Британські вчені дослідили, довжина побілених бордюрів у містах України дорівнює відстані до Місяця, а фарби, витраченої за часи Незалежності, вистачило б, щоб побілити Гранд-Каньйон.
Читайте також Алкоголь, часник і висока температура: міфи про коронавірус, які здивують
Насправді, це вигадка. Ніхто й ніколи не рахував ні довжини бордюрів, ні кількості фарби. Але повірити можна у будь-які цифри, адже білять кожного року в найнеочікуваніших місцях. І навіть зараз ентузіасти продовжують робити цю справу.
Міф 1. Побілка — вигадка військових
За словами керівниці управління екології Львівської міськради Олександри Сладкової, ця традиція у військових частинах живіша, ніж у місті. Тож це й вказує на те, звідки вона пішла.
Почалося з того, що багато населених пунктів не мала освітлення, відтак бордюри, а також стовпи і дерева, які стояли вздовж, допомагали хоч якось орієнтуватися людям,
– відзначила Олександра Сладкова.
Біолог і ландшафтний дизайнер Антон Козир розповів одну з теорій. Щоб вночі з літаків не був помічений рух військового транспорту, не вмикали світло. Натомість вздовж дороги, якою їхали військові, всі дерева стояли побілені, тож це давало достатньо світла.
За однією з версій, білити дерева вигадали військові в СРСР / Скріншот з відео
Версія про військово-"совкове" походження традиції – справді, логічна. Але жодного документа, листа, доповіді чи навіть спогаду якогось геніального військового стратега з цього приводу не знайти в документах ні радянської, ні української, ні будь-якої іншої армії світу. Військові не намагалися приписати цей винахід собі.
Сам факт побілки існував задовго до війн сучасності. У 1876 році Марк Твен написав книгу про пригоди Тома Сойєра, в якій головний герой білив паркан. Тобто, саме Том Сойєр – один з перших комунальників, а зовсім не якийсь генерал.
Ілюстрація до роману Марка Твена "Пригоди Тома Сойєра" / Фото wikiart
Однак жартами про військових міфологія білення не обмежується. Ті, хто борються проти побілки на власному подвір'ї, стверджують, що ця звичка, як і багато інших бід, дісталися нам у спадок від Радянського Союзу. Адже ніде в цивілізованому світі немає такого варварства.
Міф 2. Побілка — місцевий феномен
Не варто недооцінювати іноземців. В англійській мові навіть є прислів'я "too proud to whitewash and too poor to paint”.Це означає "надто бідний, щоб пофарбувати, та надто гордий, щоб білити".
Вапно й справді було настільки доступним матеріалом, що знаходило своє застосування у ощадливих господарів в усіх країнах та в усі часи: від Гани – до Мексики, від Бельгії – до Китаю. Десь білили молоді фруктові сади, десь — хвойні алеї, а десь – і поодинокі пальми. В кожній країні свої уявлення про доцільність побілки.
Побілені дерева в Бельгії / Фото Shutterstock
Олександра Сладкова розповіла, що в Німеччині білять весь стовбур фруктових дерев до перших гілок. Роблять це в перші 2-3 роки після пересадки дерева з розсадника на вулицю.
Міф 3. Білити дерева та кущі – шкідливо
Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" зазначив, що садівництві білити древа треба, зокрема, не навесні, а восени. Він також пояснив, чому це потрібно робити.
Це сонячні опіки, отримані взимку. Тобто, коли лежить сніг, він відбиває світло, яке обпікає дерева, навіть хвою. До прикладу, ялини Коніка дуже чутливі до цього,
– відзначив Олександр Сергієнко.
Ялини Коніка / Фото decor-garden
За словами біолога Антона Козиря, побілка допомагає проти весняних морозобоїв. Адже зазвичай в лютому і березні зранку спостерігається мінусова температура. Тобто, вдень може бути від плюс 5 до плюс 10 градусів, натомість вранці до мінус 5.
Внаслідок такого перепаду температури, коли на північній стороні стовбура – мінус 5, а з південної частини – плюс 10, лущиться кора.
Міф 4. Білити дерева та кущі корисно
Експерти пригадали один із поширених міфів в Україні про те, що зайці гризуть дерева. Відтак саме побілка врятує стовбур від пошкодження.
Я вас переконую, що у розсаднику, де зайці бувають, прикореневу зону дерева обтягують сіткою спеціальною, щоб не можна було гризти. Але зайцям подобаються не всі дерева, а саме вишня слива, яблуні і так далі. Їх зайці можуть чіпати весною, але ефективнішим засобом є сітка, ніж побілка,
– пояснила керівниця управління екології Львівської міськради Олександра Сладкова.
На думку ландшафтного дизайнера Антона Козира, від такого способу вже давно відійшли. Зараз або обмотують дерева агроволокном чи мішковиною, або роблять такі спеціальні мати з рогози. Тож побілка не є ефективним варіантом.
В Австралії дерева оббивають металом, щоб захистити їх від опосумів / Фото hmarochos.kiev
Директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко відзначив, що корисним фактором є боротьба зі шкідниками, з різними бактеріальними захворюваннями, з тими, збудники яких зимують у корі.
Якщо ви побілите восени, і якщо його не змиє, буде стояти всю зиму, це убезпечить від збудників різних – бактеріальних і грибкових,
– розповів Олександр Сергієнко.
