Оточення керівників, зокрема президентів, часто страждає на гіперопіку. Вони думають, що лідеру не потрібно знати про "погані речі". Тому можуть приховувати проблеми або давати неправдиву інформацію про те, що відбувається в їхній компанії/сфері/країні. Така гіперопіка призводить до того, що проблеми не вирішуються, поглиблюються та зростають. А лідер не має цілісної картини про реальний світ.

Зверінть увагу! Стати щасливим дуже просто і це може кожен

Що таке гіперопіка?

Гіперопіка як явище – небезпечна річ і для того, кого гіперопікають, і для того, хто проявляє гіперопіку. Вона полягає в тому, що поведінка людини, яку гіперопікають, обмежується нібито в інтересах її здоров'я та добробуту з боку тривожної або владної людини.

Найчастіше це трапляється в стосунках між батьками та дітьми, але також це явище поширене і щодо керівників, і в партнерських стосунках, і щодо людей, які можуть потребувати особливого догляду – люди, які проходять реабілітацію після серйозної травми, люди з інвалідністю, люди з психічними розладами тощо. Список невичерпний.

Люди, які мають стосунки, можуть пояснювати свою надмірну турботу про свого партнера або свою партнерку коханням й потребою піклуватися. Батьки, які схильні гіперопікати свою дитину, можуть пояснювати свою поведінку сильною любов'ю до неї та бажанням вберегти її від небезпек зовнішнього світу. Як наслідок: налякані діти, які не можуть самостійно приймати рішення та не прагнуть розвиватися.

Знайте міру: як допомагати тим, хто потребує догляду?

Щодо тих, хто може потребувати додаткового догляду, лід дуже крихкий. Ми можемо балансувати між бажанням допомогти та прагненням зробити все замість тієї людини, про яку піклуємося, адже "це простіше і швидше".

Наприклад, люди з психічними розладами через особливості розладу часом можуть потребувати підтримки близьких. Люди з ментальною інвалідністю часом можуть не мати права голосу, адже той, хто про них піклується, може думати, що вони не здатні приймати рішення. Це не так. Детальніше тут.

Після серйозної травми під час реабілітації психоемоційний стан людини може бути крихкий. Тут важливо допомогти їй почати самостійно справлятися з побутовими ситуаціями та труднощами, а не відтерміновувати момент звільнення з-під опіки близької людини.

Цікаво: Все, що треба знати про прокрастинацію і боротьбу з нею

Як її розпізнати?

Якщо ви вже замислилися над тим, чи ви часом не гіперопікаєте когось, у нас для вас є невеликий тест. Ось кілька маркерів, які допоможуть вам розпізнати гіперопіку в своїй поведінці:

  • Ви знаєте про життя людини все в найменших деталях: з ким вона бачилася, куди планує піти тощо. Це не дає людині простору жити власним життям, про яке ви можете не знати.
  • Ви постійно переймаєтеся про небезпеку, яка чатує на людину, і нагадуєте про неї, адже хочете вберегти від провалів. Так ви нібито виражаєте свою турботу, але водночас і позбавляєте людину можливості навчитися відповідальності.
  • Ви не даєте людині самостійно приймати рішення, адже "краще знаєте, як для неї буде добре". Ви можете вказувати, з ким дружити, де працювати та куди їздити на відпочинок.
  • Ви захищаєте людину від всього світу, бо стільки всього поганого може статися. Ви створюєте навколо неї захисну бульбашку і робите усе можливе, аби людина не виходила за її межі.

Якщо кілька пунктів виявилися такими, що описують вас, замисліться. Гіперопіка може шкодити вашим близьким і напряму впливати не лише на її життя сьогодні, а й на рішення, які вона прийматиме в майбутньому.

Гіперопіка батьків, наприклад, може призвести до того, що дитина вважатиме світ небезпечним місцем, уникатиме нового та не братиме на себе відповідальність розв'язувати проблеми самостійно. Надмірна турбота щодо дитини (позбавлення її вправа самостійно приймати рішення зокрема) також може бути причиною тривожності у дитини, а також складнощів переживання стресової ситуації.

Що робити?

  1. Прийміть той факт, що людина може справлятися сама, що вона не потребує вашої підтримки так активно, як ви її пропонуєте. Спробуйте відпустити людину і дати їй більше простору – для власних помилок, досвіду та звершень.
  2. Якщо ви відчуваєте, що надто сильно переймаєтеся за людину, відвідайте психолога або психотерапевта. Фахівці з ментального здоров'я допоможуть вам розібратися в ваших страхах та переживаннях, а також скерують вас у напрямку зменшення інтенсивності гіперопіки.

Загалом, коли людина відчуває, що про неї піклуються, вона може користуватися цим навіть на підсвідомому рівні, адже їй так комфортно. Часом складно визнати, що вас гіперопікають, особливо якщо це створює непогані умови для життя.
Та якщо ви впізнали в пунктах вище близьку вам людину, подумайте чи потреба в комфортному й захищеному житті не переважає над бажанням приймати самостійно рішення та жити незалежним життям.

  • Поговоріть про це з людиною, яка вас гіперопікає. Дізнайтеся, чому саме вона так переймається про вас. Спробуйте пропрацювати її страх за вашу безпеку й добробут.
  • Домовтеся про те, що послабити тиск на вас. Нехай людина дзвонить вам не кілька разів на день, а ввечері, коли день завершується. Обговоріть теми, які залишаться відкритими для обговорення, а які відтепер стануть вашими особистими.
  • Робіть маленькі кроки. Не варто різко обмежувати спілкування, лиш встановіть кордони й дотримуйтеся їх ретельно.

Піклуйтеся про своїх близьких, але пам'ятайте: щойно ваша турбота виходить за межі "просто турботи" й перетворюється на панічний страх за здоров'я та добробут близької вам людини, прочитайте ще раз цей допис та замисліться над тим, заради кого ви докладаєте так багато зусиль – заради власного спокою чи заради близької вам людини.

Рекомендуємо: Простий рецепт щастя: як побороти стрес і не нашкодити серцю

Якщо ви керівник, то найкращий спосіб захиститися від гіперопіки – спілкуватися з багатьма людьми, не дозволяти оточити себе "йєсменами" і явно демонструвати та говорити, що ви готові до конструктивної критики та інших точок зору. Не можна закриватися і відокремлюватися від своїх колег, співробітників та клієнтів. У випадку президентів, ці клієнти – громадяни України.