МОН надіслало керівникам управлінь освіти та директорам шкіл листі-роз’яснення щодо навчання, реформи шкільного харчування та формування ліцеїв.

До теми Навчання під час карантину та перший урок: МОН дало роз’яснення щодо нового навчального року

Роз’яснення щодо організації шкільного харчування

Міносвіти наголошує, що реформування системи шкільного харчування відбувається за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Наразі відбувається модернізації харчоблоків та оновлення нормативно-правового забезпечення. Також вже оновили меню шкільної їдальні, проводяться вебінари та майстер-класи.

Оновлені норми та порядок організації харчування у школах та садочках набирають чинності з 1 вересня 2021 року. Водночас, зважаючи на об’єктивні труднощі, уряд встановив гнучкий перехідний період на нові норми харчування до 1 січня 2022 року.

Як зміниться харчування у школах

Адже згідно з постановою уряду, з 1 вересня енергетична цінність і калорійність їжі в школах повинна відповідати віковим потребам учнів, а планування калорійності їжі залежить від режиму харчування.

Також приблизно 75% продуктів у шкільних їдальнях повинні бути рослинного походження: овочі, салати, злакові та фрукти. Проте картоплю можна пропонувати не більше 2 – 3 разів на тиждень. А відварювати овочі, щоб приготувати салати на наступний день, не можна.

Чим заборонено годувати дітей у школах:

  • м'ясні і рибні продукти промислового і кулінарного виробництва; гриби;
  • непастеризоване молоко і молочні продукти, виготовлені з непастеризованого молока;
  • непастеризовані соки, газовані напої та кава.
  • рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукру і підсолоджувачів;
  • продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі більше 0,12 грам на 100 грам готового продукту або з вмістом цукрів більше 10 грам на 100 грам готового продукту;
  • також заборонено продавати кондитерські вироби та солодкі зернові продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.

Роз’яснення щодо формування ліцеїв

МОН також наголосило, що набув чинності закон щодо формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти.

Для започаткування та проведення освітньої діяльності ліцею засновник має з 1 вересня 2027 року створити всі умови для цього. Зокрема:

  • у ньому мають функціонувати не менше двох класів ща трьома профілями навчання
  • треба відокремити початкову школу та гімназію,
  • забезпечити навчання учням 10 – 12 класів відповідно до профілів з навчальним навантаженням та можливістю обирати навчальні предмети та інтегровані курси,
  • учнів з віддалених районів треба забезпечити проживанням у пансіоні або ж підвозити до ліцею шкільним автобусом,
  • забезпечити учнів якісним інтернетом у ліцеї тощо.

До слова, до 2027 року школи в Україні, згідно з реформою НУШ, мають переформатувати, і 10 – 12 класи стануть профільною освітою для учнів. Зокрема, будуть створювати ліцеї, які функціонуватимуть як окремі заклади.

Читайте також Що змінює новий закон про ліцеї та чому Україні потрібна профільна освіта

Так, до 2024 року школи мають остаточно визначитися, чи готові забезпечувати функціонування 10 – 12 класів. Нині це вже спричинило закриття старших класів у низці шкіл.

Зазначимо, що деякі експерти вважають, що закон нівелює основну концепцію реформи старшої профільної школи НУШ. Про недоліки закону щодо впровадження ліцеїв – читайте у статті.