Президент Таджикистану Емомалі Рахмон вчергове виграв вибори: за нього віддали голоси більше 90% виборців. Це буде п'ята його каденція терміном на 7 років. Тим часом країна залишається найбіднішою в регіоні, а велика частина громадян працює за кордоном. 24 канал розповідає, як живе Таджикистан зараз і що буде далі.

Хто такий Емомалі Рахмон

У Таджикистані існує потужний культ особистості президента / Фото: Khilafah.com

Емомалі Рахмон керує своєю гірською державою, яка межує з Китаєм та Афганістаном, з 1994 року. Тепер це довше ніж Олександр Лукашенко в Білорусі.

Читайте також В заручниках у Росії: що чекає Киргизстан після нової революції

В Таджикистані живе 9,5 мільйона людей, це перськомовна земля (таджицький – один з літературних варіантів перської). Пишуть таджики кириллицею, яка була створена в СРСР, хоча до цього використовували як латинку, так і арабський алфавіт. Раніше таджицька земля належала до Бухарського ханату та Російської імперії.

Формально, Рахмон є третім президентом, але перші два – Кахар Махкамов та Рахмон Набієв – були членами КПРС та керували лише по одному року кожен. За Набієва почалася громадянська війна, але Таджикистан вступив в ООН. Емомалі Рахмон має офіційний титул "Засновник світу та національної єдності – Лідер нації", ЗМІ часто називають Рахмона "сонцем". З 2016 року обмежень на кількість термінів для президента немає.

Що відомо про вічного керманича?

Після розпаду СРСР почалася стрімка кар'єра Рахмона: у 1990 році став депутатом парламенту, через два роки – головою Кулябського вілаяту (області). Тоді ж у якості компромісу Емомалі став головою уряду та фактично очолив країну. Яка у 1993 році взялася за зброю. Війна тривала 5 років, точної кількості загиблих немає (лунають оцінки у 60 або навіть 150 тисяч жертв).

Лише у 1997 році з опозицією, в першу чергу – з "Партією ісламського відродження Таджикистану" ("ПІВТ") вдалось домовитись, віддавши їм 30% державних посад.

Тоді Рахмон був змушений миритися з ними, бо його власна база була маленькою та слабкою, – пояснила для DW Беата Ешмент, експертка з Центральної Азії.

Багато хто був змушений поїхати у вигнання, сотні потрапили за грати. Таджикистан регулярно обмежує інтернет в країні або блокує доступ до опозиційних сайтів. Навіть в інших країнах спецслужби можуть знайти та вбити людину, як це сталося із Умаралі Кувватовим, засновником Group 24 та кандидатом у президенти. Його вбили в Стамбулі. Викрадення та повернення додому таджиків – широко відома практика.

Так завершився процес перетворення Рахмона на одноосібного лідера Таджикистану на наступні 20 з гаком років. Боротьба з ісламізмом часто доходить до абсурду, як-то вимоги змінити ім'я або поголити бороду. Жінки мають носити не європейський, а національний одяг.

Хто підтримує Рахмона?

При владі довгі роки тримається Кулябський клан, вихідцем з якого є Рахмон, інші клани майже не допускаються до владних постів і структур (на відміну від Киргизстану, де через революції здійснюється кланова та географічна ротація між північчю та півднем – Прим. 24). Цим, до речі, незадоволені еліти Таджикистану.

Ісламізм та слабка економіка

Таджикистан – одна з найбідніших країн світу / Фото: Eurasia.net

Незважаючи на всі зусилля, повністю "зачистити" ісламізм не вдалося, пише журналіст Андрій Медведєв. Хоча це намагалися зробити ще при радянській владі за участю КДБ. Кого не вбили після терактів початку XX століття, ті втекли в Афганістан. Коли з'явилася "Ісламська держава", сотні таджиків поїхали воювати на Близький Схід у складі цих терористів.

Правозахисні організації заявляють, що ситуація з правами людини в Таджикистані жахлива, а вибори ніколи не були демократичними. Інші кандидати, які висувалися, були суто технічними, для підтримки "демократичного фасаду" і формального виконання Конституції. Скоріш за все, Рахмона колись замінить його син Рустам, який поки що очолює Сенат республіки.

