Венс замість Пенса

6 січня 2021 року у Вашингтоні відбулася велика демонстрація прихильників Дональда Трампа на знак протесту проти результатів президентських виборів. У своєму виступі тодішній президент закликав свого віцепрезидента Майка Пенса, конституційним обов'язком якого є затвердження підсумків виборів, не схвалювати результатів нібито "сфальсифікованого" народного волевиявлення.

Читайте також Важливий урок для українців в історії із замахом на Трампа

Тоді Пенс відповів, що не збирається порушувати Конституцію через забаганки Трампа. Натомість Джей Ді Венс, щойно обраний кандидатом у віцепрезиденти від Республіканської партії, неодноразово заявляв, що на місці Пенса вчинив би абсолютно інакше: "Якби я був віцепрезидентом, я б відправив представників Джорджії, Пенсільванії та інших штатів назад. Конгрес мав би боротися за справедливість".

Вибір Джей Ді Венса кандидатом у віцепрезиденти яскраво демонструє зміну підходу Трампа до формування своєї команди, порівняно з періодом 2016 – 2020 років. Тоді він, бувши новачком у великій політиці, поклався на досвідчених республіканських лідерів. Майк Пенс, Майк Помпео, Ніккі Гейлі, Пол Раян та багато інших консерваторів-рейганістів реалізували грамотну політику в багатьох сферах, зокрема і в зовнішньополітичній.

Однак після поразки у 2020 році Трамп змінив підхід на протилежний. Відчувши повний контроль над Республіканською партією, він вирішив, що йому більше не потрібні люди, які можуть в чомусь із ним не погоджуватися.

Цікаво Чи варто Україні зараз боротися за Глобальний Південь

Особливо цей підхід був помітний на проміжних виборах до Конгресу у 2022 році, коли Трамп підтримував не тих кандидатів, які мали найбільше шансів перемогти, а тих, хто найголосніше клявся у вірності трампізму.

Серед них був і Венс, який саме у 2022 році вперше обрався до Сенату, ледь не програвши надійний для республіканців штат Огайо. Колишній венчурний капіталіст є лідером партійного крила, що виступає за відмову від класичного рейганівського консерватизму. Він вважає, що уряд має активно втручатися у внутрішньоекономічні процеси, водночас обмежуючи свою діяльність на зовнішній арені.

Як не дивно, ці ідеї – повна протилежність головним досягненням першої адміністрації Трампа, серед яких зниження податків і успішні дії на Близькому Сході.

Антиукраїнські аргументи Венса

Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії Венс окреслив свою антиукраїнську позицію. "Це смішно, що ми думаємо про кордони України, а не про свої кордони. Чесно кажучи, мені байдуже, що трапиться з Україною", – сказав Венс 19 лютого 2022 року, за 5 днів до нападу Росії. Згодом він опублікував заяву, в якій засудив російське вторгнення… звинувативши в цьому американські еліти.

Через рік, 20 квітня 2023 року Венс разом з 18 іншими конгресменами підписав формальне звернення до президента Байдена із закликом "припинити підтримувати нескінченну війну і покласти їй край шляхом переговорів".

Зауважте Які міфи українці поширюють про себе і чим вони шкідливі

Але найбільш докладно свої антиукраїнські аргументи Венс виклав у статті для New York Times, опублікованій у квітні 2024 року під назвою "Математика щодо України не сходиться" (The Math on Ukraine Doesn't Add Up). Далі наводжу його головні тези на користь відмови від підтримки України.

  • Нестача людських і матеріальних ресурсів. Мовляв, навіть найбільш жорстка мобілізаційна політика не забезпечить Україну достатньою для перемоги кількістю солдатів. А Сполучені Штати не мають виробничих потужностей, здатних забезпечити мінімальні потреби Києва у 155-міліметрових снарядах і системах Patriot.
  • Запаси озброєння і виробничі обмеження. Постачання ресурсів Україні буцімто зменшує збройні запаси США, відвертає їх від більш пріоритетних напрямків (наприклад, від оборони Тайваню проти Китаю).
  • Національна безпека й економічні інтереси. Прихильники підтримки України стверджують, що економіка США виграє від створення робочих місць у секторі безпеки. Але цього, на думку Венса, краще досягати через розвиток мирних галузей промисловості, а не через підтримку збройних конфліктів за кордоном.
  • Несправедливий розподіл тягаря. Країни Європи, які мають бути більш зацікавлені в підтримці України, нібито роблять набагато менше, ніж США.
  • Відсутність реалістичного плану. Бажання президента Зеленського відновити кордони 1991 року не має нічого спільного з реальністю. Адміністрація Байдена не має чіткої стратегії щодо завершення війни, продовжуючи нескінченну передачу дорогих ресурсів.

Варто зауважити, що Венс не говорить про відверту здачу України в руки Москви. Він вважає, що найкращою стратегією була б оборонна війна з фіксацією лінії фронту на поточних рубежах і початок переговорів. Зменшення поставок озброєння зі США мало б бути компенсоване зусиллями країн Європи. Україна, мовляв, має забути про відвоювання втрачених територій, адже це лише призведе до критичних втрат людських і матеріальних ресурсів і зрештою пришвидшить просування Росії.

Я не буду критикувати кожний із пунктів плану Венса, але зауважу, що багато республіканців у Конгресі мають протилежну думку. Її вдало окреслив сенатор від штату Міссісіпі Роджер Вікер, назвавши 4 основні аргументи на користь активної підтримки України.

Але тепер саме Венс і подібні до нього політики можуть отримати повноту виконавчої влади і необмежений вплив на можливого президента, якого, як відомо, набагато більше цікавлять позитивні відгуки про себе в пресі, ніж справи далеких європейських країн.

Рекомендуємо Що треба знати про найважливіших "миротворців" війни

Венс не стане новим Майком Джонсоном

Невдалий замах на життя Трампа і провал Байдена на дебатах піднесли рейтинги республіканця до такого рівня, що демократи почали втрачати надію на успіх. Чи не єдиним їхнім сподіванням є те, що Байдена вдасться переконати відмовитися від участі у виборах на користь молодшого і популярнішого кандидата. Однак, якщо до виборів нічого не зміниться, вже на початку 2025 року ми отримаємо адміністрацію Трампа – Венса. В такому разі Джей Ді автоматично стане головним претендентом на президентську номінацію від Республіканської партії на вибори 2028-го.

Нехай наші серця зігріває свіжий приклад Майка Джонсона, який діаметрально змінив позицію щодо підтримки України після обрання спікером Палати представників Конгресу, але Джей Ді Венс – це людина зовсім іншого типу, яка навряд чи відступить від своєї послідовної позиції.