За понад 2 роки повномасштабної війни не було ухвалено санкції, які б забороняли ввозити російське зерно на територію Європи. Питання постало більш гостро, коли протести польських фермерів на пропускних пунктах почали перешкоджати транзиту саме українській агропродукції. Натомість російське зерно вільно "подорожує" європейськими країнами та "годує" бюджет Кремля.

24 Канал дізнався, чи готова Європа відмовитися від аграрної продукції країни-агресорки, коли санкції можуть запрацювати та чи допоможуть вони розв'язати питання з блокуванням українського зерна.

На фоні новин щодо блокади польськими фермерами кордону з Україною постає питання – чому ж тоді російська сільськогосподарська продукція досі потрапляє в Польщу та інші країни Європи.

Читайте також Мобілізація, слабка гривня чи сезонність: чому українці почали забирати гроші з банків

У коментарі 24 Каналу економіст Олег Пендзин розповів, що 11 березня Європарламент підтримав рішення про запровадження санкцій на російське зерно. Експерт додав, що якби не українські журналісти-розслідувачі, то про російський експорт до Європи ніхто не знав би.

Олег Пендзин

Економіст та виконавчий директор Економічного дискусійного клубу

Найближчим часом буде обговорюватися 14-й пакет санкцій, де питання про забору російського зерна буде підійматися. Я думаю, що воно не знайде опору ні зі сторони угорців, ні зі сторони словаків. Вони на сьогодні зацікавлені у забороні російської аграрної продукції, тому що формально їхні аграрії теж казали, що не мають можливості продавати свою продукцію.

За словами Андрія Дещиці, надзвичайного і повноважного посла України в Республіці Польща (2014 – 2022 років), країна-агресорка зацікавлена у сварці між Україною та Польщею.

Крім того, вони хочуть розбити єдність Європейського союзу через різні свої канали, акцентуючи на українських сільськогосподарських продуктах.

Водночас російська та білоруська сільськогосподарська продукція заходить на польський ринок. І це під час війни, коли запроваджені санкції Європейського союзу проти Росії. Однак польські фермери не протестують проти цього,
– заявив Дещиця.

Як заявила Bloomberg Елен Дюфло, аналітикиня зернового ринку Strategie Grains, у світі небагато конкурентів для російської пшениці, а тому вона також є творцем ціни.

Як розповідає Олег Пендзин, обсяг імпорту російського зерна не є великим. За його словами це десь трішки більше, ніж 2 мільйони тонн на рік.

Цю думку поділяє й економічний експерт Олег Гетман. Він розповів 24 Каналу, що потрапляння російської аграрної продукції на цей час – це дрібні обсяги й лише кілька мільярдів доларів на рік. Втім, на сьогодні є метою позбавити агресорку й цих обсягів.

  • За даними Євростату, у 2023 році закупівлі російського зерна країнами Євросоюзу зросли – за місяць на 22%.
  • З 1 липня по 1 грудня 2023 року країна-агресорка відвантажила до країн Європи 2,23 мільйона тонн зернових та зернобобових культур.

Серед найбільших імпортерів:

  • Іспанія – 40%, відвантаження в цю країну зросли у 8,8 раза – 850 тисяч тонн проти 96 тисяч тонн за аналогічний період минулого сезону,
  • Італія – 36%, закупівлі зросли в 7,7 раза – 812 тисяч тонн проти 105 тисяч тонн,
  • Бельгія – 9%. Зростання у 3,7 раза – 198 тисяч тонн проти 52 тисяч тонн,
  • Греція – збільшила закупівлі в 1,9 раза – 160 тисяч тонн проти 85 тисяч тонн,
  • Латвія також входить в число лідерів із закупівлі російського зерна, хоча відвантаження до цієї країни впали до 105 тисяч тонн із 410 тисяч тонн роком раніше.

Щодо Польщі, то відсоток ввезеного російського зерна невеликий, втім він є. Як свідчать дані Головного статистичного управління країни, пише польське видання, за весь 2022 рік з Росії в Польщу було імпортовано 6,1 тисячі тонн зернових. А з 1 січня 2023 року до кінця травня 2023 року в країну потрапило 5,8 тисячі тонн зернових.

Під час розмови з 24 Каналом економіст Олег Гетман підтвердив, що зараз відбувається процес ухвалення щодо санкцій проти російського зерна. Крім того, він додав, що українські представники уряду хочуть домовитися й про певні квоти на нашу агропродукцію.

Олег Гетман

Координатор експертної групи Економічна експертна платформа

Одночасно з цим, головною умовою буде заборона на продаж російської агропродукції й ввезення її в Євросоюз. Це комплекс обмежень. Зараз йдуть перемовини щодо цього й складно сказати, коли вони завершаться.

Ще у лютому 2024 році посол України в Євросоюзі Всеволод Ченцов заявив, що Україна порушує питання про накладення заборони на продаж російської сільськогосподарської продукції на території Євросоюзу.

У контексті останніх подій ми поставили це питання ще гостріше, що це неприйнятно, коли польські фермери борються з українським продуктом в той час, коли нехай не Польща, але ЄС загалом імпортує значні кількості російської продукції,
– повідомив він Радіо Свобода.

  • Торік у грудні міністр закордонних справ Латвії Крішʼяніс Каріньш заговорив про необхідність запровадити заборону на продажу російського зерна у країнах Європи.
  • А на початку березня про це заговорили у Польщі. Нижня палата Сейму закликала Єврокомісію запровадити обмеження щодо імпорту сільськогосподарської продукції з Росії та Білорусі.
  • В ефірі телемарафону, 10 березня, віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс підтвердив, що Євросоюз все-таки може запровадити заборону на імпорт російської сільськогосподарської продукції та зерна.

Справді, це питання підняли лише нещодавно. Адже раніше країни члени ЄС вирішили не накладати санкції на російське постачання продовольчих товарів. Зокрема, й через те, що в ЄС дбали про продовольчу безпеку в третіх країнах. А зараз ситуація змінилася,
– мовив Домбровскіс.

Як пояснює економіст Пендзин, запровадження санкцій на російське зерно не розв'яже питання з українським зерном.

  • По-перше, Росія торгує пшеницею, а Україна переважно кукурудзою, а також постачає через кордон з Польщею яйця, курятину тощо. Це абсолютно інший сегмент.
  • По-друге, польські фермери українське питання на сьогодні використовують як тиск на Європейську комісію, адже вимагають збільшити видатки, а також скасувати Зелений курс.

Що таке Європейський зелений курс

Мета Зеленого курсу – перетворити Європу до 2050 року на перший кліматично-нейтральний континент, тобто на місце, де усі викиди парникових газів, спричинені людською діяльністю, поглинатимуться екосистемами та технологіями уловлювання і зберігання вуглецю. Стратегія "Від лану до столу" стане шляхом забезпечення більш стійких харчових систем в Європі. Це стане можливим завдяки спільній аграрній політиці (CAP). Більше про Зелений курс – за посиланням.