Повернення великої кількості трудових мігрантів з Росії, де вони втратили роботу, може створити внутрішню соціальну та безпекову нестабільність. Люди у відчаї, бо наближається зима, а виїхати на сезонні роботи не вдалося.

Актуально Загроза нового СРСР: що пишуть іноЗМІ про війну за Карабах

Незважаючи на те, що в Душанбе заявляли про відсутність коронавірусу, було зафіксовано як мінімум 10 тисяч випадків. На відміну від Киргизстану, де все контролює Росія, головна країна, яка допомагає Таджикистану – Китай. Пекін в основному тримає борг та має військову базу у цій країні. Душанбе винен Китаю 1,2 мільярда доларів, тобто 40% зовнішнього боргу.

Жителям Таджикистану ціни на м'ясо та нафту цікавіші за вибори, – сказав виданню The Diplomat Сироджиддін Толібов, очільник місцевого "Радіо Свобода". – Таджикистан залежить від донорів, від безпеки на афганському кордоні, він повинен хоч якось виконувати правила...

Цікаво, що західні демократії дають уряду Рахмона гроші, незважаючи на всі проблеми з правами людини.

У своїх обіцянках, Рахмон напирав на великі інфраструктурні проєкти: добудувати одну гідроелектростанцію, відновити іншу, звести систему міждержавної передачі електроенергії. Таким чином, Таджикистан мріє вийти в енергетичні лідери Центральної Азії, знайти додаткові гроші, почати виплачувати кредити.

Російські експерти після відвідин Душанбе пишуть, що владу критикують "в університетах, в кафе, у приватних розмовах". Через відсутність потужної опозиції, акцій протесту поки немає, але все ще може змінитися. Особливо, якщо борг по зарплатам зросте – зараз він вже досяг 6,5 мільйона доларів США.

Серйозний китайський вплив

КНР посилює свій вплив у Таджикистані / Фото: Eurasia.net

Китай має головний вплив на Душанбе, використовуючи політику, гроші та армію. Донедавна їх база була секретною, але вже ні. Формально, КНР відкидає інформацію, що у них є будь-який форпост у цій країні. Але він існує і схований у горах Паміру. Washington Post писали, що комплекс складається з кількох десятків двоповерхових будівель та башт. Без офіційного дозволу журналістам доступ туди заборонено. Він був відкритий у 2016 році під назвою "Ситод" (тадж. – "штаб-квартира").

Виходячи з географії та розташування, військові мають попереджати проникнення уйгурів з Афганістану до Таджикистану. Як відомо, на своїй території, КНР репресує уйгурів, бо вважає їх ісламістами та терористами. Влада Китаю навіть будує величезні концентраційні табори та проводить програми стерилізації жінок.

Цікава історія Ніхто не повернувся: як операція ЦРУ у Китаї перетворилася на трилер

Селяни та містяни, які живуть поряд, підтвердили присутність китайців журналістці видання Iran International. Місцеві жителі дуже занепокоєні китайською базою, бо інформації про її діяльність обмаль. Офіційне Душанбе називає об'єкт таджикською базою, яку КНР лише фінансує. Дві армії вже проводили спільні військові навчання на Памірі. Це окремий проблемний регіон.

Армії Китаю і Таджикістану проводять спільні навчання / Фото: Vestnik Kavkaza

Там, до речі, "живуть хто завгодно, але не таджики" (за словами журналіста Медведєва). Народності ближчі до афганських пуштунів зі своєю культурою та звичаями. Фактично, регіон є автономією. Через Памір йде шлях наркотрафіку, у 2012 році там навіть спалахнула невеличка війна. Існує зв'язок кланів Паміру з наркобаронами Південного Киргизстану.

Навіщо це Пекіну? На сторінках доповіді Пентагону від 1 вересня, можна знайти, зокрема таке: "Пекін хоче створити більш надійну зовнішню логістику і базову інфраструктуру. Це дозволить НВАК (Національно-Визвольна Армія Китаю – Прим. 24) підтримувати потужність на великих відстанях". Простими словами, КНР хоче посилити вплив в Центральній Азії, і Таджикистан може стати форпостом. Офіційно, у КНР лише одна закордонна база – в Джибуті.

Скоріш за все, Таджикистан продовжить існувати у своїй східній парадигмі без сильних протестів, але й на покращення економіки розраховувати навряд чи варто. А от безпекових викликів, особливо зі сторони Афганістану, може побільшати.