Немає реформ

Про ризики не отримання Україною четвертого траншу від МВФ у сумі близько 1,3 млрд доларів, напередодні, під час виступу на щорічних загальних зборах членів Європейської Бізнес Асоціації, заявила голова НБУ Валерія Гонтарева. За її словами, на заваді може стати зволікання парламенту із проведенням пенсійної та земельної реформ, передбачених програмою співпраці з МВФ.

Якщо ми не будемо працювати, не будемо робити реформи, Національний банк не зможе гарантувати фінансову стабільність в державі,
– сказала голова НБУ.

Натомість, наголосила Гонтарева, реалізація реформ, на яких наполягають міжнародні партнери України, дозволить збільшити міжнародні резерви до 23,2 млрд доларів США на кінець наступного року, тому необхідно продовжувати здійснювати структурні реформи, передбачені програмою співпраці з МВФ.

Не послухали МВФ

Економічні експерти у контексті ненадання четвертого траншу МВФ та нинішнього стану держбюджету – висловили свою точку зору. Якщо говорити про надходження до держбюджету, ймовірно, ми не отримаємо близько 10-15 млрд гривень. І плюс 17 млрд гривень – в залежності від того, чи продамо Одеський припортовий завод, відзначив економіст Борис Кушнірук під час прес-конференції, на тему: "Дадуть чи не дадуть: Україна ризикує не отримати черговий транш МВФ".

Як підсумок, загальна "діра" в бюджеті складає близько 30 млрд гривень. Слід відзначити також, що на початку року були завищені показники рівня інфляції. Це призвело до того, що ми не доотримуємо доходів від так званої інфляційної складової податків,
– сказав він.

Це важливо усвідомлювати, коментує Кушнірук. Бо МВФ дивиться, що відбувається в цьому році та закладені прогнози щодо проекту держбюджету на наступний рік.

Серед іншого, існують питання, які Україна не вирішила з МВФ, підкреслює Кушнірук. Йдеться про згадану земельну реформу. Раніше було передбачено, що уряд має подати проект закону про зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Однак українські депутати, наголошує економіст, навпаки подовжили мораторій ще на рік, чим проігнорували ще один пункт меморандуму з МВФ.

Потрібен чи ні

Натомість директор "Публічного аудита" Максим Гольдарб вважає, що можливо кредит від МВФ Україні й не потрібен зовсім.

За його словами, нині позикові кошти від МВФ перевищили ту суму боргу, який взяла на себе влада екс-президента України Віктора Януковича. Склад золотовалютних резервів на момент Майдану, коментує Гольдарб, виглядав краще, ніж сьогодні.

Коли сьогодні ми чуємо від влади, що у нас золотовалютні резерви складають 15 мільйонів доларів, то 14,5-14,7 із них – це позикові гроші. Це не українські гроші,
– сказав директор "Публічного аудита".

За словами Гольдарба, робота МВФ в Україні перетворилася в такий собі політичний важіль впливу на українську владу. Тому на його думку, Україні не варто "соромитися" слова дефолт, слід затормозити виплату по зовнішнім боргам і розвиватися інерційно.

У такий спосіб, вважає Гольдарб, українська економіка відновиться без подібних вливань коштів МВФ.

Важливий факт співпраці

Не погоджується з тим, що Україна "проживе" без траншу МВФ і що це збільшує боргове навантаження, директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

У коментарі сайту "24" він висловив думку, що кредит Україні від МВФ потрібен. Адже країна, що перебуває в кризі, за його словами, має співпрацювати з міжнародним фінансовим інститутом. Це сигнал не лише інституційним, але й приватним інвесторам.

Зазвичай гроші від МВФ які йдуть в резерви Центробанку. Вони потрібні і для зміцнення національної валюти і виплати зобов’язань,
– наголосив Юрчишин.

На думку Андрія Новака, голови Комітету економістів України, важливим є сам факт продовження співпраці з МВФ, а не суми траншу отримані Україною. Бо на території України відбуваються військові дії, а така країна в економіці відноситься до групи держав підвищеного ризику, сказав Новак у коментарі сайту "24".

Якщо, за його словами, з країною не працює МВФ, з нею фактично ніхто інший з міжнародних кредиторів та інвесторів теж не підтримуватиме зв'язок.

Несподіванка для МВФ

Основною причиною відмови траншу МВФ Україні, на думку Новака, став "сюрприз", який влаштував уряд у проекті бюджету на 2017 рік. Йдеться про раптову появу в другому читанні бюджетного проекту нової соціальної ініціативи "3 200" не передбаченої в першому варанті. Бо для підвищення мінімальної зарплати, каже Новак, треба знайти нові джерела у дохідній частині бюджету.

З іншого боку, рішення про те, що траншу не буде – очікуване, говорить Василь Юрчишин. І погоджується, що МВФ завжди прискіпливо дивиться на бюджет, а підняття вдвічі мінімальних соціальних стандартів до 3 200 гривень – надала місії негативну щодо України оцінку. Причому рішення досить неочікуване та ні з ким неузгоджене.

Ненадання кредиту МВФ, зазначає Юрчишин, має негативний політичний психологічний фактор і є негативним сигналом для Міжнародного та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Разом з тим, за словами директора економічних програм Центру Разумкова, наразі ситуація виглядає відносно стійкою й не очікується, що відсутність четвертого траншу стане шоком для української економіки.

Водночас, каже він, підтвердженням слабкості є те, що Україна знову пасе задніх в індексі економічної свободи – Україна за рейтингом опинилися в середині другої сотні країн. Тому для України важливо догнати ті показники та вимоги, котрі б хотіли бачити не лише українське суспільство, а й західні партнери.

Усе через е-декларації?

Чи можна пояснити ненадання четвертого траншу МВФ Україні появою е-декларацій українських політиків? Прямого зв’язку з е-деклараціями Новак не вбачає. Тому що, МВФ цікавить лише платоспроможний державний бюджет, з якого цей кредит повертатиметься. Тобто, щоб граничний дефіцит бюджету не перевищував 3% ВВП. Електронні декларації, говорить голова Комітету економістів України, могли лише, скажімо, емоційно вплинути на місію МВФ, а не стати реальною причиною відмови кредиту.

Крім того, у 2017 році Україна має заплатити 1,5 млрд доларів відсотків за зовнішніми зобов'язаннями і погасити 1 млрд доларів раніше взятих кредитів МВФ. За словами Новака, ці суми не є критичними ні для НБУ, ні для державного бюджету. Як зовнішній, так і внутрішній борг є нормальною практикою. Наразі в Україні, коментує Новак, критичних фінансових "перекосів" немає.

У нас зараз достатньо золотовалютних резервів – понад 15 млрд доларів. Немає якоїсь критичної ситуації, немає серйозних дисбалансів на валютному ринку,
– підкреслив Новак

Коли очікувати?

Водночас, експерти одностайні: в цьому році Україна кредит від МВФ – не отримає гарантовано. Не варто очікувати його і в першій половині наступного року, як мінімум не раніше як МВФ побачить затверджений державний бюджет на 2017 рік.

Читайте також: Гривня падає, бо випав перший сніг: чи є зв’язок?