Про це спікер українського парламенту заявив на засіданні погоджувальної ради.

Читайте також: Новий проект правопису: що змінять в українській мові та чому це важливо

За його словами, питання про мови є головним цього тижня. Також голова ВР підкреслив, що з цим до нього неодноразово зверталися фракції як коаліції, так і опозиції.

Я буду пропонувати розглянути закон про мову в Україні за повною процедурою, щоб доповідачі за всіма чотирма законопроектами мали можливість виступити, щоб ми змогли їх обговорити за повною процедурою, щоб усі доповідачі зуміли виступити та під час обговорення вибрати один й ухвалити його в першому читанні, а на його базі ми зможемо почати підготовку до другого читання,
– зауважив Парубій.

Як зазначив голова парламенту, зараз у цій сфері є вакуум, оскільки Конституційний Суд скасував закон Колесніченка–Ківалова, і для багатьох це має стати питанням честі, що Рада змогла ухвалити сучасний європейський закон про державну мову в Україні".

Водночас політик нагадав, що законопроектів про мову є чотири, і всі вони пройшли профільний комітет.

Крім того, голова ВР сповістив, що 4 жовтня також будуть розглядатися законопроект про внесення змін до Конституції щодо перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областе, законопроект про внесення змін до статутів Збройних сил в частині вітання "Слава Україні!" та два законопроекти про національну безпеку та оборону, а також щодо публічних закупівель.

До слова, 18 вересня Львівська обласна рада у вівторок більшістю голосів ухвалила рішення про введення мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території області. Крім того, раніше Львівська мерія ухвалила, щоб у всіх громадських закладах Львова лунала лише українська мова.

У чому суть закону "Ківалова – Колесніченка"? Офіційна назва закону – "Про засади державної мовної політики", проте з часом через палкі суперечки стосовно документу, закону дали більш народну назву. Вона відображає інформацію про авторів – "регіоналів" Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова. Цей закон при незмінності визнання української мови як державної в Україні істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Він вступив у дію 10 серпня 2012 року та був скасований аж 28 лютого 2018 року.

Зареєстровані в парламенті теперішні законопроекти посилюють статус української мови у державному та громадському секторі. Згідно документів, держслужбовець буде зобов'язаний володіти українською мовою або вдосконалити свої знання протягом півроку з початку дії закону.