Договір буде містити статтю, яка є аналогічною статті 5 Статуту НАТО. Проте згідно із нею, напад на одну країну НЕ буде прирівнюватись до нападу на всіх підписантів договору.
Читайте також Поки окупанти на зайнятих територіях – договорів і референдумів бути не може, – Арахамія
Очільник української делегації Давид Арахамія пояснив, що у цьому договорі такого пункту немає, адже мова йде про гарантії не колективної безпеки, а гарантії безпеки саме для України.
Напад на Україну у будь-якій формі – збройна агресія, поліцейська операція у будь-якому форматі – вважається нападом. Тоді країни-гаранти зобов'язані після проведення консультацій надати необхідну допомогу,
– пояснив Арахамія.
У договорі прописується, що це допомога у вигляді озброєння, втручання збройних сил тощо. На проведення консультацій країни-гаранти мають максимум 72 години.
За словами Арахамії, серед гарантів Україна бачить країни Ради безпеки ООН, зокрема Велику Британію, Китай, США, Францію, Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу й Ізраїль. Якщо інші країни захочуть приєднатися – вони матимуть таке юридичне право.
Забезпечити "зобов’язання" країн-гарантів надати допомогу можна буде юридично, через ратифікацію договору. А також через перевагу міжнародного права над локальним законодавством.
При ратифікації Україна вимагає затвердити те, що цей договір має перевагу над локальним законодавством.
Вас може зацікавити – Колишні міністри оборони Болгарії закликали надати військову допомогу Україні: дивіться відео