Розвинені країни вже 20 років як відмовились від побутової хімії з додаванням цих шкідливих сполук, каже народний депутат Анатолій Семинога. Річ у тім, що в процесі очистки стічних вод позбавитись фосфатів практично неможливо і близько 60% цих речовин потрапляють у водойми.

Збільшення концентрації сполук фосфору у річках і озерах сприяє стрімкому розвитку синьо-зелених водоростей, які поглинають все більше кисню.

"Вони забруднюють воду і зменшують доступ кисню в воду, від чого задихається практично риба. Ми не можемо в один день зупинити їх використання, але поступово треба розробити державну програму, яка, по-перше, зменшувала б ввіз тих порошків на основі фосфату, а, по-друге, давала можливість наповнити ринок іншими пральними порошками, які є менш шкідливими, або взагалі екологічно чистими," – каже народний депутат, голова комітету з питань екологічної політики Анатолій Семинога.

Фосфати, що містяться у миючих засобах, шкодять не лише природі, а й організму людини. Ці хімічні сполуки використовуються для поліпшення миючих властивостей синтетичних поверхово активних речовин. Та водночас, вони сприяють кращому проникненню ПАР не лише в одяг, а й і в організм людини через шкіру.

У Західній Європі фосфати давно замінили на силікати та інші сполуки, що на багато менше шкодять організму людини. Однак для таких країн як Україна, де використання хімічних сполук не обмежено законодавчо, західні компанії продовжують виробляти пральні порошки за більш дешевими технологіями.

Якщо за європейським стандартом вміст фосфатів у миючих засобах коливається від 2 до 7 відсотків, то в Україні їх частка може сягати 40%.