Вдвічі більша зарплата при прожитковому мінімумі в 55 доларів
Народні депутати вже вкотре "ухвалюють" крізь сни про різдвяні канікули Держбюджет протягом всієї ночі, начебто показуючи свою відповідальність перед українцями. Адже парламентарі порушили процесуальні норми прийняття бюджету. Фактично головний фінансовий документ народні обранці мали прийняти ще 1 грудня. Натомість голосування відбулося в ніч з 20 на 21 грудня – на останньому сесійному тижні в цьому році. Під ранок частина депутатів явно вже дрімала і багато слуг народу не розуміли, за що конкретно ж вони голосують. Такий поспіх деякі парламентарі не схвалюють. Зокрема, як зауважив депутат від "Об’єднання "Самопомочі" Олексій Скрипник, можна було відкласти розгляд до четверга. Але чимало нардепів готові були сидіти всю ніч, тому що в них уже викуплені чартерні рейси до Європи на різдвяні свята. От і весь секрет "працелюбності" парламентарів.
Хоча певний "рекорд" депутати все ж поставили. Бюджет-2017 вони ухвалили швидше, ніж у попередні роки – 21-го грудня, натомість "часовий рекорд" вдалось "побити" – в 2015 проголосували 25 грудня о 4:04 ранку, а в 2014-му аж 29-го о 4:24.
Втім, прийняття бюджету уряд вважає, само собою, своєю перемогою. Прем’єр Володимир Гройсман, пафосно розмахуючи руками, назвав його "людоцентричним бюджетом".
Ми забезпечимо видатки оборони, ми будемо будувати масштабно дороги, ми будемо підтримувати аграрний сектор, ми підвищили заробітну плату вчителям на 50% і на 30% лікарям, ми 6 млрд грн виділимо на ліки,
– сказав Гройсман.
Гройсман розгронув цілу піар-кампанію по підвищенню "мінімалки"
За версією Кабміну, перемогою чиновники вважають збільшення мінімальної зарплати для працівників бюджетної сфери до 3200 гривень. Власне, саме на цій статті бюджету уряд робив головний свій піар-акцент, плюс підвищення соціальних стандартів. Однак при цьому мінімальний прожитковий рівень складає всього 1544 гривні – близько 55 доларів. До кінця 2017 року він зросте на 10% – до 1700 гривень. Для порівняння, як зазначив Олексій Скрипник, на цю суму можна один раз заправити бензином машину.
Прожитковий мінімум – чисто теоретична цифра, і навряд чи вона відповідає тому, на скільки в Україні можна прожити. Це жорстока цифра, фактично виживання на межі,
– зауважив Скрипник.
Експерти розійшлися в думках щодо реалістичності підвищення "мінімалки". За словами економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Ангели Бочі, тут важливо, від чого відштовхуватиметься уряд при наповненні бюджету. Зокрема, вже третій рік поспіль плануються доходи в розмірі 17 мільярдів гривень від приватизації. Але реальна сума за цей час набагато нижча – із запланованих на 2016 рік 17 мільярдів на сьогодні бюджет отримав близько ста мільйонів гривень.
Мінімальний прожитковий рівень становитиме всього 1,5 тисячі гривень
Водночас, як зауважує економічний експерт Андрій Новак, уряд розраховує на падіння гривні і високу інфляцію,завдяки чому можна наповнити бюджет і забезпечити виплати мінімальних зарплат.
Читайте також: Так приймали бюджет – емоційний фоторепортаж з нічної Ради
Скептицизм щодо виконання цієї обіцянки викликають і інші показники Держбюджету. Головний фінансовий документ має дефіцит розміром 77,5 мільярда гривень. Передбачені доходи складають 721,4 млрд грн, витрати – 790,4 млрд грн. Кабмін серед іншого планує для виконання бюджету залучити кредити. Але, як відомо, МВФ відклав надання Україні чергового кредитного траншу, тому не варто покладатися на зовнішніх кредиторів. Прогнозований ріст ВВП до 3% МВФ і Світовий банк знизили до 2-2,5%.
Обороноздатність і збільшення видатків на держапарат
Ще одна з перемог урядовців – збільшення витрат на обороноздатність країни, що, безумовно, в умовах війни на Донбасі є важливим рішенням. В 2017 році передбачається виділення 130 мільярдів гривень, або 5% від ВВП. Це більше, ніж у поточному році – на 13,8%.
Однак не забули про себе і інші силові структури, зокрема на МВС держава планує витрати 6,2 мільярда гривень, що на 12% більше, ніж у 2016 році. Витрати на ГПУ також збільшаться – з 3,31 до 5 мільярдів. Фінансування НАБУ збільшили на 58% – до 773,5 мільйона.
Паралельно із збільшенням витрат на армію ростуть і видатки на утримання чиновників
Тому, з одного боку, держава переймається зміцненням армії, з іншого – ростуть витрати на держапарат. Так, витрати на апарат Верховної Ради збільшено з одного майже до двох мільярдів гривень. Адміністрація Президента також про себе не забула, і на 2017 році на забезпечення її діяльності буде виділено майже мільярд гривень. Хоча політики і влада постійно говорять про скорочення витрат на державний апарат, насправді вони постійно збільшуються.
