"Часова петля"
Особливо часто про "геть від Москви" згадували під час історії з Томосом, поки все не зірвалось на протистояння в політичному житті на міжособистісному рівні.
Читайте також Чи чекає Росію окупація після програшу Україні
Але в тому й справа – якщо занадто часто заклинати певну програму до життя, так вона і почне реалізовуватись у життя незалежно від нашого бажання.
Бо якщо заглянути в зміст дистильованої концепції "Геть від Москви" Хвильового зразка 1922 року, то там побачимо два структурні елементи – твердження, що "Україна лишається останнім носієм цінностей психологічної Європи", і що "Україні належить роль провідника ренесансу країн Азії".
А тепер давайте подумки знову повернемось у 2022 рік. В якому має місце бути теза, що Україна виявилась кращим носієм та захисником європейського Модерну, аніж сама Європа. Ну, і також – якщо не вдасться розблокувати морські порти як "ключ" України до ролі гаранта продовольчої безпеки світу, то Близький Схід та Азію може спіткати потрясіння, схоже на повтор "Арабської весни" зразка 2011 року.
"Часова петля" історії ще раз замкнеться, якщо ми поглянемо, в яких умовах побутувала концепція "геть від Москви" за часів життя самого Хвильового.
Історія свідчить
Тоді також мав місце геополітичний союз двох ображених держав – Радянської Росії та Німеччини, які чухали собі "велич" обміном сировини на ресурси. Під цю справу росіяни з німцями налагодили авіаційні польоти спільної компанії "Дерулюфт", але більшовики не змогли підтримувати пасажирські перельоти, бо не мали ані грошей, ані кадрів, ані врешті волі обслуговувати пасажирські літаки німецького виробництва.
До теми Росія перейшла до стадії прийняття: Медведєв публічно напророкував Україні перемогу
В анналах залишилось, що на 1927 рік звичайних українець міг буквально за 17 копійок з'їсти комплексний обід, у той час як росіянин за 18 копійок з’їсти хіба що хліб та чай.
Від такого емпіричного факту проростала гілка мислення про те, що Україна – то насправді економічно самостійний суб'єкт в складі уже існуючого СРСР. Більшовики спочатку це затаврували "волобуєвщиною", провели колективізацію, влаштували Голодомор, а уже потім вчинили "індустріалізацію", з якою досі носяться.
А як більшовики "уміли" самостійно управляти промисловістю – можемо побачити на сумному прикладі, як у 1920-х роках під орудою "червоних директорів" дещо менше ніж повністю "лягла на лопатки", наприклад, цукрова промисловість України.
Оп-па, здається, я зрозумів, чому Кремлю постійно видається, що вони воюють за Україну із Заходом – бо все, чим у своїй пропаганді "пишаються" рашисти, було створено виключно на імпортовані із Заходу ресурси.
Уроки історії
А цей весь розлогий екскурс в Історію був до того, що після Війни нам буде життєво необхідно розширювати свій погляд на цей світ, і частіше заглядати на той же Схід.
Ну, і також – частіше заглядати в природу феномену Ресентименту.
Бо, наприклад, Угорщина, яка відмовляється від нафтового ембарго аргументом, що у неї 100 років тому назад забрали порт в Хорватії – штука всяко сильніша за "Фауст" Гете.
Україна якось завжди занадто своєрідно засвоювала матеріал, запозичений в Європі. І це пішло мінімум з того часу, коли в Європі з'явилось своє архітектурне барокко, а у нас – "мазепинське барокко". Так само і з тими людьми, які зараз мають час та натхнення звинувачувати, що Україна десь начебто не дотягує за інституційним розвитком.
Розумієте, брати і сестри українці, ці прекрасні люди упускають із виду, що перш ніж дійти до "інституційної" стадії розвитку, Європа пройшла стадію еволюції, яка описується концепцією "двох тіл" – люди в публічному просторі існують не лише як фізичні суб’єкти із плоті та крові, але і також як невидима сума їх слів та вчинків.
Шокуючі кадри російських злочинів з Маріуполя – дивіться відео: