Один із найвідоміших в Європі фахових журналів з питань аграрної промисловості – Top Agrar – оприлюднив з цього приводу цілу статтю, в якій висловив упевненість: щойно Україна відкриє свій ринок землі – вона зможе значно збільшити свій аграрний експорт до ЄС та до всього світу.

Читайте також: Парламент відмовився запустити ринок землі: кому вигідний мораторій

Загалом, автори статті прогнозують, що 2018 рік для експорту українського зерна до Європи стане принаймні не гіршим, ніж минулий: вони зазначають із посиланням на інформацію українського Міністерства сільського господарства, що з вирощених в Україні в 2017 році 63 млн тон пшениці на експорт було доправлено 41 млн тон. Прогноз на цей рік трішки більший – із 65 млн тон пшениці загального врожаю буде експортовано 43 млн тон.

Це – непоганий результат та непогані прогнози, зазначає журнал, але насправді, український аграрний потенціал є набагато більшим: сільському господарству вкрай бракує інвестицій в розвиток. Якби не продовження мораторію – вже в 2018 році можна було б очікувати вкрай важливих інвестиційних вливань, у першу чергу, в розбудову зерносховищ та в побудування вагонів для транспортування зерна. На жаль, цього не станеться – принаймні, в поточному році.

Офіційні підстави для подовження мораторію роз'яснив для європейців інший фаховий часопис – швейцарський Schweizer Bauer. Він зазначив, що українські депутати вважають, що в Україні наразі відсутній механізм прозорого продажу земельних наділів. Окрім того, народні обранці буцімто переймаються можливістю того, що лібералізація земельного ринку може стати загрозою, ні багато ні мало – для "продовольчої безпеки країни".

"Можливо, це так і є", – зазначає швейцарський журнал, але мораторій цей був ухвалений ще у 2001 році і з того часу, певно, можна було б подбати і про прозорість, і про продовольчу безпеку. Певно, є якісь інші, неназвані підстави робити "тимчасовий" мораторій фактично постійно діючим. Україна – аграрна держава, і навіть без потужних інвестицій, без модернізації свого сільського господарства примудряється експортувати продукти та сировину за кордон – але в цьому році добрі показники виявилися, швидше, справою випадку, аніж здобутком українських промисловців: зрештою, прогноз на 2017 рік виглядав гіршим, ніж згодом виявилися реальні цифри. Добрі прогнози цього року стосуються також і врожаю озимих – до 6,1 млн тон. Певно, що з такими показниками ні неврожай, ані лібералізація отій самій "продовольчій безпеці" не загрожують.

Читайте також: Скільки може коштувати гектар землі після скасування мораторію на продаж: названо суму

Зрештою, тієї ж думки дотримуються й Міжнародний Валютний фонд (МВФ) разом із Світовим банком. Перший, як відомо, дав високу оцінку українському земельному кадастрові, другий же, як зазначає Schweizer Bauer, офіційно порадив українському урядові, аби той скасував ухвалений мораторій вже у 2018 році, не очікуючи, поки спливе його термін. Від цього залежать не лише чергові грошові транші, які має надати Україні МВФ, а ще й великі обсяги грошових інвестицій в українську економіку.


Західні партнери України – МВФ та Світовий банк – радять скасувати мораторій на продаж землі, що дозволить збільшити обсяг інвестицій в українську економіку. З цією думкою погоджуються й закордонні аграрні видання

За даними Світового банку, в Україні, у випадку відкриття земельного ринку до продажу буде виставлено 2 мільйони гектарів землі. Всього ж в країні є 42,7 млн гектарів плодючого грунту, з яких 19 мільйонів перебувають в оренді. Тобто, насправді не слід побоюватися, що відкриття земельного ринку одразу ж таки призведе до тотального розпродажу землі іноземцям, як лякають представники деяких як лівих, так і правих опозиційних партій. Два мільйони гектарів з 19-ти орендованих – це таки ще не вся українська земля. Але важливим є прецедент цього продажу – законного та прозорого. В разі ж надходження інвестицій в українську аграрну промисловість та після модернізації, яка триватиме від трьох до семи років, швейцарські фахівці вважають, що потужність виробництва українського зерна різко збільшиться. Вже в період із 2024 до 2027 року щорічне виробництво виросте до рівня від 75 до 80 мільйонів тон, з яких близько 55 млн можуть піти на експорт.

Варто також зазначити, що, насправді, саме аграрний сектор є в Україні чи не найперспективнішою експортною галуззю економіки. Особливо зараз, коли вже третій рік поспіль в Євросоюзі відзначаються неврожаї – ціни на продукти в магазинах зростають і трейдери з переробниками серйозно переймаються питанням, де б знайти нових продавців, бажано – недорогих та потужних. Розширення європейських безмитних квот на українську аграрну продукцію, таким чином – не стільки широкий жест у бік України, скільки констатація нагальної потреби Євросоюзу в українських харчових продуктах. То чи не слід би скористатися нагодою?

Читайте також: Україна за 5 днів 2018 року повністю вибрала квоти на експорт пшениці і кукурудзи в країни ЄС