Натомість на думку біолога Антона Козира, такий підхід не є науковим. Адже вапно нищить помічників дерев, як-от лишайники, мох, комахи. Навіть можна побачити на тих деревах які не біляться.
Це також видно навіть на тих деревах, на яких побілки немає протягом кількох років. Натомість на тому шарі, де вони були побілені, немає жодного лишайника.
Цікаво Жінки за кермом – це небезпечно: спростування найбільш безглуздих міфів
На думку Олександра Сергієнка, в містах дещо інша ситуація з побілкою. Адже там немає суцільного снігового покрову, тому дерева більш пристосовані до різних збудників. Тож це, імовірно, бажання комунальників показати результати своєї праці.
Олександра Сладкова, керівниця управління екології Львівської міськради, зазначила, що не бачить в цій практиці як нічого шкідливого, так і нічого корисного. Це просто така традиція, яка естетично мене не радує, але прямої шкоди я не бачу", – пояснила вона.
Що потрібно знати про побілку дерев / Скріншот з відео
Попри те, що немає прямої шкоди, однак діє заборона на побілку. Згідно з наказом №105 Міністерства будівництва та архітектури від 2006 року, в Україні заборонено білити вапном декоративні дерева і малі архітектурні форми.
Міф 5: Кронування дерев — корисно
Експерти наголосили, що обрізку дерев потрібно проводити лише настільки, наскільки це потрібно. Тобто, до 15% крони від дерева можуть бути обрізані без шкоди.
Якщо більше то дерево переживає шок і починається ріст водяних пагонів. Однак вони не прикріплені до гілки нормальним чином, тож за 5-7 років вони обламаються.
Що таке кронування?Кронування дерев – це обрізання гілок з метою надати дереву потрібну форму. Це нібито дозволяє омолодити дерево, видалити "небезпечні" гілки, тобто сухі, тріснуті, занадто важкі.
Ландшафтний дизайнер Антон Козир зазначив, що навіть у правилах догляду написано, що повинна бути обрізка не більше, ніж 30%. Якщо зрізати більше, це вже вважатися знищенням об'єкта благоустрою, і передбачає покарання. Втім, за його словами, ще жодну людину не притягнули до відповідальності за це.
Олександра Сладкова розповіла, що містам потрібні дерева, які не будуть загрожувати. Цього можна досягнути двома способами:
- Якщо від дерева відрізати все, що з нього може впасти;
- Щоб воно було в здоровому стані. Здорове дерево переживе будь-який дощ і вітер.
На думку Антона Козиря, для комунального підприємства "Зеленбуд" – це заробіток. "Ви витрачаєте 1000-1500 на обрізку одного дерева. 80% дерев гине після цього. Потім ви платите ще декілька тисяч, щоб його викорчувати. Це знову заробіток. І потім ви повинні посадити нове дерево", – відзначив чоловік.
Міф 6. Прибирати та палити листя — корисно
Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста", наголосив, що прибирання листя – обов'язкова умова. Якщо його не прибирати:
- Буде багато сміття на асфальті;
- Також якщо листя залежиться — трава запріє, і вмирає.
Втім, чи вивозити листя – це велике питання. Адже можна під нього просто виривати ями, заривати там листя, і через рік це буде чудовий компост.
Всі "за" та "проти" викидання листя / Фото simya.com
Біолог Антон Козир відзначив, що листя перегниє, і це стане їжею для грибів, бактерій. Тобто, його скинули з дерева, і ці речовини через 1-2 місяці знову туди йдуть.
Директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко наголосив, що чимало разів людям пояснювали, що не потрібно палити листя, адже це отруює повітря, знищує фауну і флору. Однак
Ну от це, ймовірно, стара традиція, і нерозуміння, небажання робити добриво. Тому що компост – це дуже добре, це посадковий матеріал, туди можна саджати все: і дерева, і саджанці, і кущі, і навіть розсаду,
– розповів Олександр Сергієнко.
Міф 7: Садити щороку нове — правильно
На думку експертів, в українців досі працює затратний бюджетний принцип в озелененні. Тобто, щороку потрібно засадити певну кількість кущів, дерев – виконати план. Натомість в Європі акцентують на тому, щоб підтримувати те, що росте.
Це такий радянський спосіб організації роботи. Вигідніше мати таке замовлення на посадку однорічних квітів ніж на посадку багаторічних. Не видно, куди ті гроші йдуть, грубо кажучи. Що це ніби витрати, які ми можемо не нести. І це відмасштабовано до рівня міста,
пояснила керівниця управління екології Львівської міськради Олександра Сладкова.
Такої ж думки дотримується і ландшафтний дизайнер Антон Козир. Він відзначив, що це є бізнес, на якому можна заробляти. Адже не можна перевірити, скільки висадили дерев чи кущів.
"Це просто можливість заробляти, корупційні схеми. Цим повинні займатися прокуратура і суди, які, на жаль, як ці петунії. Тільки є частиною цих корупційних схем", – наголосив Антон Козир.
Зверніть увагу Перехід на літній час: хто придумав та як це впливає на здоров'я людей
Отже, ідеальне подвір'я навесні — це те, на якому ви не помітили особливих змін. Тож якщо вам муляє око недоглянутість та безлад, потрібно хапатись не за ганчірку та фарбу, а за ручку та квитанції за квартплату. Там знайдете контакти тих, кому платите за понівечені тополі та химерних звіряток з пластикових пляшок.