Так вважає директор Інституту світової політики Євген Магда.
За словами політолога, головна оцінка закону в тому, що історична політика відіграє важливу роль у внутрішній політиці Польщі. При цьому, на думку Магди, для України добре, що на "антибандерівський" закон є реакція з боку Ізраїлю і ЄС.
Європарламент ухвалив проект резолюції про санкції проти Польщі у зв’язку з судовою реформою. Це стане для президента Польщі Анджея Дуди аргументом, щоб ветувати закон. Принаймні, він пообіцяв уважно його розглянути. Варшава буде змушена балансувати в цій ситуації між різними центрами впливу,
– вважає експерт.
За словами Євгена Магди, загроза для українців на території Польщі перебільшена. Закон не обмежує наукову діяльність, а українські трудові мігранти навряд чи роблять якісь гучні антипольські заяви.
Водночас, на переконання експерта, новий глобальний сплеск у відносинах між Україною і Польще буде влітку, коли відзначатиметься 75-та річниця Волинської трагедії.
Нагадаємо, 26 січня з’явилась інформація, що Сейм Польщі підтримав закон про заборону пропагування у Польщі ідеології українських націоналістів. Закон про кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів стосується лише тих, хто публічно заперечує ці події, і не стосується дослідників. Згідно з законопроектом, за використання виразу "польські табори смерті" буде загрожувати штраф або позбавлення волі на три роки.
Читайте також: Історична пам'ять і популізм: між Україною і Польщею знову пробігла чорна кішка