Пандемія "іспанки" найближча до нашого часу епідемія, з якою нам можна провести чимало паралелей. Звісно, сьогоднішня ситуація відрізняється від 1918 року, тоді невідомий вірус почав вбивати кожного десятого хворого. Від "іспанки" протягом двох років померло від 50 до 100 мільйонів людей.
Читати також Чума, іспанка та карантини: як людство рятувалось від епідемій
У ті часи наука, медицина та гігієна була на нижчому рівні, ніж тепер. А криза в економіці була наслідком Першої світової війни. Епідемія грипу додала проблем. Експерти вважають, що тоді через пандемію рівень ВВП у світі знизився на 6% – це три трильйони доларів.
Зараз прогнозують, що через коронавірус збитки цьогоріч будуть на рівні 1% загальносвітового ВВП, або ж 2,7 трильйони доларів.
Українська економіка за кожен день карантину втрачає 300-500 млн доларів, і на цьому тлі вже лунають прогнози, що в 2020 році наша країна втратить 10% ВВП.
Як і зараз, у 1918 році застосовували самоізоляцію, носили маски, закривали крамниці і заводи. Як і зараз, хтось ввів карантин раніше, хтось вичікував. Пізніше з'ясувалося: виграли ті, хто рятував населення, а не економіку.
Аналіз даних про епідемію іспанки в США показує, що міста, які зробили більш рішучі заходи боротьби з інфекцією – раніше вводили карантин і довше його зберігали, швидше відновилися після кризи.
Як впливає карантин на економіку?
Багато хто говорить про необхідність компромісу між боротьбою з епідемією і підтримкою економіки. Нове дослідження, яке нещодавно опублікували фахівці з Массачусетського технологічного інституту, доводить хибність такої думки.
Проаналізувавши дані про епідемію іспанки в США в 1918-1919 роках, вони виявили, що міста, які найбільш рішуче діяли в боротьбі з вірусом, після закінчення пандемії демонстрували більш високе економічне зростання.
1918 р.Чикаго.Огляд очищувачів вулиць на наявність іспанського грипу / Фото Bettmann/Bettmann Archive
Автори зазначили, що міста, які зіткнулися з найбільш серйозними спалахами "іспанки", демонстрували найшвидше зниження показників економічної активності, включаючи зайнятість, обсяг виробництва і банківських кредитів, а після закінчення епідемії насилу відновлювалися. Іншими словами, пандемія сама по собі завдала істотної шкоди економіці.
При цьому жорсткі карантинні заходи дозволяли не тільки сповільнити поширення інфекції, а й підготувати ґрунт для швидкого відновлення економіки.
Так, в містах, де карантин вводився на 10 днів раніше, ніж в інших, економіка протягом наступних п'яти років росла на 5% швидше. Аналогічним чином 50 додаткових днів соціального дистанціювання забезпечували збільшення занятості у виробництві на 6,5% за аналогічний період. У той же час міста, в яких карантин зберігався менше 60 днів, відчували більш серйозні труднощі з банківським сектором.
Таким чином, популярна сьогодні ідея про те, що нам необхідно робити вибір між підтримкою економічної активності і боротьбою з епідемією, не підтверджується історичними даними.
Родина у штаті Каліфорнія, США. 2020 рік. Маску одягли навіть коту / Фото City of Dublin Ca. Heritage Center
Автори визнають, що за сто років структура економіки, безумовно, сильно змінилася – наприклад, знизилася частка виробництва і зросла частка сфери послуг. Крім того, "іспанка" була смертельною для людей працездатного віку, а Covid-19 вбиває в основному літніх людей. Проте, дослідники вважають, що досвід пандемії "іспанки" цілком можна застосувати і до сьогоднішньої кризи.
Дослідники з Єльського університету сподіваються, що прихід теплої вологої погоди в Північну півкулю дозволить уповільнити поширення коронавірусу. Навесні і влітку вологість повітря почне поступово збільшуватися, тому в деяких регіонах ризик передачі вірусу повітряно-крапельним шляхом може почати знижуватися, що стане довгоочікуваним перепочинком в поточній пандемії.
Як США виходили з кризи?
Уряд цієї країни просто не відступив від своєї політики вливання дешевих грошей через банки в промисловість, а також – державної підтримки експорту. При цьому відбувалась конвеєризація виробництва, яка дозволяла продуктивніше використовувати робочу силу та уникати нових масових заражень на робочому місці.
До 1923 року промисловість отримала 354 млн доларів кредиту, що заодно підтримало і банківську систему США.
Завдяки проактивній торгівельній політиці, перспективні ринку світу американцям падали буквально в руки. Наприклад, за 1920-1929 роки вага США у поставках до Канади виросла від 6 до 14%, у поставках до Китаю – від 8 до 11%. Сумарна вага США та Канади у світовій торгівлі за 1913-1929 роки виросла від 15% до 20%, у той час як вага Європи впала від 58% до 48%. Середня продуктивність праці одного працівника за 1921-1929 роки виросла на 15%. І так США почали повільний, але вірний рух до своєї економічної потужності, пишуть на bykvu.com.
Висновки
Коли приходить лихо й перед людством постає питання: смерть або економічна криза, то вибір тут очевидний. Що поробиш, нам усім потрібно затягнути паски й відмовитись від звичного комфорту. Головне це врятувати життя людей, а економіку ми відновимо, так було завжди. Це не перша й не остання епідемія – люди приречені жити на одній планеті з вірусами. Тож, тримаємось разом й зберігаємо дистанцію.