Експертка з питань шкільної освіти та співзасновниця громадської організації "Батьківський контроль" і "Смарт Освіта" Оксана Макаренко розповіла, що приватних шкіл в Україні на сьогодні небагато.

До теми Як зібрати дитину в школу: скільки це коштує та як заощадити

За її словами, їхня кількість збільшилася у сфері дистанційної освіти під час карантину. "Державні школи не дуже добре впоралися з онлайн-навчанням, про що свідчать опитування", – каже експертка.

Більшість батьків вважають, що навчання дітей відбувалося погано, через це діти стали гірше вчитися та знизилися їхні оцінки.

І оскільки не було організовано нормального навчання в державних школах, батьки почали переводити дітей до приватних дистанційних шкіл, які "більш ретельно" підготувалися до такої форми навчання,
– розповіла Марченко.

Адже вони мали платформи, краще підготовлених вчителів та методики навчання. Тому і приватні дистанційні школи збільшилися у 6 – 7 разів, як і кількість батьків, які перевели туди дітей на дистанційне навчання.

Переваги та недоліки приватних шкіл

Оксана Макаренко вважає, що головним недоліком приватних шкіл є їх висока вартість. Тож, небагато батьків можуть дозволити собі оплатити таку школу.

"Адже приватникам доводиться повністю орендувати будівлю, закуповувати підручники тощо. Це все лягає на плечі батьків. Вартість таких столичних шкіл може сягати 20 – 30 тисяч гривень на місяць", – заявила вона..

Проте насправді приватні школи більш пристосовані до дитини й налаштовані на те, щоб забезпечити кращі умови для навчання.

Це стосується не тільки їжі в їдальні чи безпечного простору, а й методик навчання, можливість забезпечити більшу плату вчителям. Там менші класи. Зазвичай, ці школи — повного дня, що зручно батькам. Там розробляють авторські програми навчання,
– пояснила експертка.

За її словами, програми таких шкіл відповідають державним вимогам, а саме викладання відбувається "в атмосфері, де діти вчаться із задоволенням". Навчання для дітей є цікавим.

Проблеми державних шкіл

Макаренко запевнила, що діти в державних школах дуже перевантажені. Там вони мають по 22 предмети, поганий контент, старі підручники й не завжди якісне викладання. "Очевидно, що в 6 – 7 класах діти починають втрачати інтерес", – зауважує вона. А це натомість призводить до напружених стосунків і конфліктів між дітьми та батьками.

Лише 4% дітей закінчують державну школу здоровими, решта мають порушення у поставі, проблеми зі шлунком, нервові стресові порушення, через те, що просто "пхають" в дитину знання. Як фарширована риба: чимось напхана, а плавати не може,
​– заявила експертка.

Чи надають приватні школи неналежну освіту? Макаренко каже, що таке можна почути рідко. Адже приватна школа зацікавлена, щоб вбачати в дітях і в батьках — клієнтів.

Саме тому, на її думку, приватні школи завжди дуже швидко реагують на будь-який конфлікт чи претензію від батьків та дітей.

Чи легко вступити до вишу після навчання у приватній школі? Фахівчиня переконана, що в Україні вся середня школа направлена на те, щоб дитина вступила до навчального закладу. Але насправді середня освіта має забезпечити дітям "підготовку до життя".

Через це державні школи старого зразка направлені на передачу "якихось абстрактних знань, де дитина перевантажена сухими й непотрібними фактами з різних предметів".

Читайте також Зміни та недоліки закону про створення ліцеїв в Україні

Водночас якщо порівняти дітей з приватних і державних закладів, то перші – більш щасливі й володіють більшою кількістю життєвих навичок. Але ЗНО краще здають учні державних шкіл, бо часто учні приватних вступають у закордонні виші.

Макаренко додає, що високі бали із ЗНО не є показником успішності закладу, адже на оцінку може впливати велика кількість різних факторів.

До слова, цього року на бюджет вступили майже 60 тисяч абітурієнтів. Рейтинг вишів, де навчатимуться найбільше осіб на бюджеті:

  • Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського – вступило майже 4 тисячі абітурієнтів;
  • Київський національний університет ім. Тараса Шевченка – 3 066 вступників;
  • Львівська політехніка – 2 448 вступників;
  • Львівський національний університет ім.і Івана Франка – 2 259 вступників;
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна – 1 245 вступників;
  • Національний авіаційний університет – 1 215 вступників;
  • Харківський політехнічний інститут – 1 215 вступників;
  • Харківський національний університет радіоелектроніки – 1 048 вступників;
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України – 1 026 вступників;
  • Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – 860 вступників.