Непрозорість ухвалення бюджету і нереалістичність основних показників
Одним з головних недоліків Держбюджету Ангела Бочі вважає сам процес його прийняття. За її словами, більшість норм бюджетного кодексу було порушено.
Депутати голосували не за той бюджет, який був запропонований у вересні 2016 року. Це зовсім інша редакція. При цьому не було ніяких обговорень, публічних консультацій. Все це робилося десь серед ночі. Нічого спільного з прозорістю прийняття державних рішень немає,
– зазначила експерт.
Те, що без "договорняків" не обійшлося, свідчить підтримка Держбюджету депутатських груп – "палочок-виручалочок" нинішньої коаліції, а саме "Відродження" і "Волі народу". Звичайно, зробили вони це не тому, що переживають за добробут українців. Взамін на підтримку головного фінансового документу їм пообіцяли знизити ренту на нафогазовидобування в півтора рази. Як відомо, саме в цих депутатських групах знаходяться парламентарі, а курують їх олігархи, основний бізнес яких – видобуток нафти і газу. Чим менша рента, тим більші доходи фінансовим магнатам. А весь тягар з наповнення бюджету ляже на малий і середній бізнес, податки для якого збільшать в середньому на 15%. Це стане катастрофою для багатьох бізнесменів.
Через це фактично і утрималися від голосування фракції ВО "Батьківщина" і "Об’єднання "Самопоміч". Юлія Тимошенко заявила, що бюджет обкрадає малий бізнес. Фракція "Самопомочі" не згідна з Податковим кодексом, збільшенням фіскального тиску на бізнес і зниженням ренти на нафтовидобуток.
За допомоги спікера клептократична більшість з Блоку Петра Порошенка, "Народного фронту", Радикальної партії та "Опозиційного блоку" збуджено і наполегливо голосування за голосуванням роздає подарунки олігархам та один одному. Ось хто голосував за податкові подарунки власникам нафтових свердловин та лотерей,
– написав народний депутат Єгор Соболєв.
Крім того, на переконання експертів, основні показники бюджету виконати нереально. За словами Андрія Новака, це піар-документ, але аж ніяк не головний фінансовий документ країни. Як зауважує експерт, починаючи від показника інфляції і закінчуючи прогнозом росту ВВП – все це не відповідає реальному стану речей. Зокрема, показник інфляції, який запланований на рівні 8,1%, буде обчислюватися двозначним числом.
Між першим і другим читанням законопроекту відбулася важлива подія, яка, безумовно, вплине на показник інфляції – націоналізація "Приватбанку". Банк потребує докапіталізації, як мінімум, на 116 мільярдів гривень. А це держава може виконати за допомогою великої емісії гривні і збільшення держборгу. Це означає, що показник інфляції буде вищим,
– зазначає Новак.
Виконання статті доходів від приватизації державних об’єктів він також вважає неможливим. Особливо враховуючи те, що основний об’єкт, з якого уряд хоче отримати прибуток – Одеський припортовий завод, вартість якого держава знизила від 450 мільйонів доларів до 150 мільйонів. Тому ця стаття в повному обсязі може буде віднесена до дефіциту бюджету.
Також нереалістичною є стаття щодо доходів від закону про спецконфіскацію в сумі 10 мільярдів гривень. За словами Андрія Новака, в 2017 році ці доходи точно не вдасться отримати.
Конфіскація майна і фінансових активів відбувається надзвичайно довго: суди, апеляції. Багато часу займає встановлення суми, отриманої злочинним шляхом. Один з таких прикладів – знаменита справа екс-прем’єра Павла Лазаренка, по якій ще 12 років тому американським судом прийнято рішення про конкретні суми, отримані незаконно. Але жодного долара Україна не побачила. Цю суму також можна зарахувати до дефіциту,
– наголошує він.
До того ж, цей закон так і не ухвалений Верховною Радою, оскільки парламентарі побоюються, що його використовуватимуть для рейдерських захоплень.
Загалом, вважає Андрій Новак, до запланованого дефіциту в 77,5 мільярда гривень можна сміливо додати ще 27 мільярдів.
Націоналізація "Приватбанку" загрожує підвищенням інфляції
Крім того, експерт переконаний: щоб "перекрити" дефіцит і борги, Кабмін і Нацбанк штучно девалювуватимуть гривню. Тому закладений показник курсу гривні до долара на рівні 27,2 теж, вочевидь, не відповідає дійсності.
Тому особливих зрушень в економічному зрості в 2017 році українцям не має сенсу очікувати. І обіцяні підвищення, навіть при умові їх виконання, особливо не змінять рівень добробуту більшості громадян. Все це "з'їсть" інфляція, високі комунальні тарифи і корупція чиновників. При цьому можновладці і політики при ухваленні Держбюджету, судячи із збільшення витрат на чиновницькі апарати, себе не обділили. "Активно" відпрацювавши ніч, вони поїхали на морські і гірськолижні курорти, залишивши українців з порцією чергових обіцянок.
Читайте також: "Приватбанкнаш": про наслідки його націоналізації для українців