Що буде з тарифами та податками наступного року та чи зростуть пенсії і зарплати? Про це в ексклюзивному інтерв’ю 24 каналу розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Перша частина інтерв'ю "Ви уявляєте, скільки крали?": інтерв'ю з Гетманцевим про бюджет і податки у 2023 році

До другого читання змінили прогнозований курс долара на кінець року – 45,8 замість 50. Це взагалі на щось впливає чи це просто очікування?

По курсу долара рахуються доходи бюджету, оскільки курс долара прямо впливає на доходи від митниці, зокрема, на платіжний баланс. Це достатньо серйозний елемент макропрогнозу.

Сьогодні курс долара – 36,6 гривні. І я хочу зазначити, що у жовтні вперше готівковий курс гривні зміцнився. Не небагато – на 2,6%. Але цьому дуже сприяє платіжний баланс, який є позитивним у третьому кварталі. Тобто валюти надійшло до нас більше, ніж пішло з України. Такий самий прогноз платіжного балансу ми маємо від НБУ і на четвертий квартал. Якщо в третьому кварталі це 2,2 мільярда доларів, то в 4 кварталі очікуємо 1,1 мільярда доларів.

Говорячи про курс, важливо зазначати, що НБУ не таргетує курс, тобто не визначає і не прогнозує, яким буде курс через певний період часу. Нацбанк займається таргетуванням інфляції. Тобто він визначає інфляцію, яка буде наступного року і за декілька років. І це абсолютно правильно. Це та політика, яку ми підтримуємо.
Якщо ми подивимося з вами на просідання гривні, то у нас у цьому році середній по року курс буде 32,3 гривні. Це з врахуванням того, що до кінця року імовірніше за все офіційний курс змінюватися не буде.

Наступного року середньорічний курс буде вже 42,2 гривні, а на кінець року 45,8. Це достатньо помітне просідання гривні. Але якщо ми говоримо про обставини, за яких це просідання здійснюється, то ми повинні прийти до висновку, що це справжнє диво для військового конфлікту такого масштабу.

Процес абсолютно контрольований і просідання курсу не є критичним. І порівняно з тими країнами, які не перебувають у війні, він є абсолютно співставний.

Яка ситуація з інфляцією?

Ми не бачимо в Україні таких вкрай негативних наслідків, які ми бачили в Європі та в інших країнах, які перебували в стані війни. Десятками тисяч відсотків обраховувалася інфляція і в Сербії, і в Югославії під час війни. Та навіть в мирній Україні в 1990-х роках ми бачили, що таке галопуюча інфляція. Я дуже добре пам'ятаю, скільки і за яким курсом ми міняли мільйон купонокарбованців на гривні у 1996 році.

Контрольований курс та інфляція - це справжнє економічне диво
Контрольований курс та інфляція – це справжнє економічне диво / Фото 24 каналу

Тому, якщо говорити про ситуацію сьогодні в Україні і з курсом, і з інфляцією, то це певне українське диво. І я зараз не співаю дифірамби НБУ чи Кабміну, але це певний встановлений факт, про який говорять і європейські, і американські експерти.

В нас є найбільший конфлікт з часів Другої світової війни. І при цьому у нас співставна інфляція з мирними країнами Прибалтики. В Молдові інфляція вища, а в Туреччині – взагалі більш як 80%.

Це свідчить про те, що Нацбанк з перших днів війни зробив все можливе, аби втримати інфляцію та контролювати курс. І до речі все це – попри монетизацію видатків державного бюджету Національним банком (запуск друкарського верстата – 24 канал), чия сума невпинно наближається до 400 мільярдів до кінця року – до того ліміту, який НБУ встановив. Це дуже тисне на інфляцію, будемо відвертими. Але попри це все, у нас вона є абсолютно нормальною. У Чехії 17,5% інфляції було у вересні, а у нас зараз трошки більше 26%. Яка ситуація у мирній Чехії, а яка в Україні, де вбивають сотні людей щодня.

