Багато українських студентів вступили до лав ЗСУ. Інші щодня волонтерять, а також працюють на інформаційному фронті. Є й такі, що розробляють цікаві винаходи для української армії. Про це читайте у матеріалі 24 каналу.

Читайте Українець Ігор Клименко став найкращим студентом світу

Винаходи українських студентів, які підкорили світ

Про внесок студентів у казну української науки, зокрема винаходи, які стали цінною знахідною для українських воїнів, розповідаємо нижче.

  • Кровоспинний бинт для ЗСУ та загоювальні пов'язки

Львівські студенти вирішили не словом, а ділом допомогти українській армії. Так, вони винайшли кровоспинний бинт для ЗСУ та гідрогелеві пов'язки, що загоюють рани. Масове виробництво бинтів планують запустити уже наприкінці року за гроші держави і завдяки допомозі волонтерів. Бинт протестували на гризунові. Студенти щільно затиснули рану бинтом – і за три хвилини кровотеча зупинилася. До слова, кровоспинний бинт розробили четверо студентів Львівської політехніки разом із викладачами. Над розробкою працювали 4 місяці.

Розробили студенти і гідрогелеві пов'язки. Вони – антибактеріальні, добре поглинають виділення з ран та пришвидшують їхнє загоєння. При цьому дуже ефективні при опіках від фосфорних бомб. Їх у Львівській політехніці почали розробляти понад 10 років тому. Спершу пов'язки були на синтетичній основі, зараз містять лише природні складники. Перед пакуванням пов'язки стерилізують.

  • Роботи для розмінування від найкращого студента світу

Українець Ігор Клименко став найкращим студентом світу за версією престижної Всесвітньої премії Global Student Prize. Він отримав 100 000 доларів як студент, що здійснює найбільший реальний вплив на навчання, життя своїх однолітків і на суспільство загалом.

винаходи студентів
Український студент Ігор Клименко отримав престижну премію / Борис Корпусенко

Ігор Клименко навчається на фізико-математичному факультеті у КПІ імені Ігоря Сікорського. У 5 класі, коли почалася війна в Україні, зрозумів, що хоче допомогти своїй країні. Школяр почав розробляти роботів для розмінування. У 10 класі хлопець почав використовувати квадрокоптери та дрони у своїх винаходах. Останні два роки активно працює над своїм дослідженням Quadcopter Mines Detector, яке успішно презентує на численних конкурсах та виставках. Попри війну, Ігор щодня продовжує вчитися, щоб здобути якісну освіту для відбудови України.
  • Програма розпізнавання обличчя

Львівські студенти також винайшли програму, яка розпізнає реальне обличчя. Тобто може відрізнити живу людину від підставленої світлини. Винахід можна використовувати в системах безпеки, для ідентифікації особи. Створювати програму молодим айтівцям допомагали викладачі. Обладнання надала американська компанія.

Студент Дмитро Петров пояснив: достатньо потрапити в об'єктив маленької камери – і за кілька секунд вона відрізнить живу людину від фото чи відеозображення. Якщо програма не розпізнала людину, то на екрані з'явиться сповіщення про помилку чи спробу несанкціонованого входу.

  • Маячки, які рятують життя

А студенти Вінницького національного технічного університету розробили звукові маячки, які можуть подати сигнал рятувальникам із підвалів. При цьому врятувати життя українців. На одному заряді пристрої працюють до 12 годин. Наразі хлопці роздають їх волонтерам Київщини та Миколаївщини.

  • Винахід, який допомагає рятувати життя воїнів

Анастасія Лівочка у свої 17 років вигадала, як рятувати життя бійців. Батько дівчини пішов добровольцем в АТО. Сама ж вона стала вимушеною переселенкою і була змушена покинути рідний Донецьк. Тож Анастасія придумала два корисних винаходи.


Винахід, який допомагає рятувати життя воїнів / shotam.info

Перший – розсікач диму від пічок. Він допомагає приховати присутність бійців на місці стоянки та зробити їх менш помітними для тепловізорів.

Другий – підвіс для безпечного транспортування поранених. Спеціальна платформа тримає ноші в стабільному положенні. Незважаючи на швидкість авто чи нерівність доріг, поранений залишається нерухомим, в одному положенні. Головними перевагами цього підвісу є:

  • простота;
  • надійність;
  • постійна готовність до експлуатації;
  • можливість використання практично на всіх транспортних засобах.

До теми Українська математикиня Марина В'язовська отримала медаль Філдса

  • Косметична накладка на протез

Студентка Дніпровського національного університету Таїсія Заболотня вигадала нове оформлення для протезів. Це стало темою її дипломної роботи. Дівчина хотіла стати дизайнеркою та вирішила зробити косметичні накладки на протези більш сучасними. На проєкт потратила близько двох місяців.

Задум з'явився, коли студентка познайомилась з колишнім бійцем Артемом Резніченком. Він втратив ногу через поранення. Чоловік користується протезом. У Таїсії з'явилась ідея створити "косметику" для протезу, яка була б не тільки зручною, а й красивою.

винаходи студентів
Косметична накладка на протез / Суспільне

Нова косметична накладка важить 500 грамів. Колір боєць обирав сам. Друкує їх дівчина на 3D-принтері.

  • Відстеження перешкод для безпілотників

Максим Шумаков із Волинської області, коли ще вчився у школі, створив пристрій для відстеження перешкод для безпілотників. Система дозволяє дрону повернутися "додому", якщо ворог почне "глушити" його засобами радіоелектронної боротьби.

винаходи студентів
Відстеження перешкод для безпілотників / shotam.info

Що цікаво: згодом завдяки своєму пристрою Максим вирішив допомогти нашим військовим. Аналоги є, але вони коштують близько 100 – 200 доларів. Натомість пристрій хлопця – 20 – 30 доларів.

  • Розумна крапельниця

Розумна крапельниця або Infusion Light – це винахід студентів на базі Інжинірингової школи. Пристрій може полегшити процес внутрішньовенного крапельного введення ліків. Він також стежить за об'ємом препаратів і швидкістю крапання. "Розумну крапельницю" розробили, аби допомогти медсестрам у реанімаціях.

винаходи студентів
Розумна крапельниця / Суспільне

Система складається з приладу, який одягають на крапельницю. Це безпровідні оптичні датчики, які рахують і передають дані на сервер. Невеликий сервер встановлюють окремо для кожної лікарні. У кожну палату встановлять блютуз-маячки. Вони дозволять приладам визначати місцеперебування. Корпуси для цих апаратів виготовляють за фотополімеру на 3D-принтері. Вони стануть у пригоді українським лікарням.