В інтерв’ю сайту "24" Микола Гнатовський наголосив, що для того, аби всі винні у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, які були вчинені на території України, були притягнуті до відповідальності, Україна має зробити дві речі: самостійно та активно розслідувати усі ці злочини, хто б їх не вчинив та ратифікувати Римський статут.

Сьогодні Верховна Рада визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів Росії. Чим ця процедура відрізняється від ратифікації Римського статуту МКС?

Різниця є в тому, що поки Україна не ратифікує Римський статут, вона не стане учасницею цього міжнародного договору. Відповідно, вона не отримає ті повноваження, ті можливості, які дає безпосередня участь у цьому міжнародному договорі.

Які саме?

Це, наприклад, участь в асамблеї держав-учасниць Римського статуту, і, відповідно, держав, які беруть участь у Міжнародному кримінальному суді. Це не дає можливість Україні пропонувати своїх громадян для того, щоб вони працювали у МКС в канцелярії прокурора, не дає право номінувати свого суддю у Міжнародний кримінальний суд і тому подібне. Крім того, таке звернення обмежене в часі і виходить, що ми не можемо говорити про повне поширення всіх аспектів юрисдикції МКС.

Хочу також зазначити: помиляються ті, хто думає, що ми можемо вказувати МКС у такій заяві, щодо яких саме осіб він повинен здійснювати своє розслідування. Прокурор МКС, після того, як ця заява буде належним чином передана в суд, буде розслідувати відповідні злочини. Ми не можемо йому сказати: "Висувайте обвинувачення тільки проти росіян, і не висувайте обвинувачення проти українців".

Виходить, ті побоювання, які висловлюють експерти, щодо того, що після ратифікації статуту Україну також можуть зробити винною у тому, що відбуваються, втрачають сенс?

Немає жодної логіки в тому, щоби робити таку заяву і після того продовжувати наполягати, що нам, мовляв, небезпечно ратифікувати Римський статут. Після прийняття парламентом цієї заяви зникають будь-які аргументи проти ратифікації Римського статут і Україна повинна негайно здійснити необхідні кроки – внести необхідні зміни до Конституції і ухвалити закон про ратифікацію.

Тому дехто марно побоюється, що коли ми ратифікуємо Римський статут — буде можливість судити українських громадян. Після того, як ухвалена сьогодні заява буде передана до МКС і ситуація в країні опиниться під його юрисдикцією, така можливість все одно з’явиться. Інша справа, що не на цьому потрібно концентрувати увагу.

А на чому?

Не потрібно перекладати всю відповідальність на МКС. Потрібно самим розслідувати воєнні злочини, належним чином їх документувати. Основна відповідальність, за Римським статутом, лежить не на суді, а на державі. Вона сама повинна розслідувати ці злочини і притягти винних до відповідальності. МКС може лише їй допомогти, доповнити її зусилля там де держава - з об’єктивних чи суб’єктивних причин - не може впоратися з цим завданням.

До яких крокі має вдатися Україна, щоби притягти до відповідальності винних у воєнних злочинах?

Україна має активізувати, згідно з рішеннями, які вже прийняти РНБО, розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Ми повинні перевіряти всю інформацію, яка надходить з різних джерел, зокрема і від міжнародних правозахисних організацій, таких як Human Rights Watch чи Amnesty International про можливі вчинені воєнні злочини на території України, хто б їх не вчиняв. Ми маємо продемонструвати всьому світу, що Україна виступає за правосуддя для всіх, а не тільки за правосуддя для ворогів і за безкарність для своїх. Такі сигнали зараз направляти в світ дуже небезпечно і це не закінчиться добре для України.

Чому ЄС наполягає на ратифікації Україною Римського статуту?

Тому що це не стільки крок до того, щоб хтось там постав в Гаазі перед судом. До цього дуже і дуже довга дорога, і я, чесно кажучи, не сподіваюся, що її пройдуть, принаймні у найближчій перспективі. Але цим ми покажемо всьому світу, що Україна - європейська цивілізована держава, яка хоче правосуддя для всіх. Крім того, ми повинні розуміти, що нам в цій країні жити. І якщо сталася, скажімо, трагічна помилка у українських військових, то ми повинні це розслідувати і показати відповідні висновки і показати Україні та світу, що це розслідування було об’єктивним.

Нагадаю, що воєнні злочини не мають строків давності і, рано чи пізно, за них все одно доведеться відповідати. Краще це зробити рано, контрольовано, і щоб це відбулося в Україні. Це нам потрібно робити паралельно із ратифікацією Римського статуту. Оця комбінація – наші активні зусилля з розслідування всіх міжнародних злочинів, що вчиняються на території України, хто б їх не вчиняв, плюс ратифікація Римського статуту – є ідеальною для того, щоб притягти винних до відповідальності, щоб з рештою встановити громадський мир в Україні і щоб показати всім, що ми дійсно цивілізована держава, яка готова до Європейської інтеграції.

Ніхто державу, яка практикує вибіркове правосуддя, в ЄС ніколи не прийме. Це теж потрібно розуміти. Згадайте досвід колишньої Югославії. Поки Сербія добросовісно всіх своїх злочинців не покарала, або не відправила в Гаагу, ніхто не починав розмову про її приєднання до Європейського союзу.