На 2023 рік не заплановані підвищення мінімальної пенсії та зарплати. Але інфляція цьогоріч сягне 30% і ще 20-30% наступного року. Тобто населення відчутно збідніє. Чи будуть якісь додаткові програми з підтримки не лише ВПО, але й людей, які не втратили дім, не втратили роботу, але залишилися умовно на мінімальній пенсії чи мінімальній зарплаті.

По-перше, ми згадаємо про рівень зарплат. Мінімальна зарплата у жовтні виросла на 200 гривень. Це набагато, але це пропри війну. Зараз мінімальна зарплата – 6 700 гривень або 183 долари. Я нагадаю, що на межі 2018 – 2019 років мінімальна зарплата була 135 доларів. Але був мир, була країна, що розвивалася, яка давала приріст ВВП.

Але це 183 долари за офіційним курсом.

Офіційний від готівкового відрізняється на 10%. Це небагато.

  • Мінімальна зарплата не буде збільшуватися у наступному році, як і прожитковий мінімум. Точніше, ми не закладаємо поки що збільшень. Але подивимося по тому, як будуть розвиватися події. Безперечно ми зацікавлені у тому, щоб збільшувати соціальні стандарти. І ми щороку збільшували і прожитковий мінімум і мінімальну заробітню плату. Але подивимося на те, які у нас будуть для цього можливості.
  • Середня номінальна зарплата зросте на 30% до 18,2 тисячі гривень. І це дозволить компенсувати втрати від інфляції і забезпечити приріст реальних заробітних плат.
  • Щодо пенсій. У нас попри війну мінімальна пенсія зросла на 8,2% цього року. Середня пенсія зросла на 16% і складає 4 500 гривень Ми проіндексували пенсію, незважаючи на війну. І проіндексуємо пенсію наступного року, тобто приведемо її у відповідність до річної інфляції.

Хочу, щоб мене правильно зрозуміли. Я не намагаюся вас переконати, що все добре, що люди забезпечені. Я так не говорю. Я розумію, що ситуація дуже складна. Але попри війну, попри той стан справ, який ми маємо сьогодні, ми все одно другу за величиною статтю видатків бюджету маємо соціалку. Ми не те, що не забуваємо про людей, ми з тих невеликих наших фінансових можливостей в першу чергу виділяємо на соціальний стандарт.

Але оскільки майже все, що Україна заробить сама, буде витрачати на оборону, то відповідно фінансування соціальних видатків буде залежати від підтримки міжнародних партнерів. Чи можуть бути якісь проблеми, затримки з виплатами пенсії?

Ми говорили про міжнародних партнерів, це залежить від них. Ми сподіваємося, що все буде нормально, але тільки Господу Богу відомо. Це не 100% джерело наповнення бюджету. Не на 100% гарантоване.

У ВР планується розгляд законопроєкту про накопичувальну пенсійну систему. Востаннє про неї жваво говорили ще минулого року. Нагадайте, які основні зміни вона передбачає і на якому етапі це все перебуває?

Ідея накопичувальної пенсії в тому, що кожен з нас повинен накопичувати собі пенсію за рахунок відрахувань від нашої заробітньої плати. У нас повинен в кожного бути свій рахунок, на який відраховується частина ЄСВ і власне пенсія наша залежить від того, який є наш заробіток сьогодні. На відміну від солідарної пенсійної системи, де всі ті, хто працює, утримує пенсіонерів, які перебувають на утриманні держави.

Я прихильник накопичувальної пенсійної системи. Я переконаний, що якби ми зробили цю реформу, не займаючись традиційним українським популізмом 15 років тому, вона б вже працювала нормально, і в нас би не було цієї проблеми. А ті обставини, які нас підштовхують до накопичувальної пенсійної системи, вони очевидні виходячи зі структури населення.

Солідарна пенсійна система є успішною в країнах, де багато молоді, яка може утримувати невелику кількість пенсіонерів. Коли 2 – 3 молодих утримують 1 пенсіонера. У нас кількість працюючих (від 15 до 70 років) складала 15,6 мільйона осіб до війни. З урахуванням того, що у нас втратили роботу навіть за покращеним показником Міжнародної організації праці 2,4 мільйона, а пенсіонерів у нас 11,3 мільйона, то ми фактично урівняли вже сьогодні кількість працюючих і кількість пенсіонерів.

