Цю саму витривалість директор заводу з гордістю демонструє американському візитеру, котрий довго перетравлює почуте і побачене. А потім раптом питає співрозмовника: "А ви їх дустом не пробували?.."
Читайте також: Кожному виборцю – по корові, кожній корові – по сідлу?
Схоже, що наразі киян випробовують саме "дустом". В столиці України комуналка росте навіть швидше, ніж чисельні будівництва – законні і не дуже. Власне, решта країни також потерпає від перманентної накрутки цін на ЖКГ, але Київ все ж – попереду.
Наприкінці минулого року – можна сказати "під ялиночку" – кияни отримали підвищення тарифів на вивіз сміття. Послуга підскочила в ціні на 27 відсотків – вивезення 1 кубометра твердих відходів силами комунального підприємства зросло зі 115 до 159,1 гривні.
Чергове покращення – подорожчання
А з 1 січня подорожчало опалення та гаряча вода. На щастя чи на нещастя, але перебої з гарячою водою по всьому місту, які почалися ще з квітня-2018, тривають і по цей день. Щоправда, дуже багато домогосподарств встановили бойлери, але сюрприз у вигляді здорожчання електроенергії приготували й для них. Але про це – згодом. Поки що про опалення і гарячу воду.
Отже, тарифи на ці послуги виросли на 18 відсотків. Так, кияни з лічильниками із січня платять за кожну Гкал опалення 1654,4 гривень. А кияни без лічильників – по 38,5 гривень за квадратний метр опалювальної площі. Хоча на ділі виходить ще більше, адже ціна множиться на так званий температурний коефіцієнт. Словом, ціна за один опалювальний квадрат наближається до 47,75 гривень. Іншими словами, "двушка" у 50 "квадратів" обійдеться приблизно у 2,3 тисячі гривень. Але це лише за опалення.
З гарячою водою – ситуація аналогічна. Чиновники не забули навіть про таку дрібницю, як сушарки для рушників. Ті, в кого вони є, платять з січня на 17,7% більше — до 97,9 гривень за метр кубічний. Без сушарок кубометр гарячої води коштує 90,54 гривень.
Одним словом, коли в лютому кияни почали отримувати платіжки за січень, багато хто схопився за серце. А хтось – за голову, а відтак й за валізи. Все таки ситуація в місті та країні аж ніяк не сприяє тому, щоб призупинити потік заробітчан, що виїздять до Польщі чи Португалії. Хоча мова зараз не про мігрантів. А про воду, причому тепер – про холодну.
Читайте також: В Україні створили додаток, який дозволяє перевірити правильність суми у платіжках
Бо з першого лютого – на додачу до вивозу сміття, гарячої води та опалення – подорожчала й вода холодна. На 11,4 відсотків – до 20,3 гривень за кубометр. Йдеться, нагадаю, саме про Київ. Про сплату таких собі "відступних" за щастя жити в столиці.
Але й це не кінець історії. На 1 березня та 1 квітня не заплановано нових цінових стрибків (принаймні поки що). Але щоб довго народ не розслаблявся – з 1 травня знову зросте теплова енергія та електроенергія (привіт власникам бойлерів, кондиціонерів та обігрівачів! Влада думає про вас і робить усе можливе, щоб у жоден із сезонів ви не почувалися комфортно).
Киян випробовують на міцність новим платіжками
Тарифи на тепло для населення, релігійних організацій та інших установ планують збільшити в середньому на 18,73 відсотка. Тариф на відпуск електроенергії хочуть збільшити на 31,24 відсотки у два етапи, йдеться у повідомленні Київтеплоенерго.
І як то кажуть, "аби двічі не вставати", з 1 травня виросте ціна й на побутовий газ. Власне, вартість газу й тягне вгору всі інші показники. Крім хіба що вивозу сміття – це вже просто вишенька на всьому цьому комунальному торті. Таким чином, якщо приплюсувати відсотки до відсотків, вийде, що по кожній окремій номінації кияни тільки з початку року платять більше на третину.
Далі – гірше
Однак є речі, які не завершуються ніколи. Мине певний час, і ця третина виросте до половини і ростиме далі. Це – майже напевне. А тим часом міністр юстиції Петренко буде розповідати схвильованим українцям, що в них ніколи – за жодних обставин! – не заберуть квартири за борги. Хоча насправді це не так. За певних умов житло можуть конфіскувати. Тож міністр або не знає законів країни, де він працює, або дуже розраховує, що з ними не обізнані інші.
Читайте також: Борги за комуналку: що робити, якщо погрожують конфіскувати житло – відповідь міністра
Але от що цікаво у всій цій ситуації. Найбільш обговорюваною реформою в державі є реформа місцевого самоврядування. Децентралізація крокує по країні, обіцяючи всім і кожному безпосередню участь у житті рідного населеного пункту. На тлі цього якось незрозуміло, чому за киян все вирішує якась невідома сила? Може, навіть нечиста. Але в кожному разі – непорядна.
Де і з ким проводяться оті знамениті "громадські обговорення тарифів", про які звітує КМДА? Дуже хотілося б глянути в очі людям, котрі дають добро на спустошення власних кишень. Втім, ці люди, швидше за все, просто не існують. Марення виникають не лише при певних психічних розладах, але й при радикальному загостренні чиновницької хитрості.
А у підсумку – "хворіємо" ми всі. Ціни повзуть вгору, як температура при кору. Епідемія порожніх гаманців починається зі столиці і розходиться колами у регіони. Одужаємо і виробимо імунітет чи?.. Власне, про інший варіант не хочеться навіть і думати. Але присмак дусту відчувається вже досить сильно.
Читайте також: Закон про деімперіалізацію, або Чому повільно перейменовуються вулиці Києва