Щоб це з’ясувати, науковці Кембриджського університету провели аналіз лонгітюдного дослідження дітей, народжених у Великій Британії у 2000 – 2001 роках. Спираючись на повідомлення батьків і вчителів, дослідники оцінили саморегуляцію емоцій та поведінку в понад 4000 дітей у віці 7, 11 та 14 років.

Читайте також Яким буде навчання в наступному році, шокуючі скандали та ЗНО – підсумки тижня в освіті

Конструкцію саморегуляції дослідники розділили на емоційну регуляцію – контроль своїх думок і почуттів, та поведінкову – управління своїми діями для досягнення мети. Фізичну активність вимірювали як суб’єктивно – за допомогою самозвіту, так і об’єктивно – через датчики руху, які носили учасники дослідження.

Що з’ясували вчені

Дослідники з’ясували, що в активніших дітей було менше перепадів настрою та емоційних спалахів. Вплив фізичних вправ на емоційну регуляцію був найсильнішим серед 7-річних, що свідчить про те, що здатність керувати емоціями відіграє більшу роль у ранньому дитинстві.

Однак, коли дослідники проаналізували соціально-економічний статус, позитивна кореляція між фізичною активністю та емоційною регуляцією випаровувалась. На думку вчених, це пов’язано з тим, що діти з низьким рівнем благополуччя мають менше можливостей займатися у спортивних гуртках, таких як плавання, танці, гімнастика тощо. Тож науковці зробили висновок, що багатство та інші переваги мають сильний вплив на емоційний контроль дітей.


На емоційний контоль дітей впливає благополуччя сім'ї / Фото nus

Потім дослідники вивчили непрямий взаємозв'язок між фізичними вправами та навчальними показниками та виявили, що ефекти саморегуляції відрізнялися між віковими групами. А саме:

  • У 7 років навчальний прогрес мав позитивне співвідношення з емоційним самоконтролем.
  • До 11 років академічні показники у дітей були тісніше пов'язані із поведінковим самоконтролем.
  • І в обох вікових групах ці ефекти погіршувались серед учнів із нижчим соціально-економічним статусом.

Дані про академічні досягнення 14-річних були недоступні, оскільки у цій віковій групі когортне дослідження зосередило увагу на психічному здоров'ї, мовному розвитку та професійних прагненнях.

Висновки вчених

Коли на тлі пандемії COVID-19 школи поступово повернуться у звичний режим, вчені не рекомендують жертвувати фізичним вихованням, ігровим процесом та перервами заради компенсації втраченого навчального часу. Адже, за словами науковців, розум, тіло і навколишнє середовище взаємопов’язані та впливають один на одного.


Школи не повинні відмовлятися від фізичного виховання / Фото shutterstock