Головний редактор Defense Express Олег Катков розповів 24 Каналу, що ракету в Росії розробили майже 10 років тому, а саме креслення почалось ще раніше. Крім того, країна-агресорка її виготовленням вкотре порушила договір, який мала на той час з США.

Дивіться також Путіна цікавлять тільки старі "Орешники", а не старі танкери, – Зеленський

Коли Росія почала розробляти "Орешник"

Аналітики отримали фото однієї з деталей ракети "Орешник", що стало першим результатом оцінки уламків ракети, яка завдала удару по Дніпру 21 листопада.

На цій деталі фахівці знайшли назву, серійний номер і дату виробництва міжконтинентальної балістичної ракети.

Датована вона квітнем 2017 року. Маркування вказує, що виготовили її на специфічному підприємстві НПЦАП ("Научно-производственный центр автоматики и приборостроения имени академика Н. А. Пилюгина" – 24 Канал), яке займається системами управління космічних апаратів і міжконтинентальних ракет,
– пояснив Катков.

Це підприємство маркує всі свої вироби абревіатурою "ЕФИТ", яка й була знайдена на деталі "Орешника".

Головний редактор наголосив, що це означає, що росіяни зібрали цю ракету у 2017 – 2018 роках, після чого вона просто зберігалась на якомусь складі Росії.

Ба більше, у 2017 році в металі вже була виготовлена система управління для цієї ракети. Між початком розробки ракети до появи виробу в металі проходять роки.

Це означає, що креслення "Орешника" розпочалось приблизно у 2010 році чи навіть раніше,
– підкреслив він.

До речі, це також вказує на порушення домовленості РСМД між Росією та США, який діяв в ті часи. Країна-агресорка не мала права виготовляти в металі виріб, який є деталлю для системи управління.

Катков додав, що Росія раніше намагалась залякати Україну "Кинджалом", який, буцімто, ніяка ППО не може збити. Комплекс Patriot ж довів протилежне. Після того ворог вигадав нову "забавку" – "Циркон", який наша країна також збивала.

Тепер дістали з запасів "Орешник". З запасів --це значить, що росіяни не можуть виробляти десятки цих ракет. Міжконтинентальна ракета середньої дальності – це вже є меседж до НАТО,
– підсумував головний редактор.