от ті, кому не подобався спорт, схильні обирати для себе спокійнішу справу життя і зазвичай досягають успіхів в академічній сфері.
Дивіться також Кабмін визначив пріоритетний напрямок освіти на найближчі роки
Наскільки успішними є "спортсмени" і "неспортивні"
Дослідники врахували і післядипломну освіту випускників, а також результати їхньої кар'єри, а не тільки сам факт вибору тієї чи тієї галузі.
Отже, ті, кому подобався спорт, обирають працю, пов'язану з бізнесом і фінансами. Якщо ж вони вирішать здобувати вчений ступінь, то радше стануть магістрами ділового адміністрування (Master of Business Administration, MBA). Їхня зарплата вища за "неспортивних" одногрупників і посади також вищі.
А от умовні "ботаніки", яким було не до душі гасати з м'ячем, переважно здобували ступінь доктора медицини, доктора філософії (PhD) або науковий ступінь STEM.
Імовірно, така кореляція пов'язана з тим, що командні види спорту розвивають лідерські навички. Тож у "спортсменів" кращі менеджерські та лідерські якості і навички стратегічного планування, а в "ботаніків" – аналітичні.