Статистика Нацбанку свідчить, що початок 2024 року розпочався з того, що українці масово почали виводити готівку зі своїх банківських рахунків.

Читайте також "Картковий туризм": як українці заробляли на війні

У коментарі 24 Каналу економічний експерт Данило Монін пояснив, що першою причиною, яка вплинула на таку ситуацію, є негативне сальдо по депозитах у січні. Він додає, що це через зростання напруги у суспільстві та туманність перспектив на 2024 рік.

Данило Монін

Економічний експерт

Безумовно новий закон про мобілізацію, в якому можлива норма щодо експропріації (примусове позбавлення власності – 24 Канал) активів теж впливає. Я сподіваюся, вона не буде проголосована в такій редакції.

Водночас для 24 Каналу економіст Ілля Несходовський розповів, що напередодні Нового року в Україні виросли депозити, тому зараз спостерігається відтік.

Ілля Несходовський

Економіст, керівник аналітичного напряму мережі "АНТС"

В цілому, якщо подивитися на динаміку протягом останнього року, то відтік не є показовим до того, що ринок поступово йде до зменшення кількості депозитів. Тобто у нас у грудні був великий плюс, а у січні відбувся певний мінус.

Населення просто вирішило зачекати, подивитися, які надалі будуть рішення в тому уряду, рішення парламенту, чи буде блокування рахунків, й виходячи з цього вже приймати рішення чи продовжувати депозит, чи ні,
– пояснив Несходовський.

  • За статистикою НБУ, портфель кредитів резидентам у національній валюті майже не змінився – збільшився на +0,2% (+1,4 мільярда гривень) до 727,8 мільярда гривень.
  • При цьому гривневі кредити населенню зросли на 2,3%, а бізнесу зменшились на 0,7%,
  • Втім, скоротилися ще й вклади у національній валюті – 3,2% (-51,3 мільярда гривень) до 1 577,1 мільярда гривень.

Данило Гетманцев

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Це найбільші темпи й обсяги скорочення депозитів у гривні з початку війни.

Втім, посадовець заперечує будь-яку "зраду". Попри війну українська банківська система показала себе лише з найкращого боку. Її стабільність та надійність завоювала довіру українці, які продовжили нести гроші до банків.

Монін додає, що відтік депозитів у гривнях поки ніяк не шкодить українській банківській системі. Все через те, що банки "паразитують" на бюджеті та вкладають гроші виключно у депозитні сертифікати НБУ.

Менше грошей – менше паразитування. Тому для бюджету це навіть корисно,
– каже експерт.

Данило Гетманцев наголошує, що українська банківська система на сьогодні є доволі стійкою, і на це є певні причини:

  • По-перше, з початку війни депозити у гривні зросли більш ніж на 70%, або на 650 мільярдів гривень.

Дії НБУ як регулятора є ефективними, що трансформується у високий рівень довіри до банків,
– додав голова фінансового комітету.

  • По-друге, скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року – це сезонне явище.

Втім, на думку Моніна, зараз є певна проблема у банківській системі України. Йдеться про те, що вона перестала виконувати свою базову функцію – кредитування економіки.

Щобільше, вона фактично перестала виконувати й функцію кредитування держави через купівлю ОВДП,
– зауважує пан Данило.

На рішення українців знімати гроші з рахунків могли впливати деякі ініціативи уряду. На це звертає увагу й експерт Несходовський. Він розповідає, що це впливає на бажання людей продовжувати свої депозити.

  • Новий законопроєкт про мобілізацію

Відповідно до законопроєкту, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) зможуть накладати обмеження на ухилянтів через суд, серед них – накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються в банках, обмеження на виїзд за кордон, обмеження прав на керування автомобілем.

  • Оподаткування усіх карткових переказів

У грудні уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року. Як написав директор економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін, стратегія передбачає оподаткування переказів з картки на картку за ставкою 18%.

  • Зміни щодо правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці

У лютому 2024 року про це заявили у Нацбанку. Такі зміни передбачають можливість доступу податкової до повних номерів банківських карток українців та операцій по них.

Отже, особа, яка має рахунок в банку, буде повністю ідентифікована, й відповідно, буде надана інформація звідки вона отримує кошти та куди їх переказує. Втім, поки це лише плани, які регулятор висунув на обговорення.

Ілля Несходовський додає, що фактором вплину може бути ще й динаміка на валютному ринку.

На валютному ринку відбулося послаблення нацвалюти, як результат люди сприйняли, виходячи з тих ризиків які є, що таке послаблення є довгостроковим, а девальвація може бути більша, ніж, наприклад, ставки за депозитами. Таким чином, люди просто вклали кошти у валюту,
– наголошує він.

Й дивлячись по статистиці Нацбанку, а саме скільки було продано готівкового долара, це підтверджується, додає експерт. Він радить не робити зараз висновків й глянути на ситуацію у наступні два місяці. І якщо така динаміка щодо зменшення депозитів у нацвалюті продовжиться, тоді шукати причини.

На сьогодні це все-таки, скажімо так, тимчасове відхилення від стабільної ситуації,
– каже економіст.

    Водночас ситуація, яка склалася на сьогодні, може мати й простіше пояснення, а саме людям потрібні гроші.

    За даними Центра Разумкова, під час оцінюванні рівня матеріального добробуту власної родини після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 року зросла частка громадян, які відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями.

    Як змінилися доходи української сім’ї після 24 лютого 2022 року:

    • 25% респондентів виповідають, що вони значно зменшилися,
    • 33% – дещо зменшилися,
    • 32% – що вони не змінилися,
    • лише 4% – що вони дещо збільшилися,
    • і лише 0,7% – що вони значно збільшилися.

    Крім того, порівняно з серпнем 2023 року зросла частка респондентів, які основним джерелом засобів існування називають постійну роботу – з 41% до 48%. А частка тих, хто називає тимчасову роботу й матеріальну роботу з різних джерел, знизилася – з 9% до 5% та з 5% до 2% відповідно.