Насправді ті процеси, які відбуваються в країні, можуть свідчити про те, що в нас по факту може виявитися менше на кінець війни працюючих, ніж пенсіонерів на утриманні. І це дуже небезпечні цифри. Це свідчить про те, що єдиний соціальний внесок вже не відіграє роль страхового платежу. Пенсійний фонд утримується за рахунок бюджету. Це свідчить про те, що наша солідарна пенсійна система не справляється з тими функціями, які покладені на неї.

Які умови потрібні для успішного запуску накопичувальної пенсійної системи?

Я прихильник того, що накопичувальна пенсійна система повинна бути чітко прорахована. Тому що це ж не просто, коли ти береш частину ЄСВ від своєї зарплати і кладеш собі на рахунок, і через якийсь час ти його отримуєш. Питання в тому, що це дуже довгі гроші. Це найдовші гроші, які не повинні втратити свою вартість. А що таке втрата вартості? Це інфляція. Тобто при 24% інфляції навряд чи ми зможемо забезпечити таку саму вартість грошей, за якою вони були зараховані на рахунок.

Навіть 5% інфляції це забагато для успішного функціонування пенсійної системи. А на 5% НБУ планує вийти у 2025 році.

А друге, це фондовий ринок. Тобто це місце, де можна ці гроші розмістити, аби вони не втратили вартість. І над цим також треба працювати. У нас, до речі, в комітеті є закон, який пов'язаний з пенсійною системою. Це закон, який принципово змінює повноваження Національної комісії з фондового ринку і спрямований якраз на розвиток ринку. Ми повинні забезпечити можливості для інвестування цих довгих грошей. До речі, план з відновлення України, який ми розробили, має близько 1 тисячі проєктів, серед яких можливості для інвестування, в тому числі для приватного, на 750 мільярдів доларів протягом 10 років.

Тому така база створюється, вона напрацьовується. Я думаю, що ми повинні просто дуже обережно і так поступово реалізувати цю реформу, при цьому не зупиняючись ні на хвилину і не граючись в популізм.

Тобто під час війни вона навряд запрацює?

Я думаю, не запрацює. Але прийняти принципові рішення ми повинні саме зараз.

Поясніть: якийсь відсоток люди сплачують на свій рахунок, а ЄСВ вони вже не будуть сплачувати?

Ні, чому? Це частина ЄСВ відраховується з цих 22%. Наприклад, 1% відраховується до цього фонду. І до нього держава додає ще 1%, там досить така лояльна система передбачена сьогодні законом без додаткового оподаткування.

На час опалювального сезону тарифи заморожені. Що з ними буде опісля?

Очевидно, що політичні зобов'язання, які брав на себе президент та уряд, будуть дотримані. Це те, що протягом опалювального сезону тарифи не будуть змінюватися. Після опалювального сезону – напевно. Будемо бачити ситуацію, але моє переконання, що тарифи повинні бути економічно обгрунтовані.

Тарифи на час опалювального сезону - заморожені
Тарифи на час опалювального сезону – заморожені / Фото 24 каналу

Наскільки масштабним може бути це підняття?

Подивимося на ціну газу. І звідси вже будемо рахувати. Зараз же ціноутворення на газ дуже таке незвичне. Тому прогнозувати цифрами точно не буду.

Основним джерелом надходжень бюджету в мирні часи є податки. Ви сказали, що частину вдасться зібрати з митниці адмініструванням податку. Чи планується скасування тих пільг, які цьогоріч дали, щоб наповнити бюджет?

Деякі пільги, які ми раніше дали, ми вже скасували. До прикладу, акциз на пальне. Я вважаю, що його тимчасове скасування було помилковим рішенням. Це все взагалі не вплинуло на ціноутворення на ринку пального і лише збагатило трейдерів. Держава тільки втратила надходження.

