Анастасія Волокіта хотіла відсвяткувати свій день народження 25 лютого в Берліні, тому за кордоном опинилася ще до початку російсько-української війни. Про те, як вона знайшла житло за допомогою сервісу знайомств Tinder та чи займається зараз – дівчина розповіла сайту 24 каналу.

Читайте 5 сайтів, на яких українські біженці можуть шукати роботу за кордоном

Знайшла житло через Tinder

Анастасія розповіла, що була за кордоном ще від самого початку війни та допомагала нашим співвітчизникам обзавестися житлом. Собі знайшла помешкання через знайомого із сервісу знайомств Tinder, гроші економить також завдяки співбесідникам на Tinder – і, так, вони знають, що дівчина не прагне побачень.

Роботу не шукаю, бо не уявляю, як тут працювати піарником, не знаючи мови, та й сил немає бути у фокусі. Поки живу за ті гроші, що дає соціаламт (відділ соціального забезпечення – 24 канал). Але ми продовжуємо роботу на українських клієнтів, тож я маю чим допомагати Україні. Загалом я поки веду просвітницьку діяльність для європейців про те, яка Україна і хто ми – українці,
– розповіла Анастасія.

Дівчина зізналася, що Tinder завжди був для неї соцмережею для практики англійської мови з іноземцями, тож вона мала знайомих по всьому світу. На початку війни майже всі вони почали писати – питали, як вона, і кликали кудись до себе жити або ж пропонували іншу допомогу.

Анастасія потрапила у Берлін ще до початку війни в Україні / Фото Pixabay

І так в одного хлопця виявилися знайомі, в яких є знайомі, в яких є кімната, де я поселилась у сім'ї на два тижні. А потім ці люди в Берліні вже познайомили мене з їх друзями, які мали місце, де я можу зареєструватися. Це також дорослі люди, сім'я. Хоча, між тим, я один тиждень все ж пересиділа у хлопця, який мені сподобався і був чемним. Загалом це просто комунікація, але в будь-якому випадку треба обережно, бо всі ми знаємо, для чого Tinder існує, і молодій дівчині варто бути обережною. Я просто не боялася. Бо стан такий, що мене вже ніхто образити не зможе сильніше,
– поділилася українка.

Вона додала, що лише в Берліні хотіла пересидіти, бо його знає більш-менш.

Загалом наразі у Берліні працює така система:

  • Ви прибуваєте за адресою колишнього аеропорту, там з табору вас розподіляють у різні федеративні землі, де ще є місця.
  • Якщо у вас тут родичі чи друзі, або просто люди, що готові надати житло щонайменше на пів року, або ж якщо ви знайшли житло за гроші, ви можете заповнити форму онлайн та чекати на інтерв'ю для реєстрації.

Мітинги у Берліні на підтримку України / Фото надані сайту 24 каналу

Мій термін (тобто час, коли я маю прийти) буде лише 25 квітня. Тож наразі я ще не можу сказати, що питання точно закрите, але сподіваюся, що вони мені підтвердять реєстрацію тут. Ще до офіційної реєстрації можна отримати соціальну допомогу (367 євро було місяць тому) та медичну страховку. Я вже була у лікаря-мануаліста. А також є безплатні пункти для вакцинації та лікування тварин, де можна взяти все необхідне. Ми також там були й скоро поїдемо знову,
– зауважила дівчина.

Життя на чужині та мрії про повернення додому

Анастасія запевнила, що точно знає, що вона, як і більшість українців, хоче повернутися додому, тому займатися пошуками роботи, ходити на нетворкінги чи курси німецької у стані пригніченості дуже важко. Ті, в кого є діти, зайняті з ними або онлайн школою, або ж у садочки, школи та навіть безплатні кемпи відправляють.

Я більше з людьми із культурної сфери знайомлюсь і тут постійно відбуваються вечори підтримки й концерти наших артистів, стендаперів. Тож у європейців промальовується розуміння про нас, а також про наш біль. Кожен, хто мені необережно сказав: "Ну, все! Ти можеш почати нове життя" потім вислухав 3 години спічу, чому мені потрібно моє життя в Україні, а не нове на чужині,
– наголосила Анастасія.

Преса в Німеччині / Фото надані сайту 24 каналу

За її словами, українці настільки не схожі на біженців, що місцеві безхатьки гроші просять.

Та й цей статус я оформляю лише, бо такі правила, бо лише 3 місяці по безвізу можна було б посидіти. А так морально це дуже боляче знати, що ти тепер біженка. Хоч і тимчасова,
​– зізналася дівчина.

У Німеччині величезна підтримка українців

Анастасія розповіла, що у Берліні нещодавно був автопарад на підтримку Росії, одна за цим фактом вже відкрили кримінальну справу, тому напевне його заборонять. Звісно, у місті є багато пострадянських людей, що не вивчили мову, а все ще дивляться російське ТБ.

Але, я думаю, що всі ці мітинги – не просто так. Бо вони не одразу з'явилися. В мене особисто не було проблем. Я звертаю увагу на підтримку і вона величезна. На вокзалах працюють волонтери, які говорять російською з російським акцентом, але живуть тут і допомагають українцям,
– наголосила вона.

Мітинги на підтримку України / Фото надані сайту 24 каналу

Щодо вакцинації, то в Німеччині з цим усе суворо. Анастасія мала дві дози вакцини Pfizer, а третю зробила вже у Берліні. Спершу там були жорсткі рамки – без бустера або тесту за останні 24 години вам би не дали посидіти в кав'ярні. Але зараз ці правила послабили. Проте люди продовжують хворіти на Омікрон навіть після бустера.

Тому тут використовувати маску Ffp2 – це просто повага до інших. Як і усі інші правила. Це те, чого нам не вистачає. Я сподіваюся, це з часом до нашої культури дійде – правила прописані не для того, щоб їх порушувати, а для того, щоб усім жилося якомога краще,
– зауважила українка.

Українські прапори у Берліні / Фото надані сайту 24 каналу

Варто побачити – Розвідка Британії заявила, що Росія поспішає до 9 травня отримати хоч якісь "перемоги": дивіться відео