Що відбувається на фронті і не тільки
Це спроба блокування наступного етапу допомоги (на осінь), а також зриву процесу затвердження допомоги на 2024 рік, насамперед – у США, та недопущення включення України до довгострокового оборонного планування.
Читайте також Таємні друзі Путіна: що не так з мирними планами для України
Ця дискусія буде, в нас у ній сильні союзники. Отже, поява якоїсь нової репліки на цю тему – не катастрофа. Чим далі, тим більше буде видно не лише зусилля Росії через своїх агентів впливу, а й передвиборчий порядок денний.
Одночасно в російських медіа почалися вкидання інформації, що ми десь нібито наступаємо: щось нібито тимчасово звільняємо, потім нібито зазнаємо космічних втрат і нібито відступаємо. Ціль очевидна – підірвати віру в успіх, створити нервозність.
Що насправді? На фронті від Бреста до Дунаю найпроблемнішою точкою для Кремля стає Бахмут. Місто вони зруйнували і починає прояснюватися, якою ціною. Головне – незрозуміло, що тепер із цим робити. Будь-які невдачі в районі Бахмута будуть інформаційно дуже травматичні. Йде перекидання провини, в чому наразі процвітає Євгеній Пригожин.
Зауважте: днями всім показали полоненого підполковника росармії, який нібито з почуття особистої ворожості намагався стріляти у вагнерівців та мінувати їм відхідні шляхи. Трохи раніше за вкидання відео вагнерівці опублікували документ, датований 17 травня. Тобто інцидент стався два тижні тому, а крутити його почали зараз. Коли новину витримують 2 тижні – це комусь потрібно.
До офіційних повідомлень нашого Генштабу не варто розганяти інформацію про те, що наші щось звільнили. Навіть, якщо це визнав ворог на своїх ресурсах. Все дуже просто.
Рекомендуємо Танкові розборки: як із бронетанкового брухту створити інноваційні виробництва
Російське командування вище середньої ланки вкрай неохоче повідомляє вищому начальству про невдачі. Тому затримка повідомлень про втрату того чи іншого рубежу, населеного пункту може становити кілька днів. Зараз це командування намагається вирішити проблему обмеженими ресурсами.
Якщо починається хвиля ейфорії, це може привернути непотрібну увагу та привернути додаткові сили противника. Після визволення якогось населеного пункту у ньому треба закріпитися. Цей дорогоцінний час наші воїни можуть виграти за умови тиші.
Російські командири середньої і нижчої ланки вже навчилися використовувати тих самих воєнкорів, щоб шляхом публічності долати фільтр безпосереднього начальства та отримувати додаткові ресурси.
Активно радіючи, ви не допомагаєте українській армії, але можете допомогти російській. Зачекайте трохи. Хтось із наших офіційних спікерів підтвердить – тоді й радійте.