У 2024 році закінчується пʼятирічний контракт між НАК "Нафтогаз" та "Газпромом" на прокачку газу через територію України. Контракт був укладений за європейським принципом ship-or-pay (качай або плати). Згідно з ним, російська сторона повинна була прокачувати через українську ГТС 40 мільярдів кубометрів газу на рік, виплачуючи за це по 7 мільярдів доларів. Однак обсяги були суттєво меншими, а Україна втрачала щороку близько 400 мільйонів доларів.

Відомо що через українську ГТС Росія транспортувала газ не лише до ЄС, а й, зокрема, до окупованої частини Молдови – Придністровʼя. Раніше у розмові з 24 Каналом член наглядової ради АТ "Молдовагаз" зазначав, що Молдові необхідно розробити план реінтеграції, адже по закінченню контракту окупована частина Лівобережжя зіштовхнеться з відсутністю імпорту газу, і як наслідок, можливою гуманітарною кризою.

У 2024 році стало відомо, що через ГТС після закінчення контракту можуть транспортувати азербайджанський газ замість російського, проте деякі країни все ще намагаються схилити Україну продовжити контракт.

Тож 24 Канал вирішив зʼясувати, чи наскільки для Росії буде критичне непродовження контракту з "Нафтогазом", чи вплине це на газову залежність ЄС, й найголовніше, чи відчує на собі український споживач відсутність транзиту російського газу через ГТС.

Читайте також Старт опалювального сезону: чи вистачить Україні газу й що буде з тарифами

За словами голови правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова, компанія отримує не більше 70% від контрактної суми за транзит. Згідно з контрактом, у 2021 – 2024 роках мінімальні обсяги транзиту, які "Газпром" зобов’язаний оплачувати на умовах ship-or-pay, мали скласти 40 мільярдів кубометрів на рік.

Андрій Урста

Генеральний менеджер у сфері розвитку ринків DiXi Group

За нашими підрахунками, мова йде про понад 1,2 мільярда доларів на рік (з урахуванням ПДВ). Водночас у 2023 році за даними платформи прозорості Оператора ГТС, заброньовані потужності для транзиту російського газу склали лише 26,28 мільярда кубометрів. Таким чином, можна припустити, що "Газпром" заплатив за послугу транзиту лише близько 810 мільйонів доларів (з урахуванням ПДВ). Отже, недоотримані кошти за транзит можна оцінити на рівні близько 400 мільйонів доларів щороку.

За підрахунками колишнього керівника Оператора газотранспортної системи України Сергія Макогона, "Газпром" сплачує за транзит приблизно 800 мільйонів доларів щорічно.

Сергій Макогон

Екскерівник ТОА “Оператор ГТС України” (2019-2022 роки)

З ним більша частина використовується для забезпечення транзиту. Тому до бюджету доходить близько мільйона доларів.

Важливо! Разом з цим Росія отримує 5 мільярдів доларів від продажу газу до Європи, підкреслює Макогон. Зауважимо й те, що доходи від продажу енергоресурсів – це найбільше джерело надходжень до бюджету Кремля, де стаття видатків на війну росте щорік з геометричною прогресією. Наприклад, у 2021 році на армію було закладено 47,5 мільярда доларів, а цьогоріч вони зросли на 119,9 мільярда доларів і це при тому, що курс долара у 2021 році був на 50% нижче.

З огляду на те, що Росія не лише заробляла гроші на транспортуванні газу через ГТС, але й регулярно не виконувала умови контракту, логічно виникає питання: чому Україна продовжувала транспортувати газ агресора?

Експерти з енергетичного ринку схилялись до двох причин: убезпечення у такий спосіб ГТС від обстрілів та небажання України порушувати зобовʼязання перед європейськими партнерами. Адже далі газ йшов до Європи й українська ГТС була важливою ланкою.

Україна неодноразово офіційно заявляла, що не продовжуватиме контракт з "Газпромом", ба більше, хоче позбавити Кремль прибутків й розвивати альтернативні маршрути. Варто зауважити, що через українську ГТС газ транспортується щонайменше до трьох країн: Словаччини, Молдови та Австрії.

Тож не дивно, що під час останнього візиту до Києва прем'єр Словаччини намагався переконати українську сторону не переривати транзит російського газу. Політик апелював й тим, що Україна отримує гроші за транспортування, тож Києву продовження контракту має бути вигідним.

