Коли країни-засновники створювали ООН у далекому 1945 році, вони намагалися врахувати увесь негативний досвід діяльності Ліги Націй, аби не повторити помилок.

Проте, минули роки і сьогодні світова спільнота все частіше задається вельми логічним питанням: навіщо взагалі існує Організація Об'єднаних Націй, якщо вона не здатна гарантувати безпеку суверенних, незалежних держав ?

Читайте також: ООН профінансувала 28% гуманітарної допомоги для України

Існує думка, що ООН почала проявляти нездатність виконувати її прямі обов'язки після того, як Росія анексувала Крим. Проте, неефективність ООН як світового гаранта безпеки, проявилась ще раніше.

Так, у 2003 році ООН не змогла зупинити США, і Америка почала вторгнення в Ірак, де так і не було знайдено зброї масового знищення, а пізніше Барак Обама офіційно визнав іракську операцію помилкою, але в результаті вторгнення сформувалася і почала активно діяти така терористична організація як ІДІЛ.

У 2008 році ООН не зробила жодного дієвого кроку, аби зупинити військову агресію Росії проти Грузії. Як наслідок, світ побачив "квазіреспубліки" Абхазію та Північну Осетію. І сьогодні, в 2018 році, ООН вже п'ятий рік поспіль не може приборкати імперські апетити Москви у її зухвалому нападі на Україну.

В перші дні засідань сесії ГА ООН лунали думки і навіть заклики щодо нагальної необхідності реформування Ради Безпеки ООН шляхом її розширення. Зокрема, про це сказав президент Лівану Мішель Аун:

Право вето в Раді Безпеки, очевидно, має чимало підстав для існування, проте застосування права вето негативно позначалося і позначається на багатьох народах світу, особливо в нашому регіоні. Саме тому для того, щоб ООН була справжнім міжнародним лідером, актуальним для всіх, необхідні реформи, які б брали до уваги необхідність розширення складу РБ ООН.

Приблизно таку ж думку висловив і президент України Петро Порошенко. Наш гарант зазначив:

Якими повинні бути наші дії, якщо член Ради Безпеки з правом вето, використовує його не для того, щоб сприяти міжнародному миру і стабільності, а щоб допомогти собі уникнути відповідальності? Настав час підкреслити, що зловживання правом вето – це гальмо, який заважає нашій Організації діяти на повну силу.

В свою чергу, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що ООН допустила порушення Будапештського меморандуму, згідно з яким Росія, США і Великобританія гарантували Україні територіальну цілісність після приєднання Києва до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Лідер Польщі сказав:

Для того, щоб міжнародне співтовариство поважали, дуже важливо дотримуватися зобов'язань та обов'язків, які ми взяли на себе. З сумом хотів би звернути увагу на події в сфері безпеки в нашому регіоні – Центральній та Східній Європі. Тільки в останні кілька років ми стали свідками явного порушення Будапештського меморандуму, який гарантував територіальну цілісність України в обмін на мирний і добровільне ядерне роззброєння.

Наразі перед ООН постає ще один виклик, який теж пов'язаний з агресією Росії проти України. Мова йде про ситуацію в Азовському морі, про яку теж згадав президент Порошенко під час свого виступу в Нью-Йорку. Чи може сьогодні ООН зупинити агресію та порушення Росією норм міжнародного права, які відбуваються в акваторії Азовського моря?

Скоріше ні, аніж так.

З огляду на вищесказане, можна зробити висновок, що сьогодні діяльність ООН в контексті міжнародної безпеки та гарантій незалежним державам обмежується виключно декларативними заявами, які не несуть жодної практичної користі. Світ повертається в минуле, в часи "real politik", коли право сили, а не сила права вирішувало долю інших країн. Саме в такій ситуації опинилась міжнародна спільнота і в наші часи.

Сьогодні лунає все більше небезпідставних думок, чи потрібна, взагалі, ООН у тому вигляді, в якому організація існує і працює наразі. І тут є два варіанти подальшого розвитку подій.

Читайте також: ООН просто дивилася, коли Росія вторглася в Україну, – Ніккі Хейлі

Перший передбачає кардинальне реформування ООН, зокрема Ради Безпеки, аби унеможливити узурпацію влади в організації та світі загалом, блокаду важливих безпекових рішень, реалізацію агресивних намірів окремих країн. Міжнародне право повинно виконуватися усіма членами міжнародного співтовариства. І виконання норм права не має залежати від силового потенціалу та розмірів країни.

Крім того, без реформування основних інституцій ООН, зростає ризик розробки ядерної зброї різними країнами. Адже, коли світова спільнота та міжнародні організації не можуть дати гарантій безпеки і територіальної цілісності державам, що зазнають агресії з боку сильніших країн, у них просто не залишається вибору, щоби захищати себе. Не думаю, що поява нових ядерних країн буде сприяти зниженню рівня конфліктності у світі.

Якщо в найближчі роки ООН не зазнає реформ, якщо не відбудуться зміни, Організація ризикує повторити долю Ліги Націй, зазнаючи занепад та зникнення. У разі реалізації саме цього другого сценарію, міжнародне право, договори, гарантії втратять своє значення та силу, а світом правитиме зла воля окремих країн, зброя та хаос, який не залишатиме місце тим, хто хоче жити згідно законам західної цивілізації та нормам демократії.

Читайте також: ООН повинна схвалити сильну резолюцію щодо України, – заклик США