Зміна пріоритетів у фінансуванні
Які сфери залишаються у пріоритеті міжнародних донорів і які зміни відбулися за останні 2 роки – читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
До теми Наслідки відчує кожен: що буде після призупинення допомоги США для громадського сектору
У 2024 році ситуація кардинально змінилася. Обсяги гуманітарної допомоги значно скоротилися, а разом із ними зменшилася і загальна частка фінансування для громадських організацій та благодійних фондів. Натомість у фокусі опинилися нові напрями.
Скажімо, у 2024 році значну увагу приділили проєктам, пов'язаним з енергетичною самостійністю України – пріоритет, якого ще не було у 2022-му.
Важливо зазначити, що у 2022 році отримати фінансування організаціям було значно простіше. Тоді донори скасували низку вимог і були готові фінансувати навіть ініціативні групи без офіційної реєстрації. Однак у 2024 – 2025 роках ми спостерігаємо повернення до більш суворих правил, які діяли й до початку повномасштабної війни. Знову важливими стають такі фактори, як тривалість існування організації. Якщо організація зареєстрована менше ніж 2 роки тому, отримати грант стає значно складніше.
Важливу роль відіграють й інші фактори, що впливають на успішність залучення фінансування організаціями.
- Рівень організаційного розвитку: наскільки професійна й досвідчена команда, її чисельність та навички.
- Сфери діяльності: чим ширше покриття цільових напрямів, тим більше можливостей знаходити релевантні гранти. Наприклад, якщо організація працює за 5 напрямами, то вона може знаходити конкурси майже щомісяця.
- Географія діяльності: чи працює організація на національному рівні, чи зосереджується на регіональному.
Скорочення обсягів гуманітарної допомоги й зміщення акцентів у фінансуванні пояснюється кількома ключовими чинниками.
У 2022 році більшість грантових програм була спрямована на кризове реагування. У центрі уваги були внутрішньо переміщені особи, гуманітарна допомога, базові потреби людей. Але вже у 2024 році пріоритети змінилися. Наразі міжнародні донори більше зосереджуються на проєктах відновлення та довгострокової підтримки.
Наприклад, сьогодні активно фінансуються проєкти в таких сферах:
- інфраструктура: енергетична самостійність, відбудова критичних об'єктів;
- культурний розвиток: мистецькі ініціативи, обміни, проєкти зі збереження культурної спадщини.
- права людини: підтримка етнічних меншин, людей з інвалідністю, ветеранів, а також жертв тортур і тих, хто перебував у полоні.
Водночас скорочується кількість проєктів для ВПО, які переважали у 2022 році, проте такі програми досі є. Їх місце займають нові ініціативи, зокрема проєкти, які сприяють інтеграції України в ЄС.
Наприклад, зараз багато конкурсів, які орієнтовані на антикорупційні ініціативи або на моніторинг процесів відбудови для контролю раціонального використання коштів. Також є конкурси, в межах яких очікують на аналіз того, наскільки українське законодавство рухається до гармонізації з європейським законодавством.
Такі зміни у фокусі міжнародного фінансування зумовлені не лише бажанням інвестувати в довгострокові проєкти, але й "втомою" західного світу від війни. Якщо у 2022 році Україна була в центрі уваги через гостру фазу війни та гуманітарну кризу, то сьогодні донори перемикаються також на інші міжнародні кризи й шукають шляхи підтримки системних реформ.
Зауважте Як українські патріоти купилися на російську пропаганду
Повернення до старих умов
Сучасні виклики в отриманні грантів зумовлені як збільшенням кількості організацій, так і зміною підходів донорів.
Через повномасштабну війну в Україні значно зросла кількість громадських організацій і благодійних фондів. Це призвело до того, що конкуренція за грантові кошти суттєво збільшилася. Якщо раніше про певний грант знало, наприклад, 50 організацій, з яких подавалися 25, то зараз про той самий конкурс можуть знати 100 організацій, і кількість заявок зростає до 50 або більше.
Донори дуже рідко пишуть, скільки вони отримали заявок. Однак зараз ми в середньому бачимо, що на кожен конкурс, залежно від складності заповнення заявки, може подаватися 300 організацій, якщо це відносно проста заявка, і 80 – 90 організацій, якщо це складніша.
Водночас однією з головних вимог для отримання грантів стала наявність попереднього досвіду. Якщо у вас немає жодного реалізованого проєкту, отримати фінансування практично неможливо. Раніше донори могли більше "терпіти" недосвідченість організацій, проте зараз знову повертається вимога мати принаймні кілька років діяльності й реальні проєкти в портфоліо.