Роберт Фіцо

Прем'єр-міністр Словаччини

Ми будемо переконувати українських партнерів використовувати їхню енергетичну інфраструктуру для імпорту газу та нафти до Європи… Якщо вона (Україна – 24 Канал) хоче зберегти цю інфраструктуру, її потрібно використовувати.

За словами керівника німецької енергетичної компанії Uniper SE, газовий ринок Європи став більш стійким, тож на Європу не вплине припинення контракту між Росією та Україною. Наразі Європа отримує стабільні постачання газу з Норвегії та збільшила імпорт постачання газу з США, передає Bloomberg.

Експерт DiXi Group Андрій Урста зауважує, що без України, Росія та ЄС домовитись про "великий" транзит газу через нашу ГТС не зможуть. Потенційно європейські компанії можуть бронювати короткострокові потужності української ГТС, але для цього вони мають змінити свої контракти з "Газпромом" в частині точки передачі власності на газ.

Проте, з огляду на чіткі сигнали України та Європейської комісії про зупинення транзиту російського газу з 2025 року, є сумніви, що цей сценарій буде реалізовано,
– резюмує Урста.

Російський газ потрібен лише Словаччині

Серед трьох країн, які були найбільше залежні від російського газу, єдиною країною, котра не розробила план "Б" та не підготувалась до непродовження контракту між "Нафтогазом" та "Газпромом", – Словаччина.

  • Угорщина налагодила постачання газу з Росії через "Турецький потік" й планує збільшити обсяги.
  • Австрія з наступного року замінить постачальника. Відтак з 2025 року до Відня газ постачатиметься з Північної Африки, а не Росії.

Цікаво! У жодному з 14 пакетів санкцій проти Росії немає нічого про природний газ, він не підсанкційний. Під санкціями перебуває лише перепродаж російського газу третім країнам.

Наразі азербайджанський газ транспортується до Хорватії, Сербії, Греції, Болгарії, Угорщини, Італії, Румунії, та Словенії. Однак у вересні президент Азербайджану Алієв розповів, що країна веде перемовини як мінімум ще з "трьома європейськими країнами", передає Reuters.

Очільник НАК "Нафтогаз" раніше повідомляв, що компанія перемовини з Азербайджаном щодо транспортування газу до Європи через Турецький потік. Також Чернишов зазначав, що Україна та Азербайджан обговорюють не лише транспортування блакитного палива через ГТС, але й зберігання.

Однак, говорячи про транспортування азербайджанського газу, потрібно розуміти, що він може заживлюватись російським. Наразі Азербайджан експортує близько 15 мільярдів кубометрів газу до Європи, що практично дорівнює обсягам які транспортує Росія через Україну. Тобто це будуть додаткові обсяги до тих, що вже існують, відповідно Азербайджану доведеться розбурювати нові родовища, або ж підживлювати свій газ російським.

Також зараз Азербайджан транспортує газ до Європи через Транс-Адріатичний газопровід, який не проходить через територію України. Відповідно газ спочатку йтиме до Росії, а потім звідти по українській ГТС до Європи. Тож якщо формально за контрактами це буде азербайджанський газ, на практиці він цілком може бути російським.

Очільник "Нафтогазу" Чернишов вважає, що Україна повинна ставити чіткі умови Азербайджану й не допустити транзиту російського газу через ГТС.

Олексій Чернишов

Голова правління та CEO НАК "Нафтогаз України"

Першочергове завдання не транзит, а зберігання азербайджанського газу в підземних сховищах України, що дуже важливий фактор.

Чому азербайджанський газ турбує ЄС

24 жовтня Європарламент закликав ЄС припинити свою залежність від імпорту газу з Азербайджану, а також призупинити меморандум про взаєморозуміння щодо стратегічного партнерства в галузі енергетики. Нагадаємо, що ЄС планував збільшити постачання азербайджанського газу замість російського до 20 мільярдів кубометрів до 2027 року.

Вимога євродепутатів, зокрема, повʼязана з наступними причинами:

  1. Поглибленням відносин між Азербайджаном та Росією під час війни в Україні. Депутати побоюються, що під виглядом азербайджанського газу до Європи може постачатися російський, що підриває зусилля ЄС зі зменшення залежності від Росії.
  2. Порушення Азербайджаном прав людини та засудження воєнних дій країни проти Вірменії у 2023 році.

​​Також Європарламент озвучив умови за яких погоджується продовжити співпрацю. Мовиться про звільнення політв'язнів, проведення правових реформ, покращення ситуації з правами людини та готовність до мирних перемовин з Вірменією.

