Про це 24 Каналу розповів генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Олег Хоменко, додавши, що ці дві ситуації треба розглядати окремо. Тому зараз у Брюсселі тривають дискусії, до яких залучені три сторони.

До теми За волею Кремля розсипати зерно․ Яка роль Росії у блокуванні кордону польськими фермерами

Яка ситуація з Єврокомісією

Там розглядають торговельні преференції, які отримала Україна у вигляді безмитної торгівлі з Європейським Союзом ще у 2022 році. Їх застосовували на два роки, але цей термін закінчується в червні 2024-го. Тому тривають дискусії з приводу того, які квоти застосовувати щодо української продукції.

Зараз у Брюсселі обговорюють реферальні періоди, які можна застосовувати для оцінки експорту і квотування української продукції. Зокрема пропонується застосувати два роки для визначення середнього обсягу експорту української продукції – 2022 та 2023, що є досить непоганими,
– розповів Олег Хоменко.

Саме у ці роки працювали торговельні преференції. Україна експортувала в ЄС досить велику кількість продукції. Але є пропозиція Франції та європейських профільних асоціацій, аби додати до цього періоду ще 2021 рік, що не дуже позитивно для України. Адже мовиться про постковідний рік, коли діяли певні обмеження ЄС щодо ввезення нашої продукції.

Якщо буде застосований 2021 рік, то втрати наших виробників можуть сягнути до 1.5 мільярда євро. Це в грошовому еквіваленті. Зрештою, дискусії тривають. Якщо зауважень не буде, то десь 10 – 11 квітня відбудеться голосування в Європарламенті та затвердження цих квот,
– додав Хоменко.

Яка позиція в Польщі

Наразі позиція Польщі йде всупереч Європейському Союзу. Але поляки не хочуть брати на себе відповідальність щодо обмеження транзиту української продукції, тобто вони апелюють до України, щоб ми самообмежилися та заборонили самі вести продукцію транзитом через Польщу.

Але якщо Польща в односторонньому порядку застосує обмежувальні заходи, то це буде суттєве порушення всіх торговельних угод, що неодмінно призведе до застосування санкцій та судових процесів,
– наголосив Олег Хоменко.

Тому є законодавство ЄС, європейські квоти, а є позиція Польщі, яка не погоджується з ними й хоче максимально заблокувати транзит української продукції. Насправді всі питання можна було б обговорювати з поляками, як це робиться з іншими країнами на західному кордоні.

Там окремо проговорюють потреби щодо кожної культури, затверджують обсяги, план, контракти, договори – все це погоджується у двосторонньому порядку. Але Польща цього не хоче. Вона вимагає звести транзит до нуля.

Блокування кордону: останні новини

  • У Варшаві 28 березня провели міжурядові консультації. Прем'єр Денис Шмигаль повідомив, що кордон з Польщею буде розблокований. Уряд надав план деблокади, а всі пункти виконуються.
  • Вже через декілька днів, 2 квітня, поляки відновили протест і знову заблокували пункти пропуску. У чергах опинилися сотні вантажівок. Найбільше їх біля "Краківця" – 700, на інших КПП – по 400. Ситуація на виїзд краща. Там пропускають по кілька вантажівок на годину.
  • Через блокування кордону бюджет України лише за березень 2024 року недоотримав 6,3 мільярда гривень. Але навіть попри це вдалося виконати індикативний показник Мінфіну на суму 49,662 мільярда. Нагадаємо, що жорсткий етап блокади почався 20 лютого 2024.