Ще один важливий аспект – це збільшення вимог до звітності та контроль за використанням коштів. Через масове фінансування в перші роки війни, багато донорів зіткнулися з розкраданнями та нецільовим використанням коштів.
Зараз міжнародні партнери значно більше уваги приділяють аудитам і моніторингу реалізації проєктів. Процедури стали суворішими, і тепер фінансування часто поділяється на етапи – грант надається не одразу повністю, а частинами, з виплатами після досягнення конкретних результатів.
Щодо ставлення донорів, важливо розуміти, що для організацій, які почали працювати з грантами тільки під час повномасштабної війни, процес отримання фінансування може здатися складнішим. Це пов'язано з тим, що вимоги до досвіду та професіоналізму команд стали більш жорсткими, а також з ростом конкуренції серед організацій, які активно шукають гранти.
Однак насправді нічого докорінно не змінилося. Просто ми повертаємося до тих умов, які існували до повномасштабної війни. Тоді донори приділяли більше уваги досвіду організації, її діяльності за попередні роки, та успішно реалізованим проєктам. Для досвідчених організацій, які працюють з грантами вже довгий час, ці зміни є майже непомітними.
Водночас важливо зазначити, що міжнародні донори, які почали працювати в Україні під час війни, стали більш обережними. Вони почали менше довіряти новоствореним організаціям і прагнуть ретельніше перевіряти їхній досвід, оскільки часто працювали з командами, які не мали достатнього досвіду для масштабних проєктів. У результаті у них могло виникнути враження, що весь громадський сектор в Україні недостатньо професійний, хоча це, звісно, не так.
Щодо залучення фінансування, міжнародні партнери зараз не такі активні. Якщо на початку війни можна було звертатися до багатьох великих фондів, то зараз, після значних фінансових вливань, деякі з них зменшили свою активність. Зараз з нами продовжують працювати ті фонди, які вже мали досвід співпраці, або ті, хто підтримує нас через стратегічні геополітичні інтереси.
Спостерігаємо новий тренд – це підтримка Глобального Півдня, деякі відроджують свою підтримку в африканських країнах. Це стратегічно важливо в контексті того, що Росія поступово збільшує свій вплив в Африці.
Сьогодні важливо орієнтуватися на відкриті конкурси – вони забезпечують найбільші шанси на успіх, оскільки це означає, що донор вже визначив Україну своїм пріоритетом і готовий працювати з організаціями, які подають заявки на цей конкурс. Якщо ж донор не має програми для України, переконати його почати співпрацю буде значно складніше, оскільки їхні пріоритети вже зміщені в інші регіони світу.
Читайте також Оподаткування китайських маркетплейсів: які наслідки чекають виробників і населення
У 2025 році ситуація з грантами погіршиться
У 2025 році ситуація з грантовим фінансуванням для України може суттєво погіршитися. Воно буде меншим, ніж протягом 2022 – 2024 років, і навіть меншим, ніж до початку повномасштабної війни. Чому так?
По-перше, міжнародні донори та організації, такі як ООН, уже заявляють про значне скорочення обсягів фінансування. Як це працює? ООН отримує фінансування від внесків різних держав, однак наразі деякі країни їх скорочують. Внаслідок цього вже зараз на більшість статей витрат, зокрема на програми розвитку, просто не вистачає фінансування.
Ба більше, багато донорських організацій, які працюють в Україні, також самі залежать від фінансування з інших джерел. Наприклад, Mercy Corps, World Vision, Care International та інші організації, які підтримують бізнес, внутрішньо переміщених осіб чи інші категорії населення і надають нам фінансування, теж отримують кошти від великих донорів.
Однак через загальний дефіцит фінансування держави зменшили обсяги своїх внесків, що безпосередньо впливає на організації, які отримують ці кошти. Це означає, що в кінцевому результаті громадські організації будуть отримувати менше підтримки.
Додатково, ситуація може ускладнитися через зміну політики в США. Політика Дональда Трампа відома своїм скептицизмом до фінансування демократичних програм, включаючи підтримку прав людини. Враховуючи це, є реальна загроза, що фінансування від USAID зменшиться. Зокрема, це стосується таких програм, як підтримка культури, прав людини й не тільки.
Однак є і нові можливості. Оскільки великі міжнародні донори скорочують фінансування, очікується зростання кількості приватних фундацій. Під час повномасштабної війни в Україні ми бачили, як кілька приватних фондів, таких як фундація ZMIN, Фонд "Жіночі можливості в Україні", активізували свою діяльність. Є ймовірність, що такий тренд продовжиться, і приватні ініціативи будуть активно фінансувати соціальні та гуманітарні проєкти.