Схема транспортування азербайджанського газу до Європи через Транс-Адріатичний газопровів, що входить до системи Південного газового коридору

Схема транспортування азербайджанського газу до Європи через Транс-Адріатичний газопровід, що входить до системи Південного газового коридору / Інфографіка Euractive

Нагадаємо! З кінця 2020 року Азербайджан постачає газ до Європи через Південний газовий коридор, а у 2023 році Азербайджан експортував 23,8 мільярда кубометрів газу, згідно з даними Міністерства енергетики країни.

Через Україну Росія транспортує газ не лише в ЄС, а й до окупованої території Молдови – Придністровʼя, тож із закінченням контакту між "Нафтогазом" та "Газпромом" постає досить цікаве питання: у який спосіб Росія робитиме поставки й чи можливі вони взагалі?

Нагадаємо, що Молдовська ДРЕС, завдяки якій у Придністровʼї є електроенергія, знаходиться на окупованому Лівобережжі й працює на російському газу, який, зокрема, транспортується по українській ГТС. Ще торік, під час розмови з 24 Каналом, молдавський експерт з енергетики Сергій Тофілат зауважував про можливу гуманітарну кризу у разі припинення постачання газу. Адже Молдова може імпортувати електроенергію з Румунії у разі чого, а от Придністров'я – ні.

Андрій Урста припускає, що поставки будуть припинені, однак енергетичного колапсу у самій Молдові не відбудеться, а от на окупованій частині цілком можлива економічна криза й кардинальна зміна ситуації не на користь інтересів росіян.

Він пояснює, що Кишинів активно працював на диверсифікацію постачання газу й електроенергії – побудовані інтерконектори з Румунією. Відтак припинення поставок газу на ТЕС у Придністров’ї не має вплинути на енергетичну безпеку Молдови.

Також не виключений сценарій, коли Кремль продовжить постачати газ Придністров’ю через Турецький потік, і далі по Трансбалканському коридору. Але й тут в України є важіль впливу, оскільки невеличка частина маршруту проходить нашою територією. У будь-якому випадку це питання точно слід вирішувати спільно з владою Молдови в дусі партнерства та спільної європейської інтеграції,
– вважає Андрій Урста.

Тариф на газ складається не лише із самої ціни газу, але також й тарифу на транспортування. У 2020 році надходження від транзиту становили близько 80% сукупного доходу Оператора ГТС.

Відповідно, із закінченням контракту буде втрачено чималу частину доходу, котра може змусити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) переглянути тариф на транспортування, з більшим навантаженням на внутрішніх користувачів.

Розмір тарифу залежить від динаміки витрат Оператора ГТС на утримання системи, темпів роботи з її оптимізації. Також важливим показником є обсяг транспортування газу, на який ці витрати будуть розподілятись. Якщо буде залучено більше іноземних користувачів системи – наприклад, для послуг шорт-холу ("короткого" транзиту) і доставки газу для зберігання у сховищах, – за рахунок цього можна буде компенсувати частину втрат у доходах. Але, звісно, не всі,
– пояснює Андрій Урста.

Раніше джерело знайоме з ситуацією розповіло "РБК-Україна", що зараз тарифи на 75% покриваються коштом доходів від транзиту. Тож якщо його не буде – тарифи доведеться підвищувати у кілька разів.

Тариф доведеться підвищувати – це однозначно. На скільки – залежатиме від того, який обсяг транзиту буде з нового року і чи буде він взагалі,
– зазначає співрозмовник видання.

За оцінкою колишнього голови Оператора ГТС Сергія Макогона, тариф на транспортування зросте незначно. "Зараз транспортування газу у внутрішній системі коштує приблизно 0,2 гривні за кубічний метр. За моїми розрахунками, у разі нульового транзиту ця цифра зросте не більш як до 0,6 гривні за куб", – прогнозував він влітку.

Тож, відповідно, загальна ціна постачання газу зросте не більше ніж на 3%, що не є критичним, на його думку. Також Макогон додав, що населення це підвищення тарифів не торкнеться, оскільки тариф на транспортування враховано у загальному тарифі на газ, який зафіксовано на рівні 7,96 гривні за кубометр.

Від підвищення тарифу на транспортування зростуть витрати "Нафтогазу" через збільшення виплат за цим тарифом Оператору ГТС,
– резюмує він.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.