Зараз ми відновили акциз. І ви бачили, що це знову ж таки не вплинуло на ціноутворення, що свідчить про високу маржинальність наших імпортерів пального. Вони досить добре заробляють на цьому. До речі, ми бачимо по податках великих мереж, які працюють в правовому полі, – наприклад ОККО та WOG – вони збільшили податкові платежі, і ми бачимо у них прибуток.

Так-от, ми вже частково відновили акциз, а з 1 липня наступного року відновиться і ПДВ, і акциз в повному обсязі до мирних показників.

Щодо податків для ФОПів. Ви знаєте, що ми зробили добровільною сплату податків ФОПами. Власне, ми не плануємо до кінця війни це змінювати.

Це питання совісті того підприємця, який працює десь там на Франківщині і сплачує податок чи ні. Я переконаний, що повинен сплачувати, але не можу юридично від нього це вимагати.

Україні, які продовжують працювати, мають сплачувати податки
Українці, які продовжують працювати, мають сплачувати податки / Фото 24 каналу

Якщо говорити про 2% податок з обороту, який ми ввели щодо будь-якого виду бізнесу як альтернативу звичайній системі, то в нас триває дискусія, чи ми збережемо цей податок, чи ні. Але ми точно не будемо його скасовувати на початку 2023 року. Якщо і будемо, то пізніше. А скоріш за все він протримається до кінця воєнного часу. Єдине, що ми повинні прибрати деякі види діяльності з цього податку. Абсолютно безпідставно був занесений туди гральний бізнес. Він не повинен сплачувати 2% податок, і є відповідний законопроєкт, який ми подали. Ми його підтримаємо - будемо виводити гральний бізнес з цього.

Щодо імпортних податків, пільги ми скасували ще 1 липня. А якщо говорити про деякі пільги, які ми надаємо зараз, наприклад на електрогенератор. Ми не виключаємо такі пільги. Такі пільги можуть бути надані. Це власне зараз також обговорюється. Зокрема, я пропоную на військовий час звільнити від ввізного ПДВ обладнання для власних потреб підприємств, а також дати можливість зменшувати прибуток підприємств на суму балансової вартості основних засобах на окупованих територіях з подальшим відкорегуванням об’єкту оподаткування після звільнення нашої землі. Буде такий законопроект.

А чи планується якась велика податкова реформа після війни або ще навіть під час війни? Говорили про реформу 10-10-10, чи вона ще на столі?

Я все ж таки маю надію, що ми цим небезпечним вірусом перехворіли вже. Ця мутація вірусу 5-10 у 10-10-10. Наші псевдоексперти в мережах фейсбук заразилися цим вірусом напевне у відомого політика з минулого. І вірус якось так, як у фільмах жахів мутував у іншу формулу, більш небезпечний підвид. Але нарешті видно, що ми з цією абсолютно безглуздою та вкрай шкідливою для держави у війні дискусією про скасування податків, реформу 10-10-10, скасування ЄСВ та інших блискучих але абсолоютно безглуздих ідей вже покінчили. Ми цим перехворіли і залишили в минулому.

Зараз ми перебуваємо в іншій парадигмі – в парадигмі імплементації законодавства ЄС до законодавства України.

У нас є чітка модель податкової системи. У нас є чіткі ліміти і мінімуми податкових ставок. Ми будемо наполягати, щоб наші ставки податкові були мінімальні в ЄС. Але все одно в межах тих, які прийняті директивами ЄС. Ми від цього нікуди не дінемося.

Ми будемо наполягати на певних перехідних періодах, але точно ми не будемо заміняти європейський податок на прибуток підприємств якимось іншим винаходом якогось псевдоексперта. Я маю надію, що з експериментами і податковою фантастикою ми вже завершили. Я також дуже надіюся, що з нею завершили деякі наші посадовці, які схильні надихатися соцмережами, а не підручниками з фінансів чи економіки. Я переконаний в тому, що все ж таки вони вже підчитали підручники і не будуть вже цим всім бавитися та ганьбитися. Бо насправді це шкодить країні. Подекуди відверто